ЄУН: 335/12795/23
Провадження №: 3/336/1701/2024
01 березня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Євген Сергійович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України, РНОКПП невідомий, військовослужбовця, місце служби: НГУ в/ч НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,
19.11.2023 солдат ОСОБА_1 не прибув з відпустки до місця тимчасової дислокації особового складу у АДРЕСА_2 21.11.2023 року ОСОБА_1 прибув до розташування військової частини в АДРЕСА_3, що підтверджується матеріалами службового розташування.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2024 року справу було передано за підсудністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям. Від 27.02.2024 року справа передана в провадження судді Боєва Є.С.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, відповідно до протоколу вину визнав. Крім того в матеріалах справи наявна заява від 13.12.2023 року про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Частиною 3 ст. 172-11 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Санкція вказаної норми передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
Винність особи у вказаному правопорушенні підтверджується: змістом протоколу про адміністративне правопорушення, матеріалами службового розслідування, заявою про визнання винуватості.
При цьому суд бере до уваги, що посадовою особою, яка склала протокол, діяння ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, тобто без урахування такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення в умовах особливої періоду, яка є ознакою правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Тому суд не може вийти за межі обвинувачення та кваліфікує діяння ОСОБА_1 саме за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП як нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу з відпустки.
При визначенні виду та міри адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, що наявні в матеріалах справи, суд вважає за необхідне покласти на особу стягнення в у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 172-11 КУпАП
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Керуючись, ст.ст. 268, 283, 284, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України, РНОКПП невідомий, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн, на користь держави (Отримувач - УК у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37941997, Код банку отримувача (МФО) - 899998, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN) - UA558999980313060106000008479, Код класифікації доходів бюджету- 21081100, призначення платежу: Адміністративні штрафи та інші санкції (державний бюджет).
Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги в Запорізький апеляційний суд через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Є.С. Боєв