Справа №461/1715/24
Провадження №1-кп/461/353/24
01.03.2024 м.Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 04.12.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023141360003363, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комарно, Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючого, одруженого, дітей на утриманні не має, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 02.12.2023, близько 22 год. 13 хв., перебуваючи у приміщенні ресторану «Анчоусна», що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Корнякта, 1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), у час запровадження воєнного стану, з корисливих мотивів та з метою власного безпідставного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, шляхом вільного доступу, викрав чоловічу куртку чорного кольору марки «FORAY», вартістю 500 гривень, в середині якої знаходилися рукавиці чорного кольору марки «Under Armour», вартістю 1163 гривень та в'язана шапка чорного кольору марки «Протест», вартістю 500 гривень, що належали потерпілому ОСОБА_6 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду в сумі 2163 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті. Розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати.
Від потерпілого ОСОБА_6 надійшла письмова заява про судовий розгляд даного кримінального провадження у його відсутності.
На підставі вимог ст.325 КПК України, за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого.
За згодою сторін, згідно ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
Оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст.ст.349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.4 ст.185 КК України.
Його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.4 ст.185 КК України, відноситься до тяжкого злочину.
При призначенні покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який є особою молодого віку, має визначене та зареєстроване місце проживання, одружений, дітей на утриманні не має, не перебуває на обліках у КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» та КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер», військовозобов'язаний, раніше не судимий, має задовільний стан здоров'я.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд, відповідно до ст.66 КК України, визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
За положенням ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи вищенаведене та конкретні обставини справи, за яких вчинене діяння, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ОСОБА_3 слід визначити покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи вартість викраденого, особу обвинуваченого та інші фактичні обставини справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який в судовому засіданні обіцяв не допускати в подальшому протиправної поведінки, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 статтю 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, так як його виправлення можливе без реального відбування покарання. Таке покарання, на думку суду, буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів.
Арешт на майно не накладався. Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у виді особистого зобов'язання слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання - 5 /п'ять/ років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк - 1 /один/ рік, та згідно із ст.76 КК України покласти на нього наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання/роботи.
Відповідно до ч.1 ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді особистого зобов'язання - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Речові докази:
- DVD-R диск з камер відеоспостереження приміщення ресторану «Анчоусна», який згідно постанови від 14.12.2023 про визнання речовим доказом долучений до матеріалів кримінального правадження - залишити при таких;
- куртку чорного кольору марки «FORAY» із пластмасовими вставками, у формі очей, на капюшоні, шапку чорного кольору із логотипом, рукавиці чорного кольору із логотипом, марки «Under Armour», які згідно постанови від 14.12.2023 про визнання речовим доказом повернуті потерпілому ОСОБА_6 - залишити останньому;
- довідку про вартість від 15.12.2023, яка згідно постанови від 15.12.2023 про визнання речей (документів) речовим доказом долучена до матеріалів кримінального правадження - залишити при таких.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя ОСОБА_1