ЄУН: 336/12399/23
Провадження №: 3/336/141/2024
12 лютого 2024 року м. Запоріжжя
Суддя шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 622447 складеним 13.11.2023, ОСОБА_1 12.11.2023 о 22-30 год. біля будинку 207 по вул. Шевченка в м. Запоріжжі, керуючи транспортним засобом Skoda Octavia номерний знак НОМЕР_2 , не була уважною за кермом, не стежила за дорожньою обстановкою та вчасно не відреагувала на її зміну, не вибрала безпечної швидкості руху, при зміні напрямку руху не впевнилася в безпеці та здійснила наїзд на бетонний блок. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, травмовані особи відсутні. Вказаними діями порушено вимоги п.2.3б, 10.1, 12.1 ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила обставини вчинення правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст. ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Відповідно до п. п. «б» п. 2.3 ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно п. 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, що мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до ст. 124 КУпАП ознаками вказаного адміністративного правопорушення є порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майно, тобто данні наслідки повинні знаходиться у причинному зв'язку з правопорушенням.
В матеріалах справи відсутні докази того, що в результаті неправомірних дій ОСОБА_1 настали наслідки, передбачені ст. 124 КУпАП, оскільки пошкодження отримав лише транспортний засіб порушника, інформація щодо пошкодження інших транспортних засобів чи іншого майна відсутня. За наслідками діяння не було створено перешкод іншим учасникам дорожнього руху та діяння не призвело до суспільно-небезпечних наслідків.
За ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
З огляду на те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, та враховуючи, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в діях складу даного адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284, 294 КУпАП, суд-
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги в Запорізький апеляційний суд через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя Галущенко Ю.А.
Постанова набрала законної чинності « »________________20__рік.
Дата видачі « »________________20___рік.