Справа № 564/220/22
22 січня 2024 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Грипіч Л. А.
з участю секретаря судового засідання Вознюк Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача - адвоката Євгеюка Олександра Євстафійовича про застосування до відповідача ОСОБА_1 заходів процесуального примусу в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині покупця, визнання покупцем за договором купівлі-продажу та визнання права власності, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Гладиш Олександр Андрійович.
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині покупця, визнання покупцем за договором купівлі-продажу та визнання права власності .
В судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не прибула, про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань суду не надала, явка її в судове засідання судом була визнана обов'язковою.
Представник позивача - адвокат Євгеюк О.Є. в судовому засіданні заявив клопотання про застосування повторно до відповідача ОСОБА_1 заходів процесуального примусу у виді штрафув розмірі , оскільки остання ухиляється від явки до суду та виражає свою неповагу до суду.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Михайлов В.О. не заперечував проти застосування до відповідача ОСОБА_1 заходів процесуального примусу.
Заслухавши доводи сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ухвали суду від 10.11.2022 визнано явку відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в судові засідання обов'язковою.
Згідно з ст.ст. 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Зокрема, відповідно п.2 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, а відповідно до п.3 з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф (ч. 1 ст. 144 ЦПК України).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина друга цієї статті передбачає, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 148 ЦПК України, у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Так ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 27.12.2022 року до відповідача ОСОБА_1 було застосовано захід процесуального примусу у виді штрафу в розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 962 грн.
Однак відповідач повторно та неодноразово не з'являється в судові засідання.
За встановлених обставин суд рахує за вірне застосувати норму ч.2 ст.148 ЦПК України та застосувати заходи процесуального примусу у вигляді накладення штрафу на відповідача ОСОБА_1 в розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у зв'язку із повторним зловживанням процесуальними правами, як сторони по справі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 2 920 (дві тисячі дев'ятсот двадцять) гривень, тобто сума штрафу буде становити 14 600, 00 (чотирнадцять тисяч шістсот) гривень ( 2920,00 грн.х5).
Частиною 5 статті 148 ЦПК України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 43, 44, 143, 144, 148, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, -
Застосувати до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,) захід процесуального примусу у виді штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) , штраф в розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 14 600, 00 (чотирнадцять тисяч шістсот) гривень на користь Державної судової адміністрації України за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, Код класифікації доходів бюджету 21081100, Стягувач: Державна судова адміністрація України, юридична адреса: 01021 м. Київ, вул. Липська, 18/5, код за ЄДРПОУ - 37993783.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання на протязі 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.
У відповідності до ч. 6 ст. 148 ЦПК України, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції після розгляду клопотання про скасування такої судом першої інстанції, якщо суд першої інстанції відмовить у задоволенні клопотання. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 22 січня 2024 року.
СуддяЛ. А. Грипіч