Рішення від 01.03.2024 по справі 908/3646/23

номер провадження справи 4/1/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2024 Справа № 908/3646/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», (01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 32/2)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ», (69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 32)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ», (69065, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7)

про стягнення 1111,91 грн.

11.12.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла вих. № 12/23 від 04.12.2023 (вх. № 4013/08-07/23 від 11.12.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ», м. Запоріжжя про стягнення 1 111,91 грн. вартості безпідставно набутого майна (відібраного природного газу).

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023 справу № 908/3646/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.01.2024, після усунення недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3646/23, справі присвоєно номер провадження справи 4/1/24, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача -Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ».

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 13.05.2024.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на приписи ст. ст. 525, 526, 1212, 1213 ЦК України та вказує на те, що в червні 2022 р. сторони шляхом усних перемовин дійшли згоди про перехід Споживача - ТОВ «ЗАПОРІЗЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» з липня 2022 р. до Постачальника - ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» та почали виконувати всі необхідні для цього дії, а саме Постачальник зареєстрував Споживача у власному Реєстрі споживачів, але ТОВ «ЗАПОРІЗЬКЕ МІМІСЬКЕ TEXHIHO ІНВЕНТАРИЗАЦІ» не повернув на адресу позивача підписаний примірник Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів. Відповідачем не було припинено споживання природного газу з липня 2022 року по серпень 2023 року. Таким чином, оскільки відповідача було зареєстровано в Реєстрі, обсяги відібраного природного газу Споживачем були віднесені за алокацією на Постачальника (ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ») за періоди споживання природного газу з липня 2022 року по серпень 2023 року. В даному випадку відповідачем було набуто без достатньої підстави майно у вигляді природного газу в обсязі 72,03 куб.м, що підтверджується даними з Інформаційної платформи Оператора ГТС. Відтак, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість безпідставно набутого майна у вигляді 72,03 куб.м природного газу в розмірі 1 111,91 грн., яка визначена за середньозваженою ціною на момент звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 10.01.2024 у справі № 908/3646/23 відповідачу запропоновано у строк до 26.01.2024, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання,а також у строк до 26.02.2024 подати заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Позивачу цією ж ухвалою суду запропоновано у строк до 09.02.2024 подати суду відповідь на відзив на позовну заяву, третій особі запропоновано у строк до 26.01.2024 подати суду письмові пояснення щодо позову.

Відповідачем на підставі ст., ст. 165, 251 ГПК України подано суду відзив на позовну заяву вих. № б/н від 26.01.2024 (вх. № 1972/08-08/24 від 26.01.2024). У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що жодних усних домовленостей про умови постачання природного газу у відповідача з позивачем не існувало. Також відповідач зазначив, що з Актів приймання-передачі природного газу вбачається, що об?єм розподіленого газу та виробничо-технологічні втрати у кожному з цих актів є одинакові. Тобто, фактично ТОВ «ЗМБТ» в зв?язку з наявним (приєднаним газопроводом) приймало та компенсувало виробничо-технологічні втрати природного газу. Споживання природного газу у спірному періоді (липень 2022 р.- серпень2023 р.) ТОВ «ЗМБТІ» взагалі не здійснювалось. Зауважив, що 28.09.2022 ТОВ «ЗМБТІ» припинено (обмежено) газопостачання шляхом встановлення на газову трубу «Заглушки». Отже, фізично ТОВ «ЗМБТ» немало змоги отримати будь-яку кількість природного газу. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

06.02.2024 через службу діловодства господарського суду Запорізької області ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» подана Відповідь на відзив вих. № 02/24 від 01.02.2024 (вх. № 2758/08-08/24 від 06.02.2024), в якій позивач зазначив, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» зареєстровано в Реєстрі постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» обсяги відібраного природного газу споживачем віднесені за алокацією на постачальника - ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» за період споживання з липня 2022 року по серпень2023року.

Третя особа правом на подання письмових пояснень щодо позову не скористалась.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 09.02.2023 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 01.03.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затвердженої Постановою НКРЕКП від 03.03.2021 № 334.

На виконання Закону України № 329-VIII від 09.04.2015 НКРЕКП своєю Постановою від 30.09.2015 № 2494 затвердила Кодекс газорозподільних систем, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824.

Кодекс газорозподільних систем регулює взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу.

Порядок комерційного обліку природного газу по об'єкту споживача визначений в розділах ІХ-ХІ цього Кодексу (абз.6 п.2 гл. 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

Відповідно до п. 6 гл. 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначені Оператором ГРМ в акті приймання - передачі природного газу фактичні об'єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Також, Споживач зобов'язується поінформувати постачальника про загальний об'єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період відповідно до вимог Правил постачання природного газу (абз.2 п. 6 гл. 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ).

Крім того, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) своєю Постановою від 30.09.2015 № 2496 затвердила Правила постачання природного газу, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827(Правила).

Правила регулюють відносини, що виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи.

Позивач зазначає, що у червні 2022 року сторони шляхом усних перемовин дійшли згоди про перехід Споживача - ТОВ «ЗАПОРІЗЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» до Постачальника ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» та почали виконувати всі необхідні для цього дії, а саме Постачальник зареєстрував Споживача у власному Реєстрі споживачів, але ТОВ «ЗАПОРІЗЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» не повернув на адресу позивача підписаний примірник Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.

Згідно ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирали форму правочину. якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.

В ч. 2 ст. 643 ЦК України зазначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Постачання природного газу відповідачу відбулось в результаті господарсько-правових відносин, на підставі угоди на постачання природного газу, яка була укладена шляхом вчинення конклюдентних дій, а саме в силу загальних приписів цивільного законодавства замість відповіді про прийняття пропозиції укласти договір контрагент може вчинити дії по виконанню зазначених в пропозиції (оферті) умов договору,зокрема, прийняти товар, сплатити відповідні суми тощо. Вчинення таких конклюдентних дій означає, згоду на продовження строку дії договору.

Згідно п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу.

Зокрема, інформаційна платформа повинна відображати по споживачу заброньовані постачальником (постачальниками) періоди постачання природного газу і дозволяти постачальнику реєструвати на інформаційній платформі період, постачання природного газу відповідно до укладених зі споживачем договорів (додаткових угод), у тому числі без зазначений кінцевої дати.

Відповідно до абз. 3 пункту 8 глави 5 розділу ІV Кодексу газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, до закінчення строку, встановленого законодавством для припинення (обмеження) транспортування (розподілу) природного газу таким споживачам, алокація їх відборів відноситься на діючого постачальника, крім випадків початку в цей період постачання природного газу таким споживачам постачальником «останньої надії».

У відповідності до п. 17 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496, за відсутності у споживача діючого постачальника (тобто в ситуації, коли споживач не включений до Реєстру споживачів будь-якого постачальника) у відповідному розрахунковому періоді споживач не має права здійснювати відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.

Згідно п. 20 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496, споживач зобов'язується самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу зокрема у випадках відсутності споживача у рахунковому періоді в Реєстрі будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Таким чином, оскільки ТОВ «ЗАПОРІЗЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» зареєстровано в Реєстрі постачальника ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», обсяги відібраного природного газу Споживачем були віднесені за алокацією на Постачальника (ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ») за періоди споживання природного газу з липня 2022 року по серпень 2023 року.

Згідно даних з Інформаційної платформи Оператора ГТС, яке належало ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», відповідачем було набуто без достатньої підстави майно у вигляді природного газу в обсязі 72,03 куб.м. (за липень 2022 р. - 19,24 куб.м.; за серпень 2022 р.- 19,24 куб.м.; за вересень 2022 р. - 16,91 куб.м.; за жовтень 2022 р.- 1,54 куб.м.; за листопад 2022 р.- 1,49 куб.м., за грудень 2022 р.- 1,54 куб.м.; за січень 2023 р. - 1,54 куб.м.; за лютий 2023 р. - 1,39 куб.м.; за березень 2023 р. - 1,54 куб.м.; за квітень 2023 р.- 1,49 куб.м.; за травень 2023 р. - 1,54 куб.м.; за червень 2023 р. - 1,49 куб.м.; за липень 2023 р.- 1,54 куб.м.; за серпень 2023 р. - 1,54 куб.м.).

Крім того, обсяг спожитого природного газу зафіксовано в Актах приймання передачі природного газу за липень 2022 р. - 19,24 куб.м.; за серпень 2022 р.- 19,24 куб.м.; за вересень 2022 р. - 16,91 куб.м.; за жовтень 2022 р.- 1,54 куб.м.; за листопад 2022 р. - 1.49 куб.м., за грудень 2022 р.- 1,54 куб.м.; за січень 2023 р. -1,54 куб.м.; за лютий 2023 р. -1.39 куб.м.; за березень 2023 р. - 1,54 куб.м.; за квітень 2023 р. - 1,49 куб.м.; за травень 2023 р. - 1,54 куб.м.; за червень 2023 р. - 1,49 куб.м.

Всі зазначені Акти підписані уповноваженими особами з боку позивача та відповідача, підписи сторін скріплені печатками юридичних осіб.

Позивач просить стягнути з відповідача вартість безпідставно отриманого природного газу в обсязі 72,03куб.м. в розмірі 1 111,91 грн., ціна якого визначена за середньозваженою ціною на момент звернення до суду з цим позовом.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки сторони не перебували в договірних відносинах, які б регулювали відносини щодо постачання природного газу, відповідачем було набуто без достатньої підстави майно у вигляді природного газу в обсязі 72,03куб.м за період липень 2022 року - серпень 2023 року, що підтверджується даними з Інформаційної платформи Оператора ГТС, яке належало ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ».

Твердження відповідача щодо припинення (обмеження) газопостачання та не можливості отримання природного газу за липень - серпень 2023 р.,судом до уваги не приймаються, оскільки обсяг спожитого природного газу підтверджується належними доказами, а саме даними з Інформаційної платформи Оператора ГТС.

Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Ураховуючи відсутність укладеного між сторонами договору на момент спірної поставки необхідно до цих правовідносин застосовувати положення статті 1212 ЦК України.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Для кондикційних зобов'язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав, а предметом доказування у цьому випадку є сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Відповідно до п. 30 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» природний газ є товарною продукцією.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ч. 4 ст. 632 Цивільного кодексу України якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Так, за даними Української енергетичної біржі, що розміщенні за посиланням https://www.ueex.com.ua/exchangt-guotations/natural-gas/medium-and-long-term-market/, середньозважена ціна на природний газ на умовах передплати за ресурс грудня 2023 року за тис. куб.м. природного газу становить 12 864,43 грн. З 1 липня 2022 року публікація котирувальних цін та інших показників торгівлі ТОВ «УЕБ» здійснюється у гривнях без урахування ПДВ, до вказаної дати інформація відображається без змін, тобто з урахуванням ПДВ.

Середньозважена ціна на природний газ на умовах передплати за ресурс серпня 2023 року за тис. куб.м природного газу з урахуванням ПДВ становить 15 437, 32 грн.

Розмір вартості безпідставно набутого майна, що підлягає відшкодуванню становить: 1111,91 грн. за загальний обсяг відібраного природного газу - 72,03 куб.м. (липень 2022 року -серпень 2023 року).

Таким чином, ТОВ «ЗАПОРІЗЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ» зобов'язано відшкодувати ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» вартість безпідставно отриманого природного газу у вигляді природного газу в обсязі 72,03куб.м. в розмірі 1111,91 грн., яка визначена за середньозваженою ціною на момент звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, суд відхиляє як безпідставні.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем до попереднього (орієнтовного)розрахунку суми судових витрат віднесено - 10 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

У порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України позивачем не подано доказів виконання послуг адвокатом (фактичного надання послуг), зокрема, підписаного акту виконаних робіт.

Враховуючи наведене, заявлені позивачем до відповідача витрати на професійну правничу допомогу до стягнення не присуджуються.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ»,м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ», м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКЕ МІЖМІСЬКЕ БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ», (69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 32, ідентифікаційний номер 03344941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», (01010,м. Київ, ідентифікаційний код 43965848) 1111 (одну тисячу сто одинадцять) грн. 91 коп. заборгованості та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено « 01» березня 2024 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду , а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Попередній документ
117371210
Наступний документ
117371212
Інформація про рішення:
№ рішення: 117371211
№ справи: 908/3646/23
Дата рішення: 01.03.2024
Дата публікації: 04.03.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (11.12.2023)
Дата надходження: 11.12.2023
Предмет позову: про стягнення 1 111,91 грн.