Справа № 199/10743/23
(2/199/896/24)
Іменем України
21 лютого 2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Свержевської В.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2023 року - розірвано.
Сторони мають двох малолітніх дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у свідоцтві про народження яких батьком вказаний відповідач.
Шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, спільно не проживають, відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дітей, тому позивач просила суд стягувати щомісячно із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на її користь на утримання дітей аліменти у розмірі 1/3 частини від заробітку, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Дашко М.В. у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, справу просила слухати за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, а також відзив на позов до суду не надавав, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.08.2023 року - розірвано (а.с.15).
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у свідоцтві про народження якої батьком вказаний відповідач - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , виданим 19.06.2017 року Відділом реєстрації актів громадянського стану м. Мехув (а.с.16-18), та малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у свідоцтві про народження якої батьком вказаний відповідач - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , виданим 25.02.2020 року Відділом запису актів громадянського стану у місті Ченстохова(а.с.19-21).
Шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, спільно не проживають, відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дитини.
Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.
Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
З матеріалів справи не вбачається, що з відповідача не здійснюються будь-які стягнення на утримання інших дітей або осіб, яких він зобов'язаний утримувати.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , у розмірі 1/3 частини від заробітку, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Що стосується вимоги позову про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., то суд виходить з наступного.
В силу п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Конституційне право на професійну правничу допомогу та вільний вибір захисника гарантується ст. 59 Конституції України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, воно не може бути скасоване, а звуження змісту та обсягу наявних прав і свобод не допускається.
За ч.2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правову допомогу суд враховує, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем було надано до суду: Договір про надання професійної правової допомоги №672, укладеного 24.10.2023 року між адвокатом Дашком М.В. та позивачкою ОСОБА_1 ; розрахунок суми гонорару від 27.10.2023 року за договором про надання професійної правничої допомоги №672 від 24.10.2023 року; акт про надані послуги до договору про надання професійної правничої допомоги №672 від 24.10.2023 року; квитанція №0144-НМ6К-КВ7С-0С46 від 30.10.2023 року.
Суд вважає обґрунтованими заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивачки понесених витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень.
Європейський суд з прав людини зазначив, що присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., а також, згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України 1211,20 гривень судового збору на користь держави.
Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 191, СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити.
Стягувати щомісяця із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , у розмірі 1/3 частини від заробітку, але не менш, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку і до досягнення дітьми повноліття, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову - 08.12.2023 року.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору на користь держави.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Л.Г. Якименко