Справа № 761/12020/23
Провадження № 2/761/2250/2024
25 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Марінченко Л.В.,
за участю:
представників позивача Бабич М.М., Коненко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченого страхового відшкодування,
Представник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом про стягнення невиплаченого страхового відшкодування, суми франшизи внаслідок виникнення страхового випадку під час дорожньо-транспортної пригоди та витрат на проведення експертизи. Заява мотивована тим, що 01 грудня 2022 року в м. Київ по проспекту Леся Курбаса на перехресті вулиці Пушкіна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 21099» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «AUDI A3» д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 ,що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів.Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 02.02.2023 року у справі № 759/18420/22 ОСОБА_2 власника автомобіля автомобіля «ВАЗ 21099» д/н НОМЕР_1 було визнано винниму вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Внаслідок вказаного ДТП автомобіль марки «AUDI A3» д/н НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність співвідповідача водія автомобіля «ВАЗ 21099» д/н НОМЕР_1 ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП була застрахована в ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» полісом обов'язкового страхування АР/6284238.Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн., франшиза -3 200,00 грн. Позивач звернулась з заявою до страхової компанії, надавши усі необхідні документи для отримання страхового відшкодування.Після декількох звернень позивача через свого адвоката до відповідача щодо узгодження розміру страхової суми,позивач не погоджуючись з сумою запропонованого страховою компанією розрахунку,звернулась до спеціаліста для проведення незалежної оцінки вартості матеріального збитку та можливості проведення ремонту. Незважаючи на відсутність узгодженої сторонами суми страхового відшкодування, 27.02.2023 року на рахунок позивача від ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» надійшла частина суми у розмірі 76 557,83 грн. без врахування суми франшизи, розмір якої згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів становить 3200 грн. На думку позивача, Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» виплачена потерпілій сума страхового відшкодування у розмірі 76 557,83 грн. не покриває суму реальної шкоди завданої та витрат понесених позивачем на його відновлювальний ремонт, що становить 119 000 грн. 00 коп. Понесені позивачем витрати підтверджені виставленим станцією технічного обслуговування Подол Авто рахунком № Нв00000011 від 20.01.2023, довідкою з АТ «Райффайзен Банк (код 380805) щодо надходження коштів від ОСОБА_1 , платіжною інструкцією про безготівковий переказ коштів в національній валюті від позивача. Крім того, розмір відшкодування страховиком шкоди, завданої винуватцем ДТП (особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність) не перевищує ліміт відповідальності страховика та знаходиться у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі (160 000 грн.). З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги зміст пунктів 9.1, 9.2, 9.4 ст. 9, п. 22.1 ст. 22, п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що обмежує ліміт відповідальності страховика в межах страхової суми (160 000 грн.), враховуючи розмір реальної вартості відновлювального ремонту автомобіля (119 000 грн.), позивач вважає, що розмір страхового відшкодування, яке повинне бути сплачено відповідачем на його користь становить 39 442,17 грн. Це різниця між вартістю відновлювального ремонту автомобіля: 119 000 грн. та фактично виплаченою відповідачем частиною страхового відшкодування: 76 557,83 грн. за виключенням франшизи 3200 грн.(119 000 грн.- 39 442,17 грн. -3 200 грн. =39 442,17 грн.). Співвідповідач на думку позивача, повинен відшкодувати позивачу оплату послуг спеціаліста для проведення незалежної оцінки вартості матеріального збитку завданого потерпілій тарозмір франшизи, який вираховувався відповідачем при виплаті страхового відшкодування. Крім того, позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору, та правову допомогу. Оскільки у досудовому порядку даний спір не було вирішено, позивач вимушена звернутись до суду з даним позовом.
Провадження у справі відкрито 10.04.2023, відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В адресу суду від представника відповідача ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» адвоката Пилипця А.Ю., надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. У відзиві на позовну заяву представник відповідача 1 зазначив, що страховою компанією було здійснено страхове відшкодування (за вирахуванням франшизи 3 200 грн.) у розмірі 76 557,83 грн. на підставі висновку № 394/12-22, де вартість матеріального збитку становила 79 757,84 грн. без врахування ПДВ.На думку відповідача вимоги про стягнення з відповідача розміру фактично понесених витрат пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля є неправомірними, так як суперечать меті обов'язкового страхування, договірним відносинам між Страховиком та потерпілим та вимогам чинного законодавства України. Також,представник відповідача зазначив, що страхова компанія помилково визначена в статусі відповідача у справі, оскільки лише з винної у ДТП особи підлягають стягненню непокриті страховим відшкодуванням витрати і визначення розміру матеріального збитку повинно бути підтверджене належним засобом доказування. Відтак, представник просив відмовити у задоволенні позову до відповідача , а також просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу.
До початку першого судового засідання представником позивача заявлено клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачем ОСОБА_4 та заявлено про необхідність збільшити позовні вимоги. Позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп на користь Позивача ОСОБА_1 несплачену частину коштів страхового відшкодування розмірі 39 442,17 грн. та з ОСОБА_2 суму у розмірі 7 200 грн. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 074, 60 позивач просив покласти на відповідачів.
За клопотанням позивача відповідно до ст. 51 Цивільного процесуального кодексу України, судом було залучено до участі в якості співвідповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (податковий номер НОМЕР_3 ) - особу визнаною винним у вчиненні дорожньо - транспортної пригоди у справі № 761/12020/23.
В судовому засіданні представники позивача просили задовольнити заявлені вимогив повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Як свідчить відзив на позов просить розглядати справи за його відсутності.
ОСОБА_2 також будучи повідомлений належним чином про день та час розгляду справи в судове засідання не з'явився, правом подати відзив на позов не скористався.
Вислухавши доводи представників позивача, дослідивши наявні докази та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 01 грудня 2022 року о 8 год. 18 хв. ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом ВАЗ 21099 д/н НОМЕР_1 рухаючись в м. Київ по п-ту Леся Курбаса на перехресті вулиці Пушкіна в порушення вимог п.п.2.3 (б), ПДР України,не впорався з керування та здійснив зіткнення з автомобілем марки «AUDI A3» д/н НОМЕР_4 керуванням водія ОСОБА_3 . В результаті дорожньо - транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 02.01.2023 р. у справі 759/18420/22 водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто останнього до відповідальності в межах санкції ст.124 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, власником автомобіля «AUDI A3» д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_1 .
Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаної ДТП встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 , станом на момент ДТП, була застрахована, згідно полісу АР/6284238 в ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп», страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну -160 000,00 грн.
Так, внаслідок вказаного ДТП автомобіль марки «марки «AUDI A3» д/н НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, зазначені обставини сторонами визнаються та не оспорюються.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
За ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ч. 3 ст. 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
При цьому, метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Зокрема, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (далі Закон № 1961-IV).
Згідно зі ст. 6 Закону №1961-IV, страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом статей 9, 22-28, 35 Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.
Стаття 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
За умови ч.1 ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Положеннями ч.1 ст.36 Закону України передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до положень ч.4 ст.36 Закону, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно ч.1 ст.12 вказаного Закону, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір відшкодування страховиком шкоди (збитків), завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); шкодою, заподіяною майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду (пункт 32.4 статті 32); шкодою, пов'язаною із втратою товарної вартості транспортного засобу (пункт 32.7 статті 32); сумою франшизи, розрахованою за правилами пункту 12.1 статті 12.
Отже, обов'язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Вказана позиція кореспондується з позицією викладеною в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 провадження 14-95 цс20, де вказано, що у разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961 IV).
Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Як вбачається із Полісу №АP-6284238 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп». При цьому, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 320 000,00 грн., а за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн., розмір франшизи - 3 200,00 грн.
Позивач на виконання вимог ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" звернулась із повідомленням до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» про ДТП), а у подальшому, у порядку ст.35 вказаного Закону із заявою про виплату (реєстраційний номер 658760-19) 29.12.22 року.
ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» запропонувала погодити розмір страхового відшкодування за пошкодження автомобіля марки «AUDI A3» д/н НОМЕР_2 в розмірі 49 337,60 грн.( 52 537,60 грн. - 3 200 грн.), що підтверджується листом від 21.12.2022 року за вих. № 220000658760, відповідно до попереднього розрахунку калькуляції відновлювального ремонту транспортного засобу зробленого відповідачем.
Після отримання від відповідача попереднього розрахунку розміру страхового відшкодування у розмірі 49 337,60 грн., зробленого на підставі звіту про оцінку транспортного засобу, не погоджуючись з сумою, позивач самостійно звернувся до спеціаліста для проведення незалежної оцінки вартості матеріального збитку, з метою визначити вартість відновлюваного ремонту автомобіля, який потерпіла планувала провести.
Відповідно до п. 34.2 та п. 34.3. ст. 34 Закону України протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик сам зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Частиною 4 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свого обов'язку відповідно до Закону України щодо забезпечення належного проведення розрахунку збитків пошкодженого автомобіля, а тому, з огляду на бездіяльність страхової компанії, з метою підтвердити вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу, який планувала позивач здійснити для можливості користуватися автомобілем, потерпіла змушена була замовити оцінку за власні кошти.
Висновком вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу був проведений СОД ТОВ «Клевер Експерт» (сертифікат оціночної діяльності 601/20 від 2020). Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «AUDI A3» д/н НОМЕР_2 становить: 148 782,96 грн., значення фізичного зносу: 0,54, вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ: 88 339,33 грн., вартість матеріального збитку без урахування ПДВ: 79 757,83 грн. При цьому, за даним звітом, втрата товарної вартості автомобіля не нараховувалася. За таку оцінку позивачем було сплачено на користь СОД ТОВ «Клевер Експерт» 4000,00 грн., що підтверджується Актом від 09.01.2023 року.
13.01.2023 позивачем було подано до відповідача заяву за вх. № 658760-29 від 13.01.2023 в якій позивач просила переглянути розмір страхового відшкодування власнику автомобіля марки «AUDI A3» д/н НОМЕР_2 та погодити розмір страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу в розмірі 148 782,96 грн., відповідно до суми вартості відновлювального ремонту автомобіля підтвердженого висновком вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу № 394/12-22.
Суд зауважує, що навіть беручи до уваги зроблений відповідачем розрахунок на підставі вказаного висновку, останнім не було враховано відсутність вказаного у висновку розрахунку товарної вартості автомобіля.
Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
Отже, за змістом наведених положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).
Втрата товарної вартості транспортного засобу розглядається в Методиці як економічне поняття, що охоплює, серед іншого, і втрату товарного (зовнішнього) вигляду. Втрату товарної вартості можна визначити як зменшення вартості транспортного засобу, зумовлене передчасним погіршенням товарного (зовнішнього) вигляду автомобіля та (або) його експлуатаційних якостей унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих деталей, вузлів і агрегатів, зapoєднань і захисних властивостей покриттів у зв'язку з ДТП і подальшим ремонтом. Передчасні зміни геометричних параметрів, фізико-хімічних властивостей, конструктивних матеріалів і характеристик інших процесів транспортного засобу, які є наслідком проведення окремих видів ремонтних робіт, призводять до погіршення зовнішнього (товарного) вигляду, функціональних та експлуатаційних характеристик і зниження безвідмовності й довговічності транспортного засобу.
Економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків. Навіть якщо, б страхове відшкодування повинно було б бути виплачене відповідно до висновку вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу № 394/12-22, у ньому не врахована втрата товарної вартості автомобіля, що не бралося страховою компанію до уваги при виплаті страхового відшкодування потерпілій.
За період з'ясування та погодження позивачем суми страхового відшкодування з відповідачем, за необхідності в потерпілої у користуванні пошкодженим транспортним засобом, автомобіль марки «AUDI A3» д/н НОМЕР_2 було відновлено власними силами за кошти позивача, які були передані ОСОБА_1 ОСОБА_5 для оплати послуг по ремонту автомобіля станцією технічного обслуговування Подол Авто. Потерпіла доручила оплатити послуг по ремонту автомобіля ОСОБА_5 , що підтверджується Договором доручення, наявним в матеріалах справи.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля, в результаті його пошкодження при ДТП склала 119 000 грн. 00 коп. Вказана сума підтверджена виставленим станцією технічного обслуговування Подол Авто рахунком № Нв00000011 від 20.01.2023, рахунком № НОМЕР_5 від 20.01.2023 (розбитого на два платежі 70 000 грн. і 49 000 грн.) за період з 01.12.2022 по 31.01.2023 року, довідкою з АТ «Райффайзен Банк (код 380805) щодо надходження коштів від ОСОБА_1 , платіжною інструкцією про безготівковий переказ коштів в національній валюті від ОСОБА_6 .
Отже, позивач, відремонтувавши свій автомобіль, сплатила на рахунок СОД ТОВ «Клевер Експерт» кошти у загальному розмірі 119 000 грн., що документально підтверджено у ході розгляду справи.
У доповненні до заяви про перегляд розміру страхового відшкодування (вх.№658760-23 від 16.02.2023) позивач повідомила відповідача, що на виконання робіт по ремонту автомобіля та придбання деталей (запчастин) до нього, позивачем були понесені витрати у розмірі 119 000 грн. 00 коп. та просила погодити суму страхового відшкодування у цій сумі.
Попри неузгодженість сторонами розміру сум страхового відшкодування на рахунок позивача ПрАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» було 76 557,83 грн., що не заперечується сторонами.
Як вбачається із пояснень представника страхової компанії, що викладені у відзиві до первісної позовної заяви, сума страхового відшкодування за вирахуванням франшизи 3 200 грн була виплачена у розмірі 76 557,83 грн. та розраховувалася на підставі висновку № 394/12-22 .
У постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №922/4013/17 зроблено висновок, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17, Справа № 910/18477/21, 761/9206/22.
Як вказано у постанові Верхового Суду від 04.07.2018 року, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови - винною особою,щотакож встановлено у постанові від 22 лютого 2022 року у справі № 201/16373/16-ц (провадження № 14-27цс21), Великою Палатою ВС, у пунктах 136, 137.
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) та ухвалу ВП ВС від 20 лютого 2020 року у справі № 753/15214/16-ц (провадження № 14-25цс20)).
Закон не покладає на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі №640/14169/17.
Винуватець відповідає за завдану шкоду, якщо вона перевищує міру відповідальності страховика або відноситься до сум, які страховик не повинен відшкодовувати. Покладення відповідальності у розмірі завданого збитку який повинен відшкодувати страховик на винуватця - суперечить інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
До такого висновку прийшла Велика Палата у постанові від 22 лютого 2022 року у справі 201/16373/16-ц.
Законом № 1961-IV наголошено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто цей Закон спрямований насамперед на захист прав осіб, потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоди не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 цього Закону).
Таким чином, у зв'язку з тим, що фактично витрати на проведення ремонту автомобіля позивача після ДТП склали 119 000 грн., враховуючи ліміт відповідальності страховика у розмірі 160 000,00 грн. та розмір франшизи - 3 200,00 грн., за виключенням сплаченого страхового відшкодування у сумі 76 557,83 грн., зі страховика винної у ДТП особи на користь позивача слід стягнути - 39 442,17 грн., що вказує на задоволення позовних вимог до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» у повному обсязі.
Статтею 3 Закону України встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з п. 22.1ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно дост. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, до яких відносяться витрати, які особа мусить зробити для відновлення пошкодженого майна.
При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи (ст. 22 Закону України ).
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Згідно зіст. 12 Закону України страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до п. 36.6ст. 36 цього Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках - МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
На підставі викладеного, враховуючи те, що розмір франшизи в сумі 3 200 грн. не відшкодований страхувальником (відповідачем), вона підлягає стягненню з співвідповідача на користь позивача.
Отже, позовні вимоги до співвідповідача повністю підлягають задоволенню.
Щодо відшкодування витрат на проведення експертного дослідження, проведеного позивачем до звернення до суду.
Відповідно до п. 34.2 та п. 34.3. ст. 34 Закону України протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 1187, 1188 ЦК України, в їх системному зв'язку, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, зокрема транспортним засобом, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі статтею 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Отже, право потерпілої особи на відшкодування завданих збитків реалізовується нею на власний розсуд, шляхом пред'явлення позову безпосередньо до винної особи чи до страхової компанії, цивільно-правову відповідальність в якій застраховано завдавачем такої шкоди.
Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ), про що зазначено в Постанові Великої Палати ВС від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням.
Відповідно до ст. 540 ЦКУ якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного 00 грн. в якості .
Оскільки внаслідок вчинення співвідповідачем дорожньо-транспортної пригоди, що спричинило пошкодження автомобіля потерпілої, позивач змушена була звернутися до спеціаліста СОД ТОВ «Клевер Експерт» для отримання Висновку щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, збитки понесені за проведення такої оцінки за вибором позивача несе співвідповідач. Позивачем було сплачено на користь СОД ТОВ «Клевер Експерт» 4000,00 грн., що підтверджується Актом від 09.01.2023 року.
Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з начеденого, керуючись 2-5,11-13,141,196,223,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, ст. 979, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», суд -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп», ОСОБА_2 про стягнення невиплаченого страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп»( Код ЄДРПОУ 24175269 04050, місто Київ, вул. Глибочицька, 44) на користь Позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 , паспорт: НОМЕР_7 виданий 05.01.2012 року, Шепетівський МВ УМВС України в Хмельницькій області), несплачену частину коштів страхового відшкодування розмірі 39 442,17 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 , паспорт: НОМЕР_7 виданий 05.01.2012 року, Шепетівський МВ УМВС України в Хмельницькій області) суму у розмірі 7 200 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп» (код ЄДРПОУ:24175269 04050, місто Київ, вул. Глибочицька, 44) на користь Позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 , паспорт: НОМЕР_7 виданий 05.01.2012 року, Шепетівський МВ УМВС України в Хмельницькій області) судовий збір у розмірі 1 073 грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 073 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя