Справа № 538/829/23 Номер провадження 22-ц/814/1024/24Головуючий у 1-й інстанції Бондарь В.А. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
22 лютого 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
при секретарі Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому прохало суд стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 08 лютого 2012 року у розмірі 38392,67 грн станом на 20 березня 2023 року, а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 08 лютого 2012 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Банком на підставі договору про надання батьківських послуг відкрито картковий рахунок на ім'я позичальника із кредитним лімітом, який було збільшено до 31000,00 грн. Для користування картковим рахунком ОСОБА_1 отримав кредитну картку.
Свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг позивач виконав у повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак останній належним чином покладені на нього обов'язки щодо надання коштів на погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, що станом на 20 березня 2023 року становить 38392,67 грн.
Короткий зміст ухвали суду
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 року залишено без розгляду цивільну справу за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Місцевий суд, з огляду на визнання обов'язкової явки позивача у судове засідання за для дачі пояснень по суті спору та нез'явлення останнього у судові засідання 11 липня 2023 року, 13 вересня 2023 року, 24 жовтня 2023 року, дійшов до висновку про залишення без розгляду поданої АТ КБ «ПриватБанк» позовної заяви на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 року не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.
У поданій апеляційній скарзі позивач прохав суд скасувати ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 року і направити справу в суд першої інстанції для подальшого розгляду справи.
Позиції учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Особа, яка подала апеляційну скаргу, вважає, що оскаржуване судове рішення є незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, ухваленим за недоведеністю обставин, що мають значення та невідповідності висновків суду обставинам справи.
Позивачем наголошено, що місцевим судом не було взято до уваги те, що до позовної заяви було додано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, а чинним законодавством не передбачено подання заяви про розгляд справи без участі позивача на кожне судове засідання.
Враховуючи ту обставину, що позивач надав суду першої інстанції всі наявні у нього докази, однак місцевий суд не вказав саме з яких підстав неможливо розглянути справу за відсутності представника позивача та не мотивував, яким чином неявка останнього перешкоджає розгляду справи, АТ КБ «ПриватБанк» вважає, що підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції
Під час судового засідання у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк», наголошуючи на законності ухваленого судового рішення місцевим судом.
Позивач до суду апеляційної інстанції на розгляд справи не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки-повідомлення про судове засідання в даній цивільній справі до його електронного кабінету.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Встановлені обставини справи
З матеріалів справи вбачається, що в прохальній частині позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» вказало, у тому числі, й що у разі неявки у судове засідання відповідача, позивач не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом (а.с. 04).
Крім того, представником АТ КБ «ПриватБанк» у поданому у квітні 2023 року клопотанні про розгляд справи за відсутності позивача прохав суд розгляд справи за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості здійснювати за відсутності представника позивача, наголошуючи на підтриманні заявлених позовних вимог у повному обсязі (а.с. 83).
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 01 травня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання у приміщенні Лохвицького районного суду Полтавської області на 30 травня 2023 року о 09:00 год. (а.с. 87).
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 30 травня 2023 року визнано обов'язковою явку представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» по цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; судове засідання відкладено та зобов'язано представника позивача з'явитися у судове засідання, яке призначено до розгляду у приміщенні Лохвицького районного суду Полтавської області о 10:00 год. 11 липня 2023 року (а.с. 89).
11 липня 2023 року розгляд справи не відбувся та був відкладений місцевим судом на 13 вересня 2023 року о 09:30 год. (а.с. 94-95), про що було повідомлено позивача за допомогою: оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме (а.с. 95), засобів поштового зв'язку (а.с. 96).
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 13 вересня 2023 року визнано обов'язковою явку представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» по цивільній справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; судове засідання відкладено та зобов'язано представника позивача з'явитися у судове засідання, яке призначено до розгляду у приміщенні Лохвицького районного суду Полтавської області о 09:30 год. 24 жовтня 2023 року (а.с. 99). Вказана ухвала була отримана представником позивача 19 вересня 2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 101).
24 жовтня 2023 року представник позивача у судове засідання до місцевого суду на розгляд справи за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не з'явився, що також не заперечується й сторонами справи (а.с. 102).
Позиція суду апеляційної інстанції
За змістом положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частини перша, друга статті 211 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду (див. постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19).
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Тож навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Подібні висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18 та в ухвалі Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 161/7209/22.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21).
Суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Це забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (див. постанову Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
У частині п'ятій статті 223 ЦПК України законодавець встановив особливий порядок наслідок (санкцію) повторної неявки позивача. Ця норма фактично дублює норму, закріплену в пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України необхідно тлумачити в системному зв'язку з іншими положеннями цієї статті та іншими нормами процесуального закону (ЦПК України), які визначають наслідки повторної неявки позивача, який не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а саме частиною п'ятою статті 223 і пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
З огляду на системне тлумачення вказаних норм процесуального закону пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України у контексті частини п'ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України не може застосовуватися судом щодо неявки позивача у судове засідання.
Аналіз положень частини п'ятої статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дає підстави для висновку, що наслідком повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні у випадку, якщо його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У справі, про перегляд якої подано апеляційну скаргу, визначальним є те, що судом першої інстанції явка представника позивача визнавалася обов'язковою ухвалами від 30 травня 2023 року та від 13 вересня 2023 року
Учасник справи має право:
- брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
- не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21).
Тобто, учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності у випадку, якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 201/10953/18 (провадження № 61-7240св19) суд дійшов висновку про те, що, коли від сторони позивача подана до суду заява про розгляд справи за його відсутності, у суду немає підстав залишити позовну заяву без розгляду через неявку позивача чи його представника в судове засідання. У випадку, коли від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, але його відсутність перешкоджає розгляду справи, суд може визнати явку позивача обов'язковою відповідно до пункту 5 частини другої статті 223 ЦПК України. Неявка позивача, участь якого у засіданні визнана судом обов'язковою для дачі особистих пояснень, також може мати наслідком залишення позовної заяви без розгляду, за правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Якщо відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності, і належним чином позивач повторно не з'явився у судове засідання, але повідомив про причину неявки, суд повинен оцінити повідомлені позивачем причини такої неявки.
З огляду на вищевказане, позивач, мотивуючи подану ним апеляційну скаргу, зазначав про подання ним до місцевого суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, однак останнім не було враховано, що суд першої інстанції ухвалами від 30 травня 2023 року та від 13 вересня 2023 року визнав явку представника АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання обов'язковою, а тому нез'явлення представника банку до суду перешкоджало розгляду справи.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, за наявності клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, з урахуванням визнання обов'язкової явки останнього, дійшов до правильного висновку, застосувавши положення пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та залишивши позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості без розгляду.
Колегія суддів зазначає, що позивач будь-яких заперечень щодо постановлених ухвал Лохвицького районного суду Полтавської області від 30 травня 2023 року та від 13 вересня 2023 року у поданій ним апеляційній скарзі не заявляв, що виключає необхідність суду апеляційної інстанції у їх дослідженні та аналізі.
Крім того, згідно частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідив матеріали справи, із дотриманням норм процесуального права ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.
Отже, апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» слід залишити без задоволення, а ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 року - без змін.
Крім того, колегія суддів вважає за потрібне роз'яснити, що згідно частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - залишити без задоволення.
Ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Роз'яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 28 лютого 2024 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко