Справа № 539/486/22
Провадження № 2-с/539/26/2024
01 березня 2024 року м.Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Просіна Я.В., розглянувши в приміщенні суду в місті Лубни заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №539/486/22 від 07.04.2022 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Лубни-водоканал» заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,
встановила:
07 квітня 2022 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області видано судовий наказ по справі №539/486/22 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Лубни-водоканал» заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 5776 грн 28 коп, а також судового збору у розмірі 248 грн 10 коп.
01 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування вищезазначеного судового наказу, в обґрунтування якої зазначила, що дану заяву вона вважає необґрунтованою та такою, що порушує її права як споживача. Сума боргу є спірною, оскільки заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення відсутня, вона сумлінно та в повному обсязі сплачує послуги за газопостачання.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як зазначає ОСОБА_1 , про наявність судового наказу вона дізналася лише 16.02.2024 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою про видачу судового наказу, відповідно до якої судовий наказ з додатками ОСОБА_1 отримала 16.02.2024 року. Заяву про скасування зазначеного судового наказу заявниця подала до суду 01.03.2024 року, тобто у строк, передбачений ст. 170 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та заяви про скасування судового наказу, підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, не вбачається. Наявність заяви про скасування судового наказу свідчить про незгоду боржника з цим наказом, а отже, - про наявність спору.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про доцільність скасування судового наказу, оскільки між сторонами дійсно мається спір щодо правомірності нарахування суми боргу та правомірності підстав для його сплати.
Керуючись ст. 170, 171, 258, 260, 261 ЦПК України, суддя
постановила:
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - задовольнити.
Скасувати судовий наказ Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07.04.2024 року по справі №539/486/22 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Лубни-водоканал» заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 5776 грн 28 коп, а також судового збору у розмірі 248 грн 10 коп.
Роз'яснити стягувачу, що ці вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Я.В.Просіна