18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
29 лютого 2024 року м. Черкаси Справа № 925/33/24
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання Черкаської міської ради про зупинення провадження у справі за позовом
заступника керівника Черкаської окружної прокуратури,
в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Черкаська обласна державна (військова) адміністрація,
до відповідача - Черкаської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації,
про усунення перешкод шляхом скасування державної реєстрації (запису) земельної ділянки та шляхом повернення земельної ділянки,
за участю представників сторін:
від прокуратури - Куліш А.А., прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури, посвідчення № 074887 від 01.03.2023;
від позивача - Мішенко О.О., головний спеціаліст юридичного відділу апарату, розпорядження № 32 від 26.01.2024; посадова інструкція;
від відповідача - участі не брали,
від третьої особи - участі не брали.
До Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Черкаська обласна державна (військова) адміністрація до Черкаської міської ради з вимогами:
- усунути перешкоди державі в особі Черкаської обласної державної (військової) адміністрації шляхом скасування державної реєстрації (запису) земельної ділянки площею 0,1400 га (кадастровий номер 7110136700:03:004:0333) із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що розташована за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7);
- усунути перешкоди державі шляхом повернення земельної ділянки площею 0,1400 га (кадастровий номер 7110136700:03:004:0333) із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що розташована за адресою: м. Черкаси, вулиця вул. Гагаріна (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7) від Черкаської міської ради на користь Черкаської обласної державної (військової) адміністрації.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням, за твердженням прокурора, Черкаською міською радою вимог чинного законодавства при прийнятті рішення від 17.08.2023 № 45-55, яким вирішено зареєструвати право комунальної власності за територіальною громадою міста Черкаси на земельну ділянку площею 0,14 га (навпроти домоволодіння по пров. Суботівський, 7) в м. Черкаси (кадастровий номер 7110136700:03:004:0333).
Ухвалою від 31.01.2024 господарський суд відкрив провадження у справі №925/33/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 29.02.2024 об 11:30. Залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.
12.02.2024 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що предметом позову у цій справі є вимоги про: усунення перешкод державі в особі Черкаської обласної державної (військової) адміністрації у користуванні земельною ділянкою, шляхом скасування державної реєстрації (запису) земельної ділянки та її повернення від Черкаської міської ради.
Вказані вимоги обґрунтовано тим, що спірна земельна ділянка розташована в межах пам'яток археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста та поселення зарубинецької культури, які взяті на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129. Відтак земельні ділянки, на яких розташовані пам'ятки археології, є об'єктом обмеженим у цивільному обороті, оскільки можуть перебувати виключно у державній власності. Таким чином, законною, на думку прокуратури, є вимога щодо усунення перешкод державі шляхом повернення земельної ділянки площею 0,1400 га від Черкаської міської ради на користь Черкаської обласної військової адміністрації.
Водночас, відповідач стверджує, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 16.08.2023 прийнято до розгляду справу № 927/1206/21 з метою забезпечення юридичної визначеності щодо того, який спосіб захисту є належним й ефективним у спорах про захист права державної власності на земельні ділянки, на яких розташовані пам'ятки археології.
Так, підставою для передачі зазначеної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду стала наявність, на думку колегії суддів Касаційного господарського суду, підстав для відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.10.2022 у справі №557/303/21 і від 17.05.2023 у справі №748/1335/20, про те, що землі історико-культурного призначення, на яких розташовані пам'ятки археології, віднесені до категорії особливо цінних земель; повернення земельної ділянки історико-культурного призначення державі слід розглядати не як віндикаційний, а як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки. Однак, на думку колегії суддів Касаційного господарського суду, задоволення вимоги про витребування земель історико-культурного призначення, на яких розташовані пам'ятки археології, з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.
13.02.2024 відповідач подав клопотання про витребування письмових (електронних доказів).
13.02.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а позов такий, що не підлягає задоволенню.
28.02.2024 Черкаська окружна прокуратура подала відповідь на відзив на позовну заяву, в якій заперечувала проти доводів відповідача викладених у відзиві.
Ухвалою від 29.02.2024 господарський суд клопотання Черкаської міської ради про витребування письмових (електронних) доказів задовольнив та зобов'язав Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації надати Господарському суду Черкаської області у строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії облікової справи в тому числі, облікової документації на пам'ятки археології місцевого значення - культурний шар пізньосередньовічного міста та поселення зарубинецької культури, які взяті на облік розпорядженням голови Черкаської обласної державної адміністрації від 12.03.1996 № 129.
У судовому засіданні 29.02.2024 представники відповідача та третьої особи участі не брали, про дату та час судового засідання належно повідомлені, що підтверджується довідками про доставку електронних листів (копій ухвал суду про відкриття провадження у справі) до їх електронних кабінетів 31.01.2024.
Присутня у судовому засіданні представниця прокуратури та представник позивача проти зупинення провадження у справі заперечували.
Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі господарський суд зазначає таке.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Господарський суд враховує, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 4 ст. 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
В ухвалі Верховного Суду 06.06.2023 у справі № 927/1206/21 за матеріалами касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 грудня 2022 року і рішення Господарського суду Чернігівської області від 25 липня 2022 року у справі за позовом керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Івангородське" про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішення про державну реєстрацію та припинення права власності, визнання недійсними договорів оренди, зазначено, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 557/303/21, від 17 травня 2023 року у справі № 748/1335/20 про те, що ефективним способом захисту права держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам'ятка археології, є негаторний позов, який можна заявити впродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки. (п. 5.32)
Також в ухвалі Верховного Суду від 06.06.2023 зазначено, що: "Питання розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлювалось у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц. Зокрема, у пункті 39 цієї постанови зазначено, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду; у пункті 89 зазначено, що особа, яка зареєструвала право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника. З огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, з метою більш чіткого викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду вважала за доцільне частково відступити від зазначених висновків шляхом такого уточнення: "визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника, включаючи право володіння. (п. 5.24)
Таким чином, для розмежування віндикаційного та негаторного позовів безумовно одним з таких критеріїв є наявність або відсутність володіння майном у власника, який відповідно пред'являє негаторний чи віндикаційний позов для захисту порушеного права. Якщо у власника наявне володіння річчю, але існують перешкоди в розпорядженні чи користуванні, то його вимога має кваліфікуватися як негаторний позов. Натомість вимога власника, позбавленого володіння (фізичного, юридичного), і пред'являє вимогу про відновлення володіння, має кваліфікуватися як віндикаційний позов. (п. 5.28)
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що у разі коли публічний власник втратив як фізичне, так і юридичне (інша особа зареєструвала на своє ім'я право в державному реєстрі прав на нерухомість, як у справі, що розглядається, так і у справі № 748/1335/20) володіння, для захисту права власності має застосовуватися віндикаційний позов, тому задоволення вимоги про витребування земель історико-культурного значення, на яких розташовані пам'ятки археології, з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає наведеним висновкам Великої Палати Верховного Суду, речово-правовому характеру віндикаційного позову, та призводить до ефективного захисту прав власника." (п. 5.30)
Вищевказаною ухвалою Верховного Суду від 06.06.2023 справу № 927/1206/21 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яка ухвалою Верховного Суду від 16.08.2023 прийнята до розгляду.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що подібні справи перебувають на розгляді не тільки в суді касаційної інстанції, але також і в апеляційний судах та судах першої інстанції; подібні спори можуть виникнути і в майбутньому. Тому судове рішення Великої Палати Верховного Суду необхідне також для подальшого розвитку права та забезпечення єдності судової практики, оскільки справа стосується земельних ділянок, на яких розташовані пам'ятки археології, збереження яких становить підвищений суспільний інтерес. (п. 5.35)
Ухвалою від 16.08.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу за позовом керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Плисківської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Івангородське" про визнання незаконним і скасування наказу, скасування рішення про державну реєстрацію, припинення права власності та визнання недійсними договорів оренди за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 грудня 2022 року та рішення Господарського суду Чернігівської області від 25 липня 2022 року.
При вирішенні питання про зупинення провадження у справі господарський суд уникає формального підходу до розгляду даної справи. Суд здійснює судочинство враховуючи забезпечення розумного балансу між приватними та публічними інтересами, що є складовою принципу пропорційності у господарському судочинстві (ст. 15 ГПК України), дотримуючись завдань господарського судочинства - справедливе та неупереджене вирішення спору.
За обставинами справи № 927/1206/21, яка розглядається Великою Палатою Верховного Суду, спірні правовідносини стосуються земельних ділянок, які, як встановив суд першої інстанції, є землями історико-культурного призначення. На них розташовані пам'ятки археології місцевого значення (поселення ІІІ-V ст. з охоронним № 3629-Чр і курган ІІ-І тис. до н. е. з охоронним № 3652-Чр), які за Законом України "Про охорону культурної спадщини" можуть перебувати виключно у державній власності. Отже, змістом абсолютних правовідносин власності у цьому спорі є право власності держави на земельні ділянки, на яких розташовані пам'ятки археології, та обов'язки інших суб'єктів (зокрема, територіальної громади, юридичної особи-орендаря) не перешкоджати власникові користуватися та розпоряджатися цими ділянками. Об'єктами спірних правовідносин є земельні ділянки, у межах яких розміщені пам'ятки археології, а суб'єктами цих відносин - держава, територіальна громада-набувач і юридична особа-орендар.
Таким чином, за змістом (правами й обов'язками учасників спору) й об'єктами спірних правовідносин (земельними ділянками, у межах яких розташовані пам'ятки археології) ці відносини у справах № 925/33/24 і № 927/1206/21 є подібними. Певні відмінності у суб'єктному складі спірних правовідносин у справах, а також у формулюванні позовних вимог на вказаний висновок не впливають, бо правове регулювання поводження із земельними ділянками історико-культурного призначення та пам'ятками археології за ЗК України і Законом України "Про охорону культурної спадщини" не залежить від виду суб'єктів, які вступають у відповідні відносини стосовно цих об'єктів.
Подібність спірних правовідносин у справах № 925/33/24 і № 927/1206/21 зумовлює необхідність урахування висновку, що буде сформульований під час розгляду справи № 927/1206/21 Великою Палатою Верховного Суду місцевим господарським судом під час розгляду справи № 925/33/23, оскільки принцип верховенства права вимагає юридичної визначеності щодо того, який спосіб захисту є належним й ефективним у спорах про захист права державної власності на земельні ділянки, на яких розташовані пам'ятки археології.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 925/33/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2022 у справі № 927/1206/21.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись ст. 181-183, 228, 229, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
Клопотання Черкаської міської ради про зупинення провадження у справі задовольнити.
Зупинити провадження у справі № 925/33/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2022 у справі № 927/1206/21.
Зобов'язати сторони повідомити суд про результати розгляду справи № 927/1206/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її оголошення.
Копії ухвали надіслати сторонам за допомогою системи "Електронний суд".
Повний текст ухвали складено та підписано 01.03.2024.
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА