01 березня 2024 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О.О., розглянувши за участю захисника потерпілої ОСОБА_1 -адвоката Морозової О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності- ОСОБА_2 ,його захисника Максимчук А.В. провадження у справі про адміністративні правопорушення за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду м.Чернівці від 20 грудня 2023 року, -
Постановою судді Першотравневого районного суду м.Чернівці від 20 грудня 2023 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На таке судове рішення потерпіла ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову та прийняти нову, якою притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Вважає, що дана постанова є необгрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права,без повного з'ясування усіх обставин справи.
Суд,на думку апелянта,безпідставно дійшов висновку, що ОСОБА_2 не є суб'єктом адміністративного через відсутність між нею та ОСОБА_2 на день виникнення конфлікту пов'язаності спільним побутом в розумінні положень ЗУ «Про запобігання та протидії домашнього насильства».
Посилається на те, що до недавнього часу вони зустрічались і постійно підтримували зв'язок. Також відносини тривали і під час конфлікту 24.09.2023року. ОСОБА_2 довгий час проживав разом з нею за місцем її реєстрації, однак, в силу різкої зміни почуттів та бажань, залишив її, однак вона намагалась відновити спілкування та втрачені почуття.
Стверджує, що проживала однією сім'єю із ОСОБА_2 , була
пов'язана з ним спільним побутом та він дбав про неї,замовив та оплатив підключення інтернетзв'язку у її квартирі. Наразі у її помешканні залишаються особисті речі ОСОБА_2 . Також на підтвердження даних обставин бажає заявити в суді клопотання про допит свідків.
Провадження №33/822/116/24 Головуючий у І інстанції: Федіна А.В.
Категорія:ч.1 ст.173-2 КУпАП Доповідач: Дембіцька О.О.
Апелянт не погоджується з об'єктивністю пояснень свідків, зазначених в постанові, оскільки серед них є близький друг, а також колеги по роботі ОСОБА_2 , які, на її думку, бажали виправдати ОСОБА_2 .
Повідомляє суду,що 24.09.2023року, прибувши за місцем роботи ОСОБА_2 , вона мала намір вирішити особисті приватні питання, які нагромадились за час їх з ОСОБА_2 спільного проживання. Однак він черговий раз без відповідної причини підвищив голос на неї та у грубій формі, шляхом погроз застосування відносно неї та її матері фізичного насилля, завдав їй значної моральної шкоди, яка проявилася у емоційній невпевненості, незахищеності та сильному душевному стресі. Такі дії були непоодинокі. На думку ОСОБА_1 , важке розлучення та їх особисті негаразди негативно впливають на ОСОБА_2 , у зв'язку із чим останній намагається завдати їй сильних душевних страждань, шляхом постійного залякування, висловлення погроз та підвищенням голосу на неї.
Також апелянт просить поновити їй строк на оскарження постанови судді, оскільки не була повідомлена судом про час та місце розгляду,відповідно, не була присутня у суді. Копія постанови їй не надсилалась. Про існування постанови дізналася 05 січня 2024 року шляхом моніторингу сайту «Судова влада» і ЄДРСР та одразу 10 січня 2024 року в її інтересах захисником була подана апеляційна скарга, тому просить визнати причини пропуску строку на оскарження поважними та поновити пропущений нею строк.
Потерпіла ОСОБА_1 належним чином повідомлена про час та місце апеляційного розгляду, до суду не з'явився, клопотань про відкладення не подававала.Інтереси потерпілої представляє у суді захисник Морозова О.В.,яка вважала,що розгляд справи можливо здійснювати за відсутності ОСОБА_1 . За таких обставин відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши доводи захисника Морозової О.В., яка підтримала апеляційну скаргу, доводи ОСОБА_2 та його захисника Максимчук А.В. про відсутність підстав для скасування судового рішення, пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за клопотанням особи, яка подає апеляційну скаргу, може бути поновлений.
Як свідчать матеріали справи,потерпіла ОСОБА_1 не була повідомлена судом про час та місце судового розгляду,який відбувся 20 грудня 2023 року без її участі.Копія постанови потерпілій не направлялась. Доводи апелянта, що про наявність судового рішення дізналась 05 січня 2024 року шляхом моніторингу сайту «Судова влада» та ЄДРСР ,не спростовані наявними у справі доказами. Отже, строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущений із поважних причин, а тому його слід поновити.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 таких вимог повною мірою дотримався, а тому прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 06.10.2023 року, ОСОБА_2 було поставлено у вину те, що він 24.09.2023 року близько 14 години по АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_1 , а саме залякував, погрожував спричинити негаразди їй та її матері, чим могло бути завдано шкоди її психологічному здоров'ю та вчинив правопорушення,передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VІІІ від 07.12.2017 року домашнє насильство - домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Крім того, п.14,17 ч.1 ст. 1 зазначеного вище Закону визначено, що психологічне насильство -форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У суді першої інстанції ОСОБА_2 свою винуватість не визнав та пояснив, що приблизно у 2020 - 2021 роках він періодично зустрічався із потерпілою,мали інтимні стосунки,проте спільно ніколи не проживали, не вели спільного господарства, не мали спільного бюджету і не були пов'язані спільним побутом. В цей час він орендував житло та постійно проживав разом з другом ОСОБА_3 , а з потерпілою періодично зустрічався у неї вдома, проте в подальшому їх стосунки погіршились, вони перестали бачитись, а потерпіла почала вживати різних заходів, щоб йому нашкодити. Зокрема, 24.09.2023 року ОСОБА_1 увірвалась в його робочий кабінет на підстанції швидкої медичної допомоги в м.Чернівці по вул. Руській, 251, де виражалась нецензурно, кричала, перевертала меблі, а також поламала планшет. Наслідки дій ОСОБА_1 ним були задокументовані на відеозапис, який просив долучити до матеріалів справи. Вартість пошкодженого майна він оцінив у 300 доларів, що вказано у відповідній розписці.
Такі пояснення ОСОБА_2 підтримав у апеляційному суді,також пояснив,що жодних протиправних дій відносно ОСОБА_1 не вчиняв,не залякував і не погрожував.
Наявні у справі письмові пояснення ОСОБА_2 під час досудової підготовки матеріалів аналогічні за змістом(а.с.4)
Викладене свідчить,що пояснення ОСОБА_2 є послідовними протягом усього провадження у цій справі,що свідчить про їх об'єктивність та достовірність.
Окрім того,пояснення ОСОБА_2 узгоджуються з іншими доказами.
Зокрема,у районному та апеляційному суді свідок ОСОБА_3 пояснив,що товаришує з ОСОБА_2 та тривалий час,починаючи з 2017 року спільно орендували різні квартири, в яких разом проживали в окремих кімнатах. ОСОБА_1 з ними не мешкала, а також ОСОБА_2 не проживав у неї вдома протягом цього періоду.
Із пояснень у районному та апеляційному суді свідка ОСОБА_5 вбачається, що він працює водієм на станції ШМД по АДРЕСА_1 . 24.09.2023 року він сидів в авто, до нього підійшла жінка(як потім дізнався- ОСОБА_1 ) та запитала, чи лікар ОСОБА_2 є на роботі.Потім він вийшов з авто та через відчинене вікно кабінету ОСОБА_6 чув,як ця жінка кричала до лікаря,а він мовчав,нецензурно не висловлювався, не ображав жінку та не погрожував.Після виклику був у кабінеті ОСОБА_6 , бачив пошкоджений внаслідок конфлікту планшет лікаря,перевернутий горщик з квітами,розсипану на підлозі землю.Також йому відомо, що потерпіла мала повернути гроші за розбитий планшет і лікар писав розписку,проте розписку ОСОБА_1 вирвала з рук ОСОБА_2 .Він особисто не бачив, чи передавала вона будь-які гроші лікарю.
У суді першої та апеляційної інстанції свідок ОСОБА_4 пояснила, що працює на підстанції швидкої медичної допомоги в АДРЕСА_1 та була свідком того, що 24.09.2023 року в кабінет лікаря ОСОБА_2 увірвалась жінка(як потім дізналась- ОСОБА_1 ), яка його в чомусь звинувачувала.Лікар не відповідав їй,не ображав та не погрожував.Після цього свідок бачила, що у кабінеті ОСОБА_6 все було перекинуте,горщик з квітами на підлозі,розкидана земля, планшет поламаний.Потім вона бачила, як прийшла інша дівчина,напевно подруга ОСОБА_1 , і розпитувала,скільки потрібно заплатити за планшет.Після цього знову прийшла ОСОБА_1 ,кричала,написану ОСОБА_2 розписку вирвала з його рук.Жодних протиправних дій відносно ОСОБА_1 . ОСОБА_2 не вчиняв.
Із письмових пояснень потерпілої ОСОБА_1 вбачається, що 24 вересня 2023 року приблизно о 14 год. вона приїхала за адресою АДРЕСА_1 до колишнього співмешканця ОСОБА_2 . У ході розмови між ними виникла суперечка відносно повернення коштів,зокрема боргу в сумі 500 євро. У процесі їхньої суперечки ОСОБА_2 застосував відносно неї психологічний тиск, залякував її, а також погрожував негараздами її матері(а.с.5)
До апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явилась та її захисник просила здійснювати апеляційний розгляд без участі потерпілої.
Клопотання про виклик свідків захисник у апеляційній інстанції не заявляла.
Натомість подала повідомлення Церкви Адвентистів Сьомого Дня від 22.02.2024 року та Акт від 16.01.2024 року,засвідчений головою ОСББ'Дорошенко»
Із повідомлення Церкви Адвентистів Сьомого Дня вбачається,що ОСОБА_2 виключили із числа її членів за дошлюбні стосунки із ОСОБА_1 .
Разом із тим,зміст цього листа не свідчить,що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали спільно однією сім'єю.
Окрім того, ОСОБА_2 у апеляційному суді пояснив,що його виключили із членів церкви ще навесні 2023 року,задовго до подій у цьому провадженні.
У листі ОСББ'Дорошенко»( АДРЕСА_2 ) троє сусідів цього будинку із кв.кв.45,54,55 підписами засвідчили,що ОСОБА_2 фактично проживав у кв. АДРЕСА_3 цього будинку разом із власницею квартири ОСОБА_1 з грудня 2021 по січень 2023 року.
ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду заперечував ці обставини та вказав,що факт відвідин ним потерпілої періодично у її квартирі,що могли бачити сусіди, не свідчить про факт спільного проживання.
Закриваючи провадження у справі,суд посилався на те,що ОСОБА_2 не є суб'єктом правопорушення,передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,оскільки дослідженими судом доказами не підтверджено,що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були пов'язані спільним побутом у розумінні Закону України» «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VІІІ від 07.12.2017 року.
При цьому суд взяв до уваги пояснення ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_3 ,а також відсутність у справі інших доказів,які би підтверджували ці обставини.
Під час апеляційного розгляду захисник потерпілої подала зазначені вище письмові докази,у тому числі Акт ОСББ від 16.01.2024 року,у якому вказано,що ОСОБА_6 проживав разом із ОСОБА_7 у її квартирі по АДРЕСА_4
Однак,захисник не клопотала про виклик свідків , які підписали акт,для надання ними пояснень у суді,а зміст акту суперечить іншим дослідженим доказам,зокрема,поясненням ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_8 ,які суд сприймав безпосередньо.
Апеляційний суд враховує,що позиції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо спільного проживання протилежні за змістом.Викладене,у сукупності із дослідженими безпосередньо районним та апеляційним судом доказами, дає підстави для обгрунтованих сумнівів у доведеності факту спільного проживання вказаних осіб однією сім'єю,а отже- і у наявності складу правопорушення.
Факт оплати послуг інтернетпровайдера,якщо такий мав місце,не є доказом того,що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно проживали однією сім'єю.Наявність боргу перед ОСОБА_1 . ОСОБА_2 заперечує.
Відповідно до ст.62 Конституції України винуватість не може грунтуватись на припущеннях,а усі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності
За таких обставин апеляційний суд вважає,що наявними у справі доказами не доведений той факт,що ОСОБА_2 є суб'єктом правопорушення за ст.173-2 ч.1 КУпАП.
Щодо фактичних дій кожної із сторін,які мали місце 24.09.2023 року,апеляційний суд приймає до уваги наступне.
Наявними у справі доказами підтверджено,що конфлікт відбувся по місцю роботи ОСОБА_2 на станції швидкої медичної допомоги,куди прийшла ОСОБА_1 у робочий час.
Ініціатором конфлікту була ОСОБА_1 ,про що вказала свідок ОСОБА_4 ,яка також пояснила,що після візиту ОСОБА_1 у кабінеті Петрейка все було перекинуте,планшет поламаний,а Петрейко жодних протиправних дій щодо ОСОБА_1 не вчиняв.
Свідок ОСОБА_5 ,який знаходився неподалік кабінету Петрейка,чув конфлікт,який вчинила ОСОБА_1 у службовому кабінеті ОСОБА_2 та підтвердив,що останній не кричав,не погрожував ОСОБА_1 та не ображав її.
Доказів,що вказані свідки обмовляють гр-ку ОСОБА_1 ,суду не надано.
Та обставина,що ОСОБА_1 пошкодила планшет у кабінеті ОСОБА_2 ,вбачається зі змісту її особистої заяви до поліції,де ОСОБА_1 вказує,що сплатила за пошкоджений планшет 300 доларів США(а.с.2-3).
Порушення обстановки у кабінеті ОСОБА_2 (перевернуті речі,вазон,плашет на підлозі,тощо) після візиту ОСОБА_1 зафіксовано відеозаписом(флешносій на а.с.26),який апеляційний суд також дослідив.
Наведені вище докази дають підстави для обгрунтованих сумнівів,що ОСОБА_2 (навіть якщо би він був суб'єктом правопорушення),були вчинені дії,які зазначені у протоколі та які складають об'єктивну сторону правопорушення,передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП.
Недоведеність того факту,що ОСОБА_2 є суб'єктом правопорушення,а також недоведеність об'єктивної сторони правопорушення у діях ОСОБА_2 виключає наявність у його діях і власне складу правопорушення,передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Отже,постанова суду щодо ОСОБА_2 є законною і обгрунтованою.
Підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги потерпілої суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Поновити потерпілій ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Першотравневого районного суду м.Чернівці від 20 грудня 2023 року .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Першотравневого районного суду м.Чернівці від 20 грудня 2023 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду О.О.Дембіцька