Справа № 462/1434/24
01 березня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. вивчивши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів,
на розгляді Залізничного районного суду м. Львова перебуває цивільна справа № 462/648/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 08.02.2024 року у справі №462/648/24 відкрито провадження, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін.
Позов обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_2 є власником транспортного засобу PEUGEOT PARTNER 2009 року випуску, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_1 . Однак, незважаючи на те, що договір купівлі-продажу транспортного засобу PEUGEOT PARTNER 2009 року випуску, укладений 30 липня 2019 року між ПП «Букавтохіт» в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , визнано недійсним, даний транспортний засіб не повернуто ОСОБА_2 .
21.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою у порядку ст. 193 ЦПК України до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якій просить стягнути із відповідачів в рівних частинах на користь позивача 178600 гривень сплачених за придбання автомобіля Peugeot Partner 2009 року випуску.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він придбав транспортний засіб PEUGEOT PARTNER 2009 року випуску 30.07.2019 року за 4700 доларів США у ОСОБА_3 , який на той час перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . Кошти за транспортний засіб ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 , про що складена відповідна розписка.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
Аналогічний правовий висновок викладений у Постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №916/3245/17 від 13.03.2019 року та №916/542/18 від 12.06.2019 року.
Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги є однорідними, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову.
Із аналізу наведених норм процесуального закону слідує, що процесуальний закон вказує на певні умови прийняття судом зустрічного позову відповідача: 1) взаємний зв'язок первісного позову та зустрічного позову; 2) однорідність вимог та нерозривна пов'язаність вимог між собою; 3) від вирішення однієї вимоги залежить вирішення інших; 4) доцільність спільного розгляду цих позовів.
Недоцільно розглядати первісний позов і зустрічний позов відповідача, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.
Виходячи з предмету позову та суб'єктивного складу сторін за первісним позовом та зустрічним позовом, то ці позови виникають з різних правовідносин, є різними за своєю правовою природою, обраними способами захисту, заявлені вимоги не є однорідними, як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін спору, що зумовлює самостійний предмет їх доказування, задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
В ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 лютого 2019 року (справа № 753/15412/18) зазначено, що буде визнано правильним повернення судом заявнику зустрічної позовної заяви з тих підстав, що позовні вимоги первісного та зустрічного позовів не є взаємопов'язаними, правовідносини різними, а задоволення первісного позову не може повністю або частково виключити задоволення зустрічного позову, а тому спільний розгляд вимог не представляється можливим.
Зі урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову та повернення поданої зустрічної позовної заяви, що не обмежує права ОСОБА_1 на звернення до суду на загальних підставах.
Керуючись ст. 49, 193-1945, 258-260 ЦПК України, суд
у прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів- відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_1 з доданими до нього документами -повернути.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви не позбавляє його права на звернення до суду з такими позовними вимогами у загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Бориславський Ю. Л.