Справа № 462/1381/24
01 березня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах яких діє адвокат Винниченко Михайло Петрович до Львівького міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про визнання дій та рішення неправомірними, зобов'язання до вчинення дій,
встановила:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах яких діє адвокат Винниченко М.П. звернулися до суду із позовною заявою, в якій просять зобов'язати ЛМКП «Львівтеплоенерго» провести перерахунок вартості послуги з централізованого опалення щодо квартири позивачів за адресою: АДРЕСА_1 за період з листопада 2020 року по грудень 2023 року шляхом зменшення суми коригувань, які були відображені в повідомленнях на оплату послуг за 2020-2024 року в графі «Перерахунок», а саме зобов'язати виключити з перерахунку та повідомлень про оплату суми нарахованих оплат, оскільки позивачі не є споживачами послуг ЛМКП «Львівтеплоенерго».
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 21 лютого 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
01.03.2024 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Винниченко М.П. про усунення недоліків позовної заяви.
Розглянувши матеріали цивільної справи № 462/1381/24 та подане клопотання від 01.03.2024 року, доходжу висновку, що позивачі не виконали повністю вимоги ухвали про залишення заяви без руху, зокрема не надали суду доказів сплати судового збору та не долучили до матеріалів позовної заяви документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону кожним із позивачів.
Щодо клопотання адвоката Винниченка М.П. про відстрочення сплати судового збору, то таке вже віршувалось ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 21.02.2024 року, однак жодних доказів на підтвердження наявності обставин, визначених ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» позивачами та їх представником не надано.
Щодо клопотання адвоката Винниченка М.П. про звільнення позивачів від сплати судового збору через наявність у позивача ОСОБА_2 статусу учасника бойових дій, вважаю, що таке може стосуватись лише сплати частини судового збору самим позивачем ОСОБА_2 .
Водночас, відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_2 звернувся у цій справі (зокрема ним загалом оспорюється нарахування плати за послуги з теплопостачання, а не незастосування щодо оплати таких послуг відповідної пільги). Тому, оскільки позивач звернувся до суду з позовом, який не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання такої позовної заяви підлягає сплаті.
Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, викладеним, зокрема, у постанові від 06 травня 2020 року (справа № 9901/70/20) та 9 жовтня 2019 року (справа № 9901/311/19).
Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, ухвала Залізничного районного суду м. Львова від 21 лютого 2024 року не виконана, позивачі не усунули недоліки позовної заяви, а тому суд дійшов до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Слід зауважити, що зазначені в ухвалі суду від 27 листопада 2023 року недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Суд роз'яснює, що згідно із ч. 7 ст. 185 ЦПК України, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 185, 293, 294 ЦПК України, суддя -
постановила:
позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах яких діє адвокат Винниченко Михайло Петрович до Львівького міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про визнання дій та рішення неправомірними, зобов'язання до вчинення дій - вважати неподаною та повернути позивачам.
Роз'яснити позивачам, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала, як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Іванюк І.Д