Дата документу 01.03.2024Справа № 953/16700/21
Провадження № 1-во/554/10/24
01.03.2024 р. м Полтава
Октябрський районний суду м. Полтави під головуванням судді ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , розглянувши заяву начальника державної установи «Темнівської виправної колонії №100» ОСОБА_4 про уточнення вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 07.02.2024 р. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 за 3 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України,-
Начальник ДУ «Темнівська виправна колонія №100» звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави із заявою про уточнення вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 07.02.2024 р. під час його виконання відносно засудженого ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України.
На обґрунтування в заяві зазначено, що під час взяття на обік засудженого виявили, що у резолютивній частині вироку не зазначено щодо міри запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, та при призначенні остаточного покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України не зазначено про додаткову міру покарання у виді конфіскації майна.
В судове засідання ініціатор звернення та засуджений не з'явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи належним чином, прокурор заперечувала з приводу задоволення заяви в частині уточнення вироку щодо застосування додаткової міри покарання у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Згідно положень ч. 4 ст. 380 КПК України за наслідками розгляду заяви може бути прийнято ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку особою, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасниками судового провадження.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заяву начальника ДУ «Темнівська виправна колонія №100», суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За матеріалами кримінального провадження встановлено:
- згідно протоколу затримання ОСОБА_5 було затримано 25.05.2021 р. безпосередньо після вчинення злочину;
- ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.05.2021 р. ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави у розмірі 45 400 грн. і покладенням обов'язків у разі її внесення;
- 29.06.2021 р. ОСОБА_5 було звільнено з під варти у зв'язку із сплатою застави у розмірі 45 400 грн., обов'язку покладені за ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.05.2021 р. в подальшому не продовжувалися;
-18.10.2022 р. ОСОБА_5 був фактично затриманий у іншому кримінальному провадженню.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч.4 ст.202 КПК України).
Строк дії такого запобіжного заходу законодавчо не визначений, але враховуючи, що запобіжний захід обирається згідно ст. 177 КПК України з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігання спробам (ризики): переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, то на думку суду до набрання вироком законної силу необхідно зберігати запобіжний захід у вигляді застави.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
В даному кримінальному провадженні підстав для звернення застави в дохід держави не встановлено, майнових стягнень, за якими надана згода заставодавця на звернення застави на їх відшкодування, також при розгляді справи не встановлено.
Відповідно до положень п. 14 ч.1 ст. 368 КПК України суд ухвалюючи вирок повинен вирішити як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Що стосується питання про зазначення додаткового покарання за правилами ч. 4 ст. 70 КК України у резолютивній частині вироку суду, то суд вважає, що при увалені вироку була допущені описка і призначаючи покарання за ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання призначеного покарання за даними вироком та покарання за вироком Московського районного суду м.Харкова від 09.05.2023 р. суд помилково не зазначив на необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років та 4 місяці із конфіскацією всього належного ОСОБА_5 на праві власності майна.
Проте, відповідно до положень ст.380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
На час розгляду клопотання про роз'яснення вироку суду прокурором подана апеляція, в якій він просить про скасування вироку Октябрського районного суду м.Полатви від 07.02.2024 р. в зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, а саме, незастосування судом закону, який підлягає застосуванню та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення, у тому числі і через незастосування судом за ч.4 ст. 70 КК України додаткового покарання у виді конфіскації всього належного ОСОБА_5 на праві власності майна.
Враховуючи зазначене, суд не може роз'яснити рішення, змінивши його зміст.
Керуючись ст. ст. 372, 380 КПК України, суд,-
Заяву задовольнити частково.
Роз'яснити вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 07.02.2024 р. відносно засудженого ОСОБА_5 у частині заходу забезпечення кримінального провадження та вважати, що запобіжний захід у вигляді застави, яка внесена була застводавцем ОСОБА_6 на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 26.05.2021 р. діє до набрання вироком законної сили. Після припинення дії цього запобіжного заходу заставу у розмірі 45 400 повернути заставодавцю.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через районний суд протягом семи днів з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1