Справа № 461/1616/24
Провадження № 1-в/461/36/24
29.02.2024 року місто Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про вирішення питання виконання ухвали,
ОСОБА_3 звернувся до Галицького районного суду м.Львова з даним клопотанням у якому просить, в порядку ч. 5 ст.534 КПК України:
-прийняти ухвалу щодо не виконання посадовими особами Львівської обласної прокуратури (прокуратури Львівської області) ухвали Галицького районного суду м.Львова від 01.07.2021 року по справі №461/5405/21;
-вирішити питання щодо виконання посадовими особами Львівської обласної прокуратури (прокуратури Львівської області) ухвали Галицького районного суду м.Львова від 01.07.2021 року по справі №461/5405/21.
Клопотання мотивує тим, що 01.07.2021 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_4 у справі №461/5405/21 ухвалила:
«Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених на розгляд заяв про вчинення кримінального правопорушення посадових осіб прокуратури Львівської області розглянути по суті заяву ОСОБА_3 від 03.06.2021 року про вчинення кримінального правопорушення подану заявником в порядку ст. 214 КПК України та повідомити заявника про прийняте рішення».
28.09.2021 року з Львівської обласної прокуратури заявник отримав лист у якому вказано:
« ОСОБА_5 !
На виконання ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_4 від 01.07.2021 у справі № 461/5405/21 повідомляю, що звернення ОСОБА_3 від 03.06.2021 з приводу можливих протиправних дій суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду та з інших питань 22.06.2021 скеровано Львівською обласною прокуратурою до Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, для розгляду в порядку ст. 214 КПК України.
За результатами розгляду звернення Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Львові, заявнику надано вмотивовану відповідь за вих. № Б-4011/12-11/21 від 01.07.2021.»
Заявник вказує, що цим листом фактично відмовлено у виконанні ухвали слідчого судді Галицького районного суду м .Львова від 01.07.2021 року по справі №461/5405/21. Також, заявник вказує, що по даний час не отримував з Львівської обласної прокуратури (прокуратури Львівської області) рішення прийнятого за результатами розгляду його заяви від 03.06.2021.
Згідно клопотання ОСОБА_3 просить, у зв'язку із введенням воєнного стану, проводити розгляд справи за його відсутності.
Прокурор (уповноважений представник прокуратури) в судове не з'явився. До суду надійшла заява прокурора ОСОБА_6 , згідно якої вона просить проводити розгляд справи у її відсутності. Також, у заяві наведено, що заява ОСОБА_3 розглянута про що останнього повідомлено, а тому просить відмовити у задоволенні відповідного клопотання. До вказаної заяви долучено матеріали стосовно розгляду заяви.
Згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень статті 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
З урахуванням наведених положень, перешкод для розгляду клопотання, внаслідок неявки учасників провадження, не встановлено.
Дослідивши клопотання та матеріали справи, приходжу до наступних висновків, виходячи з наведених нижче доводів та міркувань.
В ході розгляду клопотання встановлено наступне.
Відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_4 від 01.07.2021 року у справі №461/5405/21, за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури, дану скаргу задоволено частково. Зобов'язано уповноважених на розгляд заяв про вчинення кримінального правопорушення посадових осіб прокуратури Львівської області розглянути по суті заяву ОСОБА_3 від 03.06.2021 року про вчинення кримінального правопорушення подану заявником в порядку ст. 214 КПК України та повідомити заявника про прийняте рішення.
23.09.2021 року з Львівської обласної прокуратури голові Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (для відома) скеровано повідомлення наступного змісту:
« ОСОБА_5 !
На виконання ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_4 від 01.07.2021 у справі № 461/5405/21 повідомляю, що звернення ОСОБА_3 від 03.06.2021 з приводу можливих протиправних дій суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду та з інших питань 22.06.2021 скеровано Львівською обласною прокуратурою до Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, для розгляду в порядку ст. 214 КПК України.
За результатами розгляду звернення Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Львові, заявнику надано вмотивовану відповідь за вих. № Б-4011/12-11/21 від 01.07.2021.»
Крім того, 22.06.2021 уповноваженою особою Львівської обласної прокуратури до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові скеровано на розгляд в порядку ст. 214 КПК України, заяву ОСОБА_3 щодо протиправних, на його думку, дій суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Львівської області. Про наведене також повідомлено ОСОБА_3
01.07.2021 з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_3 скеровано повідомлення про відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та роз'яснено право оскарження відповідного рішення в порядку ст. 303-307 КПК України.
Даних про оскарження ОСОБА_3 рішення уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові матеріали справи не містять.
З аналізу наведених матеріалів встановлено, що після постановлення наведеної вище ухвали слідчого судді від 01.07.2021 року у справі №461/5405/21 заява про вчинення кримінального правопорушення була розглянута суб'єктом оскарження та скерована на розгляд до уповноваженого органу досудового розслідування для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України.
Про наведені обставини ОСОБА_3 було повідомлено письмово, що засвідчується відповідними матеріалами долученими до клопотання його автором.
Разом з тим, враховую наступне.
Згідно ч. 5 ст.535 КПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Пунктами 22 та 23 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено наступне, суд першої інстанції - місцевий загальний суд, який має право ухвалити вирок або постановити ухвалу про закриття кримінального провадження, а також Вищий антикорупційний суд у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до його підсудності цим Кодексом, а також апеляційний суд у випадку, передбаченому цим Кодексом.
Суддя - голова, заступник голови, суддя Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, апеляційного суду, місцевих загальних судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя, а також присяжний.
Отже, наведене свідчить про те, що чинний КПК України розмежовує поняття слідчий суддя, суддя та суд першої інстанції.
Також, слід відзначити, що системний аналіз положень чинного КПК України не передбачає такого механізму як «прийняття суддею ухвали щодо не виконання посадовими особами ухвали слідчого судді» або «вирішення суддею питання щодо виконання посадовими особами прокуратури ухвали слідчого судді».
Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. В основі принципу юридичної визначеності, як одного з істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися.
У низці своїх рішень ЄСПЛ, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, також указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін. Принцип res judicata розуміється як елемент принципу юридичної визначеності.
Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Отже, забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання до суду клопотань чи заяв має відбуватись з дотриманням відповідних процедур, які визначені процесуальними положеннями.
Враховуючи вищевикладені доводи та мотиви, приходжу до висновку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 534 КПК України,
У задоволенні клопотання відмовити.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова.
Суддя ОСОБА_1