28 лютого 2024 року
м. Київ
cправа № 910/15182/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
(суддя - Лиськов М.О.)
від 05.10.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.)
від 22.11.2023
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг"
про забезпечення позову
у справі №910/15182/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг", Товариcтва з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ"
про зобов'язання вчинити дії.
1. Короткий зміст заявлених вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "М.Т.К. Консалтинг" (далі - ТОВ "М.Т.К. Консалтинг", позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стратеджік Інвестмент Холдинг" (далі - ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг", відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Київ" (далі - ТОВ "Підприємство "Київ", відповідач 2) про зобов'язання вчинити дії.
Предметом даного позову є визначення розміру статного капіталу ТОВ "Підприємство "КИЇВ" у розмірі 48 590 000,00 грн та визначення розміру часток учасників ТОВ "Підприємство "КИЇВ" наступним чином:
1. Частка Компанії "ФРЕМІСІА ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" (FREMICIA TRADING LIMITED) Республіка Кіпр (реєстраційний номер НЕ 251624) у розмірі вкладу 16 029 584,69 гривень, що становить 32,9894725 % статутного капіталу;
2. Частка ТОВ "М.Т.К. КОНСАЛТИНГ" (ідентифікаційний код 33939429) у розмірі вкладу 10 203 900,00 гривень, що становить 21 % статутного капіталу;
3. Частка Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕРУХОМІСТЬ ТА КАПІТАЛ" (ідентифікаційний код 33939455) у розмірі вкладу 10 203 900,00 гривень, що становить 21 % статутного капіталу;
4. Частка Компанії "ЕВЕРСТОУН ЛІМІТЕД" (EVERSTONE LIMITED) Республіка Сейшельські Острова (реєстраційний номер 166134) у розмірі вкладу 10 130 480,51 гривень, що становить 20,8489 % статутного капіталу;
5. Частка Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЕР ЕССЕТС ФАНД" (ідентифікаційний код 34615712) у розмірі вкладу 1 229 812,90 гривень, що становить 2,5310% статутного капіталу;
6. Частка Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ідентифікаційний код 34615686) у розмірі вкладу 787 206,59 гривень, що становить 1,6201 % статутного капіталу;
7. Частка Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "ГЛОБУС ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ідентифікаційний код 34241017) у розмірі вкладу 5 115,31 гривень, що становить 0,0105275 % статутного капіталу.
Крім того, позивач просив скасувати реєстраційні записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:
1) від 20.04.2021 № 1000701070053026812, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, вчинену приватним нотаріусом Ігнатовою Г.О.;
2) від 24.04.2021 № 1000701070054026812, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, вчинена приватним нотаріусом Ігнатовою Г.О.;
3) від 12.11.2021 № 1000701070061026812, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, вчинена приватним нотаріусом Ковіною І.В.;
4) від 28.07.2022 № 1000701070063026812, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, вчинена приватним нотаріусом Ігнатовою Г.О.
1.2. ТОВ "М.Т.К. Консалтинг" також подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити:
- до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі заборонити ТОВ «Підприємство «Київ» в особі загальних зборів приймати рішення з питань внесення змін до статуту товариства, звільнення та призначення членів виконавчого органу товариства, зміна кількісного складу виконавчого органу, ліквідації та створення нового виконавчого органу товариства, обрання членів наглядової ради, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту, зміни розміру статутного капіталу товариства, прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства;
- до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі заборонити суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно/щодо ТОВ «Підприємство «Київ», в тому числі, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників/учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну місцезнаходження товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, проводити передачу реєстраційної справи товариства, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили.
1.2.1. В обґрунтовування поданої заяви позивач вказував, що згідно з даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг" у 2020-21 роках послідовно придбало в інших учасників їх частки у статутному капіталі Товариства в загальному розмірі 56,2799%.
Однак за твердженням заявника, в розумінні правил Статуту товариства ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг" учасником Товариства вважатись не може, адже рішення загальними зборами про його прийняття до Товариства не приймалось, а загальні збори з таким питанням не скликались.
Крім того, заявник заявляє, що не отримував від інших учасників та від ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг" жодних повідомлень/пропозиції щодо відчуження частки в статутному капіталі Товариства. Заявник відзначає, що йому невідомі обставини відчуження та набуття часток на користь ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг", оскільки останній уникає надання будь-якої інформації щодо правочинів, актів, судових рішень тощо як Заявнику, так і Товариству.
Заявник стверджує, що ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг" неодноразово направляло вимоги про скликання загальних зборів (від 15.09.2023, 19.09.2023, 21,09.2023) з порядком денним, де міститься, серед іншого, питання про внесення змін до Статуту Товариства (питання №1 порядку денного), в яких новий учасник фактично намагається зламати існуючі механізми управління та діяльності Товариства, які були запроваджені без його участі попереднім складом учасників (одностайним рішенням).
Крім того, у одній із вимог від 21.09.2023 ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг" міститься питаннями про припинення Товариства з відповідними наслідками у вигляді передачі майна правонаступникам.
Заявник переконаний, що до моменту вирішення корпоративного спору між ним та ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг" будь-які зміни до Статуту Товариства є неприпустимими.
На переконання заявника, вказане свідчить, що прийняття рішень на загальних зборах учасників Товариства, призначених на 15.10.2023, 23.10.2023, 23.11.2023 (та на будь-яких інших, що можуть бути призначені під час розгляду даної справи), які можуть призвести до зміни статуту, обрання нового виконавчого органу чи початку припинення товариства, знівелює мету подання позову (повернення до попереднього стану складу учасників), адже зумовить необхідність заявнику звертатись із новими позовами.
Разом з тим, заявник відзначає і те, що з боку ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг", ТОВ «Стратеджік інвестмент менеджмент» та Компанії «Еверстоун лімітед» відбулось одночасне подання аналогічних заяв про забезпечення позову (до подання позову) до Господарського суду міста Києва та Київського окружного адміністративного суду (справи №№ 910/13848/23, 910/13850/23, 910/13849/23, ЗПП/З20/96/23, ЗПП/320/95/23, ЗПП/320/97/23), де заявники просили зупинити дію чинного Статуту Товариства (господарський суд) та/або зупинити дії запису (рішення) про державну реєстрацію Статуту (адміністративний суд).
ТОВ "М.Т.К. Консалтинг" наголошує, що згідно з положеннями Статуту Товариства (пункт 8.2.5) усі рішення приймаються або одностайно або не менше 80% загальної кількості голосів усіх учасників Товариства. Разом з тим, ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг" має просту більшість, якої, у свою чергу, достатньо було б для зміни виконавчого органу Товариства, якби дія Статуту була зупинена.
В усіх випадках подання заяв про забезпечення позову у справах №№910/13848/23, 910/13850/23, 910/13849/23, ЗПП/320/96/23, ЗПП/320/95/23, ЗПП/320/97/23 заявникам було відмовлено в задоволенні вжиття заходів забезпечення позову.
Отже, ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг" (в якого обліковується проста більшість голосів від загальної кількості - 56, 2799 %) вчиняло дії, спрямовані на скликання загальних зборів та блокування дії Статуту Товариства, аби мати змогу обійти пункт 8.2.5 Статуту.
2. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023, у справі №910/15182/23 заяву ТОВ «М.Т.К. Консалтинг» про забезпечення позову задоволено частково.
Вжито заходи до забезпечення позову, а саме:
- до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/15182/23 за позовом ТОВ «М.Т.К. Консалтинг» заборонено ТОВ «Підприємство «Київ» в особі загальних зборів приймати рішення з питань внесення змін до статуту товариства, звільнення та призначення членів виконавчого органу товариства, обрання членів наглядової ради, прийняття рішень про припинення товариства, зміни розміру статутного капіталу товариства;
- до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/15182/23 за позовом ТОВ «М.Т.К. Консалтинг» заборонено суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», в тому числі, але не виключно: державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України, та іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно/щодо ТОВ «Підприємство «Київ» (ідентифікаційний код: 00308146), в тому числі, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну складу та часток засновників/учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, про зміну органів управління товариства, про зміну розміру статутного капіталу товариства, крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили.
В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.
2.2. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з такого:
- наведені в заяві заходи забезпечення позову безпосередньо стосуються предмету майбутнього спору, дозволять забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача в разі задоволення позову;
- заява про забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки, викладені в ній доводи, підтверджуються належними доказами; між запропонованими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог наявний зв'язок; запропоновані заходи до забезпечення позову є адекватними, оскільки, відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються; заходи до забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами: невжиття цих заходів призведе до неефективності захисту порушених прав з огляду на наступне;
- в частині заходів щодо заборони загальним зборам учасників ТОВ «Підприємство «КИЇВ» приймати рішення необхідно зазначити, що такий захід забезпечення позову відповідає процесуальному законодавству, адже в рамках цієї справи оскаржуються склад учасників товариства і в цій частині позивач просить заборонити приймати загальним зборам учасників Товариства конкретні визначені судом рішення спірним складом учасників, тобто заходи безпосередньо та прямо стосуються предмета спору;
- заборона загальним зборам учасників Товариства приймати спірні рішення жодним чином не вплине на поточну господарську діяльність цього Товариства, адже не впливає на можливість укладання Товариством договорів з контрагентами, надання послуг, тощо;
- заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;
- щодо заборони суб'єктам державної реєстрації вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно Товариства, то даний спосіб забезпечення позову перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із способом, який був зазначений вище (заборона загальним зборам учасників Товариства приймати конкретно визначені рішення), адже будь-яке рішення прийняте загальними зборами учасників Товариства, яке стосується змін відомостей про товариство (зміна складу учасників, перерозподіл часток учасників, виключення учасників) підлягає державній реєстрації;
- заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто вжиття заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав заявника, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін;
- вжиття заходів забезпечення позову: (1) не може завдати жодних збитків Товариству чи його учасникам, (2) не призведе до обмеження прав чи інтересів будь- яких осіб, оскільки Товариство надалі буде функціонувати та виконувати свої статутні цілі та завдання, (3) не призведе до блокування діяльності Товариства, (4) не заборонить учасникам Товариства в передбачений Законом та Статутом спосіб реалізовувати свої права відносно управління Товариством;
- дії осіб зазначених заявником, які свідчать про наявність наміру зміни діючих положень Статуту Товариства, за час розгляду спору спірна частка може бути переоформлена чи відчужена іншим особам і в разі задоволення позову в межах вимог, про які йдеться в заяві, позивачу доведеться докладати значних зусиль, часу та коштів для реалізації встановленого судовим рішенням права шляхом відміни реєстраційних дій та витребування частки в інших осіб, і у відповідних спорах буде брати участь значна кількість осіб, непричетних до допущених порушень, що значно ускладнить виконання судового рішення та відновлення корпоративних прав позивача. Так само в разі зміни органів управління товариством - виникне необхідність у зверненні з новими позовами про визнання недійсними таких рішень;
- невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених корпоративних прав позивача. У разі, якщо до закінчення розгляду справи частка буде відчужена або державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії відносно ТОВ «Підприємство «Київ» на підставі прийняття відповідачем певних рішень, заявник не зможе захистити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення законних прав та/або інтересів заявника;
- існує зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову (який зазначено вище) та предметом позовної вимоги, співмірність вжитих заходів забезпечення позову і предмету позову, крім того, зазначені заходи спрямовані виключно на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті;
- вимоги позивача щодо заборони проводити реєстраційні дії про зміну частки засновника (учасника) у статутному капіталі та зміну розміру статутного капіталу товариства кореспондуються у цьому випадку з вимогами позовної заяви про визначення розміру статутного капіталу товариства та визначення розміру часток учасників у статутному капіталі і застосування таких заходів забезпечення позову не суперечить статті 137 ГПК України;
- відсутні підстави та необхідність в зустрічному забезпеченні.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг" просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі №910/15182/23, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.
3.2. Так, в обґрунтування своєї правової позиції скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права (статті 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)), що відповідно до статті 311 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.
Касатор вважає, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що:
- вжиті заходи забезпечення не є розумними, обґрунтованими і адекватними. Відсутні належні докази того, що ефективний захист прав позивача може бути ускладнено. Не існує і не може існувати перешкод в реалізації позивачем рішення про визначення розміру статутного капіталу Товариства та розмірів часток учасників в цій справі шляхом звернення до державного реєстратора;
- вжитими заходами забезпечення порушено баланс інтересів сторін, адже за відсутності будь-яких реальних ризиків ускладнення захисту прав позивача, ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг" фактично усунуто від участі в управлінні Товариством;
- вжиті заходи забезпечення не пов'язані з предметом спору;
- відсутня будь-яка ймовірність ускладнення поновлення порушених прав позивача та можливості захисту права чи інтересів позивача в межах одного судового провадження, у разі невжиття заходів забезпечення. В силу чинної редакції Статуту Товариства (і без вжиття заходів забезпечення) жодне рішення не може бути прийнято без голосів позивача. Крім того, незалежно від складу учасників, розміру статутного капіталу Товариства, редакції статуту та органів управління, Позивач матиме можливість реалізувати рішення в цій справі;
- вжитими заходами забезпечення порушено права інших учасників Товариства, оскільки позбавлено всіх учасників Товариства права прийняття ряду управлінських рішень, в тому числі права контролю за виконавчим органом Товариства.
- заходи забезпечення позову не є співмірними (права учасників Товариства на управління суттєво обмежені).
3.3. ТОВ "М.Т.К. Консалтинг" 14.02.2024 подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
3.4. Відзив на касаційну скаргу від ТОВ "Підприємство "Київ" до Суду не надходив.
4. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
4.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 у справі №910/15182/23 за касаційною скаргою ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг" визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024 у справі №910/15182/23 за касаційною скаргою ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг" визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Студенець В.І., судді: Бакуліна С.В., Губенко Н.М.
Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2024 відкрито касаційне провадження у справі №910/15182/23 за касаційною скаргою ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі №910/15182/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
4.2. Об'єктом касаційного оскарження є ухвала Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі №917/15182/23, якими частково задоволено заяву про забезпечення позову.
При цьому Суд враховує, що означені судові рішення у частині відмови у задоволенні заяви жодною із сторін ані до суду апеляційної, ані до суду касаційної інстанції не оскаржувались, а відтак Верховним Судом у цій частині не переглядаються.
4.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права при постановленні оскаржуваних судових рішень при розгляді заяви про забезпечення позову, Верховний Суд зазначає таке.
5.2. Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137 ГПК України).
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову одночасно.
Згідно зі статтею 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:
1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;
2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;
3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;
4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу (частина дев'ята статті 137 ГПК України).
Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов'язаних з предметом спору.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
5.3. Верховний Суд відзначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Колегія суддів відзначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).
Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Отже, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та, зокрема не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.
Разом з тим, вирішуючи питання про забезпечення позову та, виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді, зокрема заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Верховний Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
5.4. Як встановлено судами попередніх інстанцій предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідачів про визначення розміру статутного капіталу Товариства, визначення розподілу часток його учасників, тобто вимоги про повернення розподілу часток учасників до стану, що передував порушенню прав та інтересів позивача шляхом визначення розміру часток учасників та скасування в Єдиному державному реєстрі реєстраційних записів.
Отже, предметом позову є вимоги немайнового характеру.
5.5. Колегія суддів відзначає, що у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Подібна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі від 07.10.2021 у справі №910/2287/21.
Заборона вчиняти реєстраційні дії є одним з визначених законом способів забезпечення позову. Заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто вжиття спірних заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін. Запроваджує законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову по суті за звичайною процедурою, а в разі задоволення позову сприятимуть ефективному захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 15.04.2022 у справі № 904/7930/21, від 10.03.2021 у справі № 922/2566/20).
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
При цьому заборона відповідачеві, іншим особам вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, така заборона має стосуватися виключно предмета спору.
5.6. Так, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у даній справі необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Підприємство «Київ» в особі загальних зборів приймати рішення з питань:
- внесення змін до статуту товариства,
- звільнення та призначення членів виконавчого органу товариства,
- обрання членів наглядової ради,
- прийняття рішень про припинення товариства,
- зміни розміру статутного капіталу товариства.
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що встановлення заборони загальним зборам учасників ТОВ «Підприємство «Київ» приймати рішення про внесення змін до Статуту Товариства, про припинення товариства, а також рішень про зміну розміру статутного капіталу Товариства відповідає процесуальному законодавству, адже в рамках справи №910/15182/23 оскаржуються склад учасників товариства і в цій частині позивач просить суд визначити розмір статутного капіталу Товариства та здійснити розподіл часток його учасників до моменту порушення його корпоративних ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг", тобто до моменту набуття останнім прав на частки у статутному капіталі ТОВ «Підприємство «Київ» (законність чого оскаржується до суду), а відтак в цій частині судом було заборонено приймати загальним зборам учасників Товариства конкретні /визначені судом/ рішення, які безпосередньо та прямо стосуються предмета спору.
При цьому у розгляді заяви про забезпечення позову у цій частині суди обґрунтовано врахували, що ТОВ "Стратеджік Інвестмент Холдинг" вчиняються дії, направлені на зміну діючої редакції Статуту Товариства та на прийняття рішення про припинення ТОВ «Підприємство «Київ».
Відтак колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених корпоративних прав позивача, зокрема у межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Суд також вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що заборона загальним зборам учасників ТОВ "Спілка підприємців" приймати вказані вище рішення жодним чином не вплине на поточну господарську діяльність цього Товариства, адже не впливає на можливість укладання Товариством договорів з контрагентами, надання послуг тощо.
Разом з тим, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони загальним зборам учасників ТОВ «Підприємство «Київ» приймати рішення про звільнення та призначення членів виконавчого органу Товариства, обрання членів наглядової ради, на думку колегії суддів, не узгоджується з приписами пункту 1 частини п'ятої та частини десятої статті 137 ГПК України, оскільки такі рішення загальних зборів прямо не стосуються предмета спору.
Отже, в цій частині оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.
5.7. Крім того, судами попередніх інстанцій було здійснено забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно/щодо ТОВ «Підприємство «Київ», в тому числі:
- щодо зміни складу та часток засновників/учасників товариства,
- щодо зміни особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства,
- щодо зміни органів управління товариства,
- щодо зміни розміру статутного капіталу товариства.
Так, щодо заборони державним реєстраторам вчиняти дії стосовно ТОВ «Підприємство «Київ», а саме: вносити зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, про зміну складу та часток засновників/акціонерів (учасників) Товариства, зміну розміру статутного капіталу та зміни особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що даний спосіб забезпечення позову перебуває у причино-наслідковому зв'язку із способом, який був зазначений вище (заборона загальним зборам учасників Товариства приймати відповідні рішення), адже, будь-яке рішення прийняте загальними зборами учасників Товариства, яке стосується змін відомостей про товариство (зміна складу учасників, перерозподіл часток учасників) підлягає державній реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Відповідно, заборона державним реєстраторам вчиняти/здійснювати/проводити реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відносно/щодо ТОВ «Підприємство «Київ» логічно обумовлена забороною загальним зборам учасників ТОВ «Підприємство «Київ» приймати відповідні рішення.
При цьому колегія суддів зазначає, що заборона державним реєстраторам вносити відповідні зміни до реєстру є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Тобто вжиття спірних заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання імовірним порушенням корпоративних прав позивача, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін.
Разом з тим, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відносно/щодо ТОВ «Підприємство «Київ», в тому числі, щодо зміни органів управління товариства не узгоджується з приписами пункту 4 частини п'ятої та частини десятої статті 137 ГПК України, оскільки такі дії прямо не стосуються предмета спору.
Відтак, в цій частині оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.
5.8. Отже, колегія суддів доходить висновку, що вжиття заходів забезпечення позову судами попередніх інстанцій шляхом (1) заборони загальним зборам Товариства приймати рішення з питань: внесення змін до Статуту, припинення товариства, зміни розміру статутного капіталу Товариства; а також (2) заборони державним реєстраторам вчиняти дії стосовно ТОВ «Підприємство «Київ» щодо зміни складу та часток засновників/акціонерів (учасників) Товариства, зміни розміру статутного капіталу та зміни особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, засновані на правильному застосуванні норм статей 136, 137 ГПК України.
Водночас, заявлені позивачем заходи забезпечення позову, які не стосуються предмета спору у цій справі, є неналежними, оскільки жодним чином не забезпечують виконання у подальшому судового рішення у випадку задоволення позову, а також не можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, які не стосуються предмета спору у справі, є помилковими та необґрунтованими, а тому у відповідній частині підлягають скасуванню.
5.9. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час перегляду справи судом касаційної інстанції.
Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
5.10. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення ("Olujic v. Croatia", № 22330/05 п. 82, рішення від 05.02.2009). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником ("Mala v. Ukraine", № 4436/07, п. 48, рішення від 03.07.2014; "Bogatova v. Ukraine", № 5231/04, п. 13, рішення від 07.10.2010 ).
Правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість ("De Cubber v. Belgium", № 9186/80, п. 24, рішення від 26.10.1984; "Castillo Algar v. Spain", п. 45, рішення від 28.10.1998).
5.11. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень за результатами перегляду справи в касаційному порядку частково знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у розділі 5 цієї Постанови.
6.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням доводів та вимог касаційної скарги, оскільки судові рішення в частині задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони загальним зборам товариства приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору, а також заборони державним реєстраторам вчиняти відповідні дії стосовно ТОВ «Підприємство «Київ» прийняті з правильним застосування норм права, то колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для їх зміни чи скасування в цих частинах.
6.3. Відповідно до частини першої статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки як місцевий господарський суд, так і суд апеляційної інстанції порушили норми процесуального права, а саме статті 136, 137 ГПК України, то оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню в частині забезпечення позову шляхом:
- заборони загальним зборам учасників ТОВ «Підприємство «Київ» приймати рішення про звільнення та призначення членів виконавчого органу товариства та обрання членів наглядової ради;
- заборони суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити реєстраційні дії відносно/щодо ТОВ «Підприємство «Київ» (ідентифікаційний код: 00308146), в тому числі, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну органів управління товариства.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 311, 314, 315, 317, 325 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стратеджік Інвестмент Холдинг» задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі №910/15182/23 скасувати в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «М.Т.К. Консалтинг» про забезпечення позову шляхом:
- заборони загальним зборам учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» приймати рішення про звільнення та призначення членів виконавчого органу товариства, обрання членів наглядової ради;
- заборони суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати/проводити реєстраційні дії відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» (ідентифікаційний код: 00308146), в тому числі, щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про зміну органів управління товариства.
3. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.10.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 у справі №910/15182/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
Н. Губенко