27 лютого 2024 року
м. Рівне
Справа № 568/984/23
Провадження № 22-ц/4815/219/24
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:головуючого судді Ковальчук Н. М.,
суддів: Гордійчук С. О., Хилевича С. В.,
учасники справи:
за первісними позовом
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 ;
за зустрічним позовом
позивач - ОСОБА_2 ,
відповідачі - ОСОБА_1 ,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей,
ухвалене в м. Радивилів 13 листопада 2023 року об 16:29 у складі судді Делалової О. М., повний текст складено 23.11.2023 року,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі по 2 500,00 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дітьми повноліття. Свій позов обґрунтував тим, що з 12.10.2008 р. перебував у шлюбі з відповідачкою і у них народилися донька та син. Рішенням Радивилівського районного суду від 14.04.2022 р. шлюб розірвано, дітей залишено на проживання з матір'ю. У рішенні зазначено, що батьки дітей проживають за однією адресою, тому визначення місця проживання дітей з матір'ю не буде суперечити їх інтересам. Після розірвання шлюбу, відповідачка змінила своє місце проживання і перейшла жити до своєї матері. Діти залишилися проживати з ним у будинку його матері ОСОБА_5 та проживають на даний час. Після розірвання шлюбу відповідачка не забрала дітей із собою проживати, не приймала участі у їх вихованні, не цікавилася їх навчанням та припинила фактично з ними спілкування, у зв'язку із чим за рішенням Радивилівського районного суду від 28.11.2022р. визначено проживання дітей з батьком. Мати дітей - відповідачка у справі не змінила свою поведінку, з дітьми не спілкується та не надає жодної матеріальної допомоги на утриманні дітей, тому, просив стягнути з останньої на утримання дітей аліменти по 2 500,00 грн. на кожну дитину щомісячно.
У липні 2023р. до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мотивуючи свої позовні вимоги ОСОБА_2 вказувала, що після рішенням Радивилівського районного суду від 28.11.2022р., яким було вирішено визначити місце проживання дітей з батьком, відповідач не виконує рішення суду, разом з дітьми не проживає, а проживає з іншою жінкою за іншою адресою, та всі кошти витрачає на алкоголь та жінок, а діти проживають з бабусею ОСОБА_5 , яка їх утримує. У зв'язку з цим просила в задоволенні первісного позову відмовити, а її зустрічний позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на її користь на утримання дітей аліменти в розмірі 1/3 частки від усіх доходів відповідача щомісячно, починаючи з дати пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 2 500,00 грн. на кожного з дітей, щомісячно, починаючи з 11.07.2023 року і до досягнення дітьми повноліття. Рішення допущено до негайного виконання в межах платежу аліментів за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 073, 60 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей відмовлено.
Вважаючи рішення суду незаконним, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що суд призначив підготовче засідання у справі на 10 годину 29.08.2023 року. Відповідно до ухвали суду від 29.08.2023 року суд закрив підготовче засідання та призначив справу на 19.10.2023 на 14:30. Апелянт не була у підготовчому судовому засіданні, про дату, час та місце слухання справи її ніхто не повідомляв. Суд порушив вимоги процесуального законодавства, не повідомив про дату проведення попереднього судового засідання у справі, як так само не повідомив про час та дату призначення справи по суті. Розглянув справу без участі позивача за зустрічним позовом. Із цих підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .. Окрім цього, ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду від 29.08.2023 року про закриття підготовчого засідання та призначення справи до слухання.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга безпідставна, тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.10.2008 року.
Від шлюбу у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 14.04.2022 р. у справі №568/1895/21 шлюб між сторонами розірвано, дітей залишено проживати з матір'ю.
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з ним.
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 28 листопада 2022 року у справі № 568/854/22 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Радивилівської міської ради про визначення місця проживання дітей з батьком задоволено. Визначено місце проживання дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення мотивовано тим, що визначення місця проживання дітей з батьком відповідатиме першочерговому врахуванню їх інтересів. Також у цій справі суд встановив, що після припинення шлюбних стосунків ОСОБА_2 змінила місце проживання, а 24.01.2023 року зареєструвала нове місце проживання: АДРЕСА_2 . Діти залишилися проживати з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується повідомленням Відділу реєстрації Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області від 31.01.2023 року № 01.09-21/15. Згідно висновку орган опіки та піклування №1260/01.09-20 від 12.09.2022 року, Радивилівська міська рада як орган опіки та піклування визнала доцільним визначити місце проживання дітей з батьком ОСОБА_1 .
Постановою Рівненського апеляційного суду від02 березня 2023 року та постановою Верховного Суду від 19.06.2023 року рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 28.11.2022 р. у справі № 568/854/22 залишено без змін.
Судом першої інстанції достовірно встановлено, що на теперішній час діти проживають з батьком ОСОБА_1 , бабусею ОСОБА_5 та жінкою ОСОБА_1 - ОСОБА_8 . Зазначене підтверджується Актом обстеження житлово-комунальних умов сім'ї від 24.07.2023р., складеного службою у справах дітей Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області.
З Акту обстеження житлово-комунальних умов сім'ї ОСОБА_1 від 24.07.2023р. вбачається, що комісією проведена співбесіда з дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в ході якої діти висловили свою позицію та підтвердили факт проживання їх із батьком, бабусею та ОСОБА_9 , та подальшим бажанням проживати з ними.
Згідно з частинами восьмою, дев'ятою статті 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно частини 1 статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За частиною 2 цієї статті за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При цьому, суд розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно частини другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За доведеності факту проживання дітей з ОСОБА_1 та наявність законних підстав для стягнення на його користь з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей суд першої інстанції, враховуючи положення сімейного законодавства, прийшов до правильного висновку про задоволення первісного позову.
Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного проживання та розвитку дитини. В нею та наявність підстав для стягнення на її користь аліментів на утримання дітей.
Вирішуючи спір, місцевий суд, належним чином дослідивши та давши правову оцінку поданим сторонами доказам, врахувавши положення статей 182-184 СК України, дійшов правильного висновку про те, що мати дітей не приймає належної участі в їх утриманні, її матеріальне становище дозволяє сплачувати аліменти на дітей, які проживають разом із батьком та знаходиться на його утриманні. При цьому, суд врахував, що дохід платника аліментів є нерегулярним та мінливим, а тому визначив розмір аліментів у твердій грошовій сумі, що відповідає заявленим позовним вимогам.
Прийшовши до висновку про задоволення первісного позову, суд правильно відмовив у задоволенні зустрічного позову, як такого, що має взаємовиключні вимоги.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд не повідомив про дату проведення попереднього судового засідання у справі, як так само не повідомив про час та дату призначення справи по суті, розглянув справу без участі позивача за зустрічним позовом.Такі аргументи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
13 липня 2023 року Радивилівським районним судом винесена ухвала про прийняття позовної зваяви та відкриття провадження у справі. Цією ухвалою суд постановив розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначити об 11 годині 00 хвилин 08.08.2023 року в приміщенні Радивилівського районного суду.
Відповідно до ст. 190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної хзаяви з додатками вручена ОСОБА_2 особисто 20.07.2023 року.
31 липня 2023 року ОСОБА_2 подала зустрічний позов, а 07.08.2023 року подала до суду заяву про відкладення розгляду справи. У своїй позовній заяві ОСОБА_2 вказала електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3
08.08.2023 року Радивилівським районним судом винесена ухвала про прийняття зустрічної позовної зваяви, здійснено перхід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче провадження призначено на 10 год. 29.08.2023 року.
11.08.2023 року об 09:26:59 ухвала Радивилівського районним судом 08.08.2023 року направлена на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 , документ доставлено цього дня об 09:37:28.
Ухвалою від 29.08.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до слухання на 19.10.2023 року о 14:30. Копія даної ухвали направлена на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 , документ доставлено адресату 04.10.2023 року о 09:21:42.
18.10.2023 року представник ОСОБА_2 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, оскільки він у цей день зайнятий у іншій справі.
Справа слуханням була відкладена на 13.11.2023 року на 14:30 , про час тамісце слухання справи ОСОБА_2 була повідомлена 19.10.2023 року о 17:08:16 SMS-повідомленням.
Судом встановлено, що місцевий суд у відповідності до процесуального законодавства постановив ухвалу від 29.08.2023 року про закриття підготовчого засідання та призначення справи до слухання, про призначення справи до розгляду та про дату відкладення справи слуханням ОСОБА_2 була повідомлена.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особами, які подали апеляційні скарги, не надано.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 лютого 2024 року.
Головуючий Ковальчук Н.М.
Судді: Гордійчук С. О.
Хилевич С. В.,