29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"28" лютого 2024 р. Справа № 924/965/22
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши заяву про винесення додаткового рішення у справі
за позовом приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго”,
м. Київ
до акціонерного товариства “Хмельницькобленерго”, м. Хмельницький
про стягнення 138356306,15 грн
за участю представників:
позивача: Горопашний І.В.
відповідача: Чуловський В.В.
У засіданні оголошено вступну і резолютивну частини ухвали.
встановив: рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2023 у справі №924/965/22, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2023, задоволено позов приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” до акціонерного товариства “Хмельницькобленерго” та стягнуто з останнього 128221929,33 грн заборгованості, 166173,06 грн пені, 473499,34 грн штрафу, 1420318,38 грн 3% річних, 8074386,04 грн інфляційних втрат, 504104,77 грн витрат зі сплати судового збору.
На виконання рішення 21.08.2023 видано відповідний наказ.
20.02.2024 на адресу суду від приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” надійшла заява (від 20.02.2024), в якій, посилаючись на положення ст. ст. 130, 244 ГПК України, просить винести додаткове рішення у справі, яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат у розмірі 435295,23 грн, понесених позивачем у зв'язку з подачею позову шляхом повернення їх з Державного бюджету України.
В обґрунтування заяви зазначив, що при поданні позовної заяви з урахуванням збільшення позовних вимог позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 939400,00 гривні. Однак при ухваленні рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2023 у справі №924/965/22, зокрема стягнуто з відповідача 504104,77 гривні та зазначено, що витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову покладено на відповідача, з урахуванням ч. 1 ст. 130 ГПК України в частині позовних вимог, визнаних відповідачем.
З огляду на наведене вважає, що судом не вирішено питання щодо судового збору у розмірі 435295,23 гривні.
Ухвалою суду від 21.02.2024 заяву приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” (від 20.02.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №924/965/22 призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.02.2024.
Представник позивача у судовому засіданні зазначив про необхідність повернення з Державного бюджету України 435295,23 грн судового збору відповідно до ст. 130 ГПК України.
Представник відповідача у судовому засіданні проти повернення позивачу судового збору не заперечив.
При розгляді поданої заяви судом враховується, що відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Як убачається з матеріалів справи рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2023 у справі №924/965/22 стягнуто з акціонерного товариства “Хмельницькобленерго” на користь приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” 128221929,33 грн заборгованості, 166173,06 грн пені, 473499,34 грн штрафу, 1420318,38 грн 3% річних, 8074386,04 грн інфляційних втрат, 504104,77 грн витрат зі сплати судового збору.
При цьому відповідачем було визнано частину заявлених у справі №924/965/22 позовних вимог (додаткові пояснення від 07.03.2023), а саме: щодо стягнення основного боргу в сумі 128221929,33 грн, з огляду на що при ухваленні рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2023 у справі №924/965/22 про задоволення позовних вимог у повному обсязі витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладено на відповідача, з урахуванням ч. 1 ст. 130 ГПК України в частині позовних вимог, визнаних відповідачем.
Частиною 1 ст. 130 ГПК України, зокрема передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Судом враховується, що правові засади повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 7 вказаного Закону повернення сплаченої суми судового збору здійснюється за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду у передбачених цією нормою випадках.
Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» також передбачено, зокрема, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, станом на час ухвалення рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2023 у справі №924/965/22 позивач питання про повернення йому з Державного бюджету України судового збору відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у зв'язку з визнанням відповідачем частини позовних вимог не ставив.
Відтак, враховуючи принцип диспозитивності господарського судочинства, передбачений ст. ст. 2, 14 ГПК України, при ухваленні рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.03.2023 у справі №924/965/22 судом відповідно до ч. 5 ст. 238 ГПК України здійснено розподіл судових витрат, а саме: покладено витрати зі сплати судового збору на відповідача. При цьому враховано положення ч. 1 ст. 130 ГПК України (право позивача на повернення 50% судового збору) в частині позовних вимог, визнаних відповідачем. Інші питання про судові витрати позивачем перед судом не ставилися.
Таким чином, з огляду на вищенаведені положення ст. ст. 130, 238, 244 ГПК України, беручи до уваги вирішення судом питань про судові витрати при ухваленні рішення, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України підстави для ухвалення додаткового рішення у справі відсутні. Відповідно, заява позивача про винесення додаткового рішення у цій справі задоволенню не підлягає.
Натомість зі змісту поданої заяви слідує, що позивач фактично просить повернути 435295,23 грн судового збору з Державного бюджету України. Позицію щодо повернення судового збору з Державного бюджету України підтримано і представником позивача у судовому засіданні.
З аналізу вищенаведених положень ст. 130 ГПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що повернення судового збору з Державного бюджету України, у тому числі на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України, здійснюється відповідно до Закону України «Про судовий збір», яким визначено правові засади такого повернення.
З матеріалів справи слідує, що при зверненні із позовною заявою у справі №924/965/22 про стягнення з відповідача 84843160,80 грн позивачем сплачено 868350,00 грн судового збору відповідно до платіжного доручення від 05.12.2022 №АУ1_6957. У подальшому позивачем збільшено позовні вимоги до 138356306,15 грн, з огляду на що сплачено 71050,00 грн судового збору відповідно до платіжного доручення від 10.02.2023 №АУ1_9123. Таким чином, загальна сума сплаченого позивачем судового збору становить 939400,00 гривні.
Беручи до уваги вищенаведене, визнання відповідачем позову у справі №924/965/22 в частині стягнення основного боргу в сумі 128221929,33 грн, а також наявність заяви позивача, в якій він фактично просить про повернення судового збору, суд доходить висновку, що 50% сплаченого при зверненні до суду з відповідним позовом судового збору в частині визнаних відповідачем позовних вимог, що становить 435295,23 грн, підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету.
При цьому суд зауважує, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч. 5 ст. 7 Закону України „Про судовий збір").
Керуючись статтями 130, 233, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд
У задоволенні заяви приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” (від 20.02.2024) про винесення додаткового рішення у справі №924/965/22 відмовити.
Повернути приватному акціонерному товариству “Національна енергетична компанія “Укренерго”, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25 (код 00100227) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 435295,23 грн (чотириста тридцять п'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять гривень 23 коп.), сплачений згідно з платіжним дорученням від 05.12.2022 №АУ1_6957, на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Ухвала набирає законної сили 28.02.2024.
Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 29.02.2024.
Суддя В.В. Виноградова