Справа № 761/6500/24
Провадження № 1-кс/761/4736/2024
23 лютого 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представника власника тимчасово вилученого майна ОСОБА_3 , власника тимчасово вилученого майна ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором відділу Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100100004256, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 жовтня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
20.02.2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором відділу Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12023100100004256, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 жовтня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, в якому ставилось питання про накладення, з метою можливої конфіскації майна, як виду покарання, арешту на майно, тимчасово вилучене 15.02.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: 164 000 гривень (номіналом купюри 1 000 гривень) та 10 000 доларів США (номіналом купюри 100 доларів США).
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100100004256, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 жовтня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Так, слідчий зазначає, що ОСОБА_4 , відповідно до наказу Державного секретаря Міністерства культури та інформаційної політики ОСОБА_7 , № 12-К від 16.01.2023, обіймає посаду начальника адміністративного Управління Міністерства культури та інформаційної політики.
Таким чином відповідно до примітки 2 до ст. 368 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України, та п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державну службу», ОСОБА_4 обіймає посаду, що відповідає категорії «Б» посад державної служби, є службовою особою, яка займає відповідальне становище, тобто завдяки займаній посаді та авторитету може впливати на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме працівників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
У невстановлений час за невстановлених обставин громадянин Грузії ОСОБА_8 , маючи намір вивезти з України зібрану ним антикварну колекцію холодної зброї, звернувся до Міністерства культури та інформаційної політики для оформлення необхідних документів та дозволів, а саме до начальника адміністративного Управління Міністерства культури та інформаційної політики ОСОБА_4 , який у свою чергу запропонував свою допомогу у вирішенні вказаних питань.
Із урахуванням складності процедури та тривалого часу оформлення відповідних дозвільних документів ОСОБА_4 , запропонував ОСОБА_8 за грошову винагороду 2 000 доларів США, тобто неправомірну вигоду, інше вирішення даного питання, що полягало у використанні службового становища ОСОБА_4 , його авторитету та зв'язків для впливу на прийняття рішення працівниками центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону за безперешкодне вивезення антикварної холодної зброї за межі кордону України, поза митним контролем, без передбачених дозвільних документів.
В подальшому, 20.12.2023 у невстановлений час ОСОБА_8 зателефонував до ОСОБА_4 , та повідомив, що 21.12.2023 він хоче виїхати за кордон, та вивезти з собою частину колекції холодної антикварної зброї. У відповідь ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, маючи на меті незаконне збагачення повідомив, що допоможе з безперешкодним проходженням митного посту за обумовлену раніше суму неправомірної вигоди.
В подальшому 21.12.2023, ОСОБА_8 , перебуваючи біля митного поста «Угринів», надіслав ОСОБА_4 , повідомлення у мобільному додатку «whatsapp» з номерним знаком автомобіля, на якому він має намір перетнути Державний кордон України, марку машини та прізвища пасажирів, які знаходяться в авто. Далі, приблизно через 5 хвилин до з телефону НОМЕР_1 ОСОБА_8 зателефонувала невстановлена жінка та наказала, щоб останній увімкнув аварійне світло на автомобілі та рухався по зустрічній смузі до митний посту. Діючи за вказівкою вказаної невстановленої особи, ОСОБА_8 , об'їхавши чергу на кордоні заїхав на прикордонний пункт, де прикордонники візуально оглянувши автомобіль та перевіривши документи безперешкодно пропустили його через державний кордон України.
В подальшому, ОСОБА_8 , повернувшись до України, 23.01.2024 приблизно о 13.20 год, перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Івана Франка, 19 зустрівся з ОСОБА_4 , та передав йому неправомірну вигоду у розмірі 300 доларів США за безперешкодний перетин державного кордону та вивезення частини колекції холодної антикварної зброї.
Надалі, 06.02.2024 ОСОБА_8 надіслав ОСОБА_4 повідомлення у мобільному додатку «whatsapp», що 07.02.2024 він має намір виїхати за кордон, та вивезти з собою останню частину колекції холодної антикварної зброї, на що ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, маючи на меті незаконне збагачення повідомив, що допоможе з безперешкодним проходженням митного посту.
В подальшому 07.02.2024, ОСОБА_8 , перебуваючи біля митного поста «Краковець» надіслав ОСОБА_4 , повідомлення у мобільному додатку «whatsapp» з номерним знаком автомобіля, на якому він має намір перетнути державний кордон України, марку машини та прізвища пасажирів, які знаходяться в авто. Далі, приблизно через 10 хвилин до ОСОБА_8 з мобільного номеру телефону НОМЕР_2 зателефонував чоловік та наказав останньому увімкнути аварійне світло на автомобілі та рухатись по зустрічній смузі до митний посту. У свою чергу, діючи за вказівкою невстановленої особи ОСОБА_8 , об'їхавши чергу на кордоні, заїхав на прикордонний пункт, де прикордонники візуально оглянувши автомобіль та перевіривши документи безперешкодно пропустили його через державний кордон.
В подальшому, ОСОБА_8 15.02.2024 приблизно о 11.00 год, перебуваючи за адресою м. Київ, вул. Івана Франка, 19, зустрівся з ОСОБА_4 , та передав йому неправомірну вигоду у розмірі 3 000 доларів США за безперешкодний перетин державного кордону та вивезення колекції холодної антикварної зброї.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
16.02.2024, ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
15.02.2024 слідчим слідчого відділення Шевченківського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , проведено обшук за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено:
- 164 000 гривень (номіналом купюри 1 000 гривень), які поміщено до сейф пакету № WAR 1235187;
- 10 000 доларів США (номіналом купюри 100 доларів США), які поміщено до сейф пакету № CRІ 1026222.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених. На запитання головуючого, повідомив, що у наданні дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 було відмовлено.
Присутні у судовому засіданні власник тимчасово вилученого майна - ОСОБА_10 , володільці тимчасово вилученого майна - ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , а також їх представник - адвокат ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечували, вказуючи, що обшук під час якого було вилучено грошові кошти був незаконним. Зауважували, що вилучені грошові кошти належать не ОСОБА_4 , а його матері - ОСОБА_10 , яка передала їх на зберігання невістці ОСОБА_11 Відмічали, що вилучені грошові кошти є залишком від продажу квартири ОСОБА_10 та мотивом їх передачі були проблеми ОСОБА_10 зі здоров'ям та можливі пов'язані з ними витрати. Надали слідчому судді копії документів на підтвердження власної позиції.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, долучені слідчим до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підозра оголошена ОСОБА_4 є обґрунтованою в достатній мірі.
Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання зокрема і у виді конфіскації майна, тому наявні достатні підстави вважати, що суд у випадку доведення вини підозрюваного може призначити йому покарання у виді конфіскації майна.
Разом з цим, заслухавши пояснення присутніх у судовому осіб та дослідивши надані документи, слідчий суддя приходить до висновку про наявність об'єктивних сумнівів у належності грошових коштів, вилучених 15.02.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 саме підозрюваному ОСОБА_4 .
Так, сума вилучених грошових коштів відповідає сумі грошових коштів, що могли залишитись у ОСОБА_10 від продажу квартири, а мотиви зберігання вказаних грошових коштів саме за місцем проживання ОСОБА_4 виглядають достовірними, з огляду на похилий вік та стан здоров'я ОСОБА_10 .
Крім того, слідчий суддя також бере до уваги і той факт, що дозвіл на проведення обшуку, під час якого було вилучено перелічені у клопотанні грошові кошти слідчим суддею не надавався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором відділу Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023100100004256, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 жовтня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - відмовити.
Майно, що було тимчасово вилучено 15.02.2024 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 164 000 гривень (номіналом купюри 1 000 гривень) та 10 000 доларів США (номіналом купюри 100 доларів США) - негайно повернути особі, у якої його було вилучено.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Повний текст ухвали буде оголошено о 15 годині 45 хвилин 23 лютого 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1