Справа № 761/7676/24
Провадження № 1-кс/761/5462/2024
29 лютого 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_7 , поданого у кримінальному провадженні № 22023000000000795 від 04 серпня 2023 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України
У провадженні ГСУ СБ України перебувають матеріали кримінального провадження № 22023000000000795 від 04 серпня 2023 року.
04 січня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.01.2024 (справа №761/29/24) відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 04.03.2024 (включно).
Постановою від 27.02.2024 першого заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000000795 від 04.08.2023 до 3-х місяців, тобто до 04.04.2024.
28 лютого 2024 року до суду надійшло клопотання слідчого Служби безпеки України про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою.
Підозрюваний та його захисники заперечували щодо задоволення клопотання та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На обґрунтування свої доводів сторона захисту зазначила, що заявлені прокурором ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного є не доведеними, оскільки ОСОБА_6 не має наміру переховуватися, а відтак на їх думку належну процесуальну поведінку підозрюваного зможе забезпечити інший менш суворий запобіжний захід. Також, захисником заявлено клопотання про надання можливості підозрюваному ОСОБА_6 використання платної послуги з доступу до телефонного зв'язку ІР-телефонії.
З'ясувавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно із ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
У матеріалах клопотання достатньо наявних даних, які вказують на факти, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення і такі є переконливими для суду.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку обґрунтованості підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК України, на стадії досудового розслідування є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (частина перша статті 276 КПК). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.
З наведених обставин, проводячи оцінку наданих суду матеріалів, доводів учасників процесу, слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою.
Крім того, обґрунтованість підозри вже була предметом судового розгляду, а будь-яких доказів на спростування вказаної обґрунтованості сторонами провадження не надано.
Відтак, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також враховуючи, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час не відпали та підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, суд вважає, що на даний час з урахуванням, обставин, які інкримінуються ОСОБА_6 відсутні підстави для визначення розміру застави.
З огляду на викладене, враховуючи конкретні обставини справи, зокрема, наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, слідчий суддя вважає, що слід продовжити ОСОБА_6 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 36 днів, без визначення розміру застави, тобто до 04 квітня 2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Щодо клопотання захисника про надання підозрюваному ОСОБА_6 можливості отримання платної послуги з доступу до телефонного зв'язку ІР-телефонії, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про попереднє ув'язнення» особи, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення, мають обов'язки і права, встановлені законодавством для громадян України, з обмеженнями, що передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
При цьому, вказаний Закон прямих обмежень щодо заборони користуватись мобільним зв'язком або телефонним зв'язком за допомогою ІР-телефонії не містить.
Разом із тим заборону про передачу ув'язненим засобів мобільного зв'язку містить Наказ МЮУ від 14.06.2019 року № 1769/5 Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, однак вказаний Наказ не місить заборони у користуванні засобами зв'язку, які перебувають під контролем адміністрації слідчого ізолятора.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 15.09.2023 року №3292/5 «Про затвердження Порядку облаштування камер з поліпшеними умовами тримання та надання особам взятих під варту у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України платних послуг із забезпечення поліпшених умов тримання» дозвіл щодо можливості користуватися платною послугою з доступу до Інтернету та голосової електронної комунікації за допомогою засобів IP-телефонії надається слідчим суддею або судом, які здійснюють кримінальне провадження.
З огляду на викладене слідчий суддя доходить висновку про задоволення вказаного клопотання.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 36 (тридцять шість) днів, тобто до 04 квітня 2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Надати дозвіл на користування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах Державної установи «Київський слідчий ізолятор» під наглядом адміністрації слідчого ізолятора на платній основі (за власний кошт) послугами з надання доступу до голосової електронної комунікації за допомогою засобів ІР-телефонії.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1