іменем України
Справа № 210/5036/23
Провадження № 1-кп/210/277/24
19 лютого 2024 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони та учасники кримінального провадження, які приймають участь у відкритому судовому засіданні: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_4 , захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, відомості про яке внесено 21 червня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12023041710000667,-
На розгляд до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про повернення застави. В обґрунтування клопотання зазначив, що на виконання ухвали суду від 14.11.2023 року, заставодавцем 20.11.2023 року було внесено за ОСОБА_4 заставу в розмірі 67 100, 00 грн на відповідний розрахунковий рахунок, що підтверджується квитанцією про сплату грошових коштів АТ КБ «Приват Банк». У відповідності до вимог ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави його підзахисний ОСОБА_4 є таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
У відповідності до вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Станом на сьогодення, строк дії ухвали суду (якою встановлено розмір застави та на виконання якої й було внесено грошові кошти в якості застави) від 14.11.2023 року про обрання запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 67 100,00 грн - закінчився. Прокурор з клопотанням про продовження строку дії обов'язків, які були покладені на ОСОБА_4 у відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України - не звертався, а отже, в установленому законом порядку дію запобіжного заходу судом не продовжено. Відтак адвокат вважає, що строк дії запобіжного заходу та покладених обов'язків в тому числі і застави закінчились, отже, застава підлягає поверненню.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував, зазначив, що застава наразі є запобіжним заходом і поверненню не підлягає.
Суд вислухавши позицію сторін, приходить до наступних висновків.
14 листопада 2023 року ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, цією ж ухвалою змінено попередньо визначений альтернативний захід обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави з 107 360, 00 грн до 67 100, 00 грн.
На виконання ухвали суду від 14.11.2023 року, заставодавцем 20.11.2023 року було внесено за ОСОБА_4 заставу в розмірі 67 100, 00 грн на відповідний розрахунковий рахунок, що підтверджується квитанцією про сплату грошових коштів АТ КБ «Приват Банк».
Отже ОСОБА_4 було звільнено з під варти, та застосовано альтернативний захід - застава.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
За змістом ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам того, що обвинувачений переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливатиме на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. При цьому, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення обвинуваченим вищеперерахованих дій.
Відповідно до приписів ст. 194 КПК України запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо доведено обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Доводи захисника, що зі спливом строку дії обов'язків, визначених ухвалою суду від 14 листопада 2023 передбачених ст. 194 КПК України, не може продовжувати діяти запобіжний захід, критично сприймаються судом, оскільки не ґрунтуються на приписах закону.
Так, з сукупного аналізу положень Кримінального процесуального кодексу України вбачається, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою та домашній арешт разом з обов'язками, переліченими в ч. 5 ст. 194 КПК України, обираються рішенням суду на певний проміжок часу. Інші запобіжні заходи, у тому числі і застава, визначеного строку дії не мають і діють до їх скасування, чи зміни.
Частиною 1 статті 182 КПК України визначено, що застава застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків. При цьому застава не є забезпеченням виключно додаткових обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а є також забезпеченням виконання інших процесуальних обов'язків, передбачених КПК України для підозрюваних, обвинувачених. Такі обов"язки визначені у статті 42 КПК України.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Таким чином, застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави за приписами ч. 11 ст. 182 КПК України діє упродовж усього кримінального провадження, якщо інше не буде встановлено судовим рішенням.
Отже, навіть після спливу строку дії процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які покладалися на особу судом, щодо підозрюваного, обвинуваченого продовжують діяти загальні процесуальні обов'язки, визначені ч. 7 ст. 42 КПК України. У забезпечення виконання вказаних обов'язків у подальшому протягом усього кримінального провадження і застосовується такий запобіжний захід як застава.
Враховуючи вищевикладене, оскільки запобіжний захід, застосований відносно ОСОБА_4 у вигляді, застави не припинив свою дію, припинили дію лише обов"язки, додатково покладені на обвинуваченого у зв"язку з внесенням застави як альтернативного запобіжного заходу, клопотання є необгрунтованим та таким, шо не підлягає задоволенню.
Крім того, на переконання суду такий запобіжний захід в достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого, і не покладає на останнього надмірний тягар.
Керуючись статтями 131, 177-178, 182, 194, 201, 350, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 про повернення розміру застави - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за результатами розгляду провадження.
Повний текст ухвали складено та проголошення 21 лютого 2024 року об 15 год. 15 хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, пр-т Миру 24, третій поверх).
Суддя: ОСОБА_1