Справа № 948/127/24
Номер провадження 3/948/73/24
01.03.2024 суддя Машівського районного суду Полтавської області Кравець С.В., за розглянувши матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності №1 Відділу поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовець ЗСУ,
за ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, повторно, 13.02.2024 о 20 год. 07 хв. ОСОБА_1 в с. Селещина, вул. Миру, Полтавського району Полтавської області керував автомобілем ВАЗ 11183 днз НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування всіма видами транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 Правил дорожнього руху, ст.15 Закону України «Про дорожній рух».
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Позиції учасників справи
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначив, що керував без посвідчення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (а.с.9), відповідно до ст. 268 КУпАП його неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
На підтвердження вини у вчиненні ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП надано:
-протокол про адміністративне правопорушення, в якому викладені обставини справи (а.с.2);
-копію постанови серія БАД № 495668 від 18.01.2024 р. відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП за що накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400,00 грн (а.с.3);
-довідку т.в.о. інспектора САП ПРУП ГУНП в Полтавській області Семирод В. №327/115/125/21/06-2024 від 20.02.2024 р. про те, що відповідно до Інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 02.03.2011р. (а.с.4);
-відеозапис з місця події, з якого вбачається, що 13.02.2024 р. о 20 год. 05 хв. працівники поліції припинили рух свого авто і поліцейський підійшов до іншого автомобіля, який знаходився на узбіччі дороги з увімкненими аварійними фарами за кермом якого знаходився ОСОБА_1 . Поліцейським повідомлено про проведення відеофіксації та про те, що причиною зупинки є наявність інформації про вчинення ним двох адміністративних правопорушень. В ході розмови поліцейський запитав чи дійсно в нього вилучено посвідчення водія, у відповідь на що водій підтвердив це, а тимчасового дозволу з собою немає, так як залишив вдома. В подальшій розмові Шишима також підтвердив факт того, що він дійсно позбавлений прав керування (а.с.6).
Даючи оцінку доказам у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог п.п.1,2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.5 ст.124 КУпАП, як керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.283 КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на відповідних доказах.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення надано протокол, який лише констатує факт правопорушення.
Разом з цим, на підтвердження винуватості до протоколу додано постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, що свідчить про повторність вчинення правопорушення та відеозапис в ході якого останній підтвердив той факт, що він позбавлений прав керування та те, що у нього вилучено посвідчення водія, а тимчасове залишив вдома.
Натомість органом поліції надано довідку про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія, що спростовує факт позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.
При цьому, пояснення ОСОБА_1 не є належними доказами у справі, оскільки за ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування, так і керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія.
Отже, викладені у протоколі обставини про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, суперечать наданим суду доказам, про наявність у нього посвідчення водія.
Згідно зі статтею 2 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. При цьому стаття 17 зазначеного Закону визначає, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 р. по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту (п.65).
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене, суд усі сумніви тлумачить на користь ОСОБА_1 , оскільки будь-яких належних та допустимих доказів підтвердження порушень того, що він керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами суду не надано.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, а тому провадження у справі слід закрити.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що провадження у даній справі підлягає закриттю, а тому судовий збір стягненню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП
провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя С.В.Кравець