Справа № 353/217/18
Провадження № 1-кп/352/9/24
01 березня 2024 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
цивільного позивача ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
секретаря ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017090240000087 від 18.04.2017, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого і жителя АДРЕСА_1 , із середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, громадянина України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілій ОСОБА_8 тяжке тілесне ушкодження та потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обвинувачений вчинив злочин за таких обставин.
18 квітня 2017 року приблизно в 13:00 год обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що значно знижує реакцію та унеможливлює належним чином оцінювати дорожню обстановку, керуючи автомобілем марки ВАЗ-2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 у світлу пору доби, суху погоду, рухався проїзною частиною вулиці І. Франка в с. Прибилів Тлумацького району Івано-Франківської області у напрямку с. Королівка. Вказана ділянка дороги з твердим піщано-гравійним покриттям, для двох напрямків руху, має по одній смузі для руху в кожному напрямку, крива в плані.
У цей час правим узбіччям дороги по напрямку руху автомобіля під керуванням обвинуваченого в зустрічному напрямку йшли пішоходи ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .
Обвинувачений проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху та, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, виїхав автомобілем за межі проїзної частини дороги на праве узбіччя, де вчинив наїзд на пішоходів ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .
У результаті порушення обвинуваченим вимог п. 1.2, 1.10, 2.3 б), 2.9 а), 10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпіла ОСОБА_8 отримала тяжке тілесне ушкодження, потерпіла ОСОБА_3 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обвинувачений у судовому засіданні повністю визнав свою вину у висунутому обвинуваченні, підтвердив, що визнає всі обставини, викладені в обвинувальному акті, та порушення всіх зазначених у ньому пунктів ПДР України. У скоєному щиро покаявся, попросив пробачення у потерпілих.
Вина обвинуваченого у вчиненні злочину, крім повного визнання ним своєї вини, доводиться сукупністю таких доказів:
- показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3 про те, що 18 квітня 2017 р. перед обідом вона разом зі своєю рідною сестрою ОСОБА_8 йшли лівим узбіччям вул. Франка в с. Прибилів Тлумацького району, першою йшла сестра ОСОБА_9 , потім вона; побачили, що обвинувачений їхав їм назустріч на світлому автомобілі на великій швидкості; вона лише сказала сестрі, що треба перескочити через окіп, однак, вони не встигли; коли вона прийшла до тями та сіла, сестра лежала без свідомості, обвинувачений та його машина були попереду, до них підійшов ОСОБА_10 ; обвинувачений був у нетверезому стані;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 про те, що в квітні 2017 р., коли він був сільським головою с. Прибилів Тлумацького району, йому зателефонували і повідомили про ДТП; коли він приїхав на місце ДТП, автомобіль обвинуваченого стояв на правій стороні дороги, потерпілі перебували на обочині дороги ззаду автомобіля; одна з них сиділа, за другу не пам'ятає; він приймав участь у проведенні огляду місця події як понятий; усі обставини, викладені в протоколі огляду, відповідають дійсності;
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 про те, що в той день, коли сталася ДТП, вона на дорозі в с. Прибилів зустріла двох сестер - потерпілих, вони розминулися; потім вона почула крик, коли прибігла на місце ДТП, побачила, що потерпілі сиділи на обочині дороги ззаду автомобіля ОСОБА_13 , збіглися сусіди, надавали допомогу потерпілим;
- показаннями в судовому засіданні цивільного позивача ОСОБА_4 про те, що 18 квітня 2017 р. сталася ДТП, під час якої обвинувачений, керуючи своїм автомобілем, збив її матір ОСОБА_14 і тітку ОСОБА_3 ; після ДТП мама перебувала в тяжкому стані, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- даними протоколу огляду місця події від 18.04.2017, схеми до нього та фототаблиці, згідно якого оглянуте місце ДТП на вул. Франка в с. Прибилів Тлумацького району Івано-Франківської області біля господарства ОСОБА_15 (т.3, а.с.26-32);
- даними протоколу від 27.04.2017 додаткового огляду автомобіля марки ВАЗ-2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 білого кольору, який знаходився на майданчику для транспортних засобів Тлумацького ВП на вул. Винниченка в. Тлумачі, з багажного відділення якого вилучено колесо із шиною без будь-яких слідів механічного пошкодження, за винятком сліду потертості бокового профілю в частині вм'ятини диску (т.3, а.с.33-35);
- даними протоколу від 08.12.2017 додаткового огляду місця події та фототаблиці до нього, згідно якого оглянуте місце ДТП на АДРЕСА_1 біля господарства ОСОБА_15 (т.3, а.с.36-40);
-інформацією Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру від 24.05.2017, згідно якої на підставі дослідження № 792 від 26.04.2017 у крові ОСОБА_5 виявлено етиловий спирт у концентрації 2,19 проміле (т.3, а.с.43);
- даними постанови від 18.04.2017 про визнання речей (документів) речовими доказами, приєднання їх до матеріалів кримінального провадження та передачу на відповідальне зберігання, відповідно до якої автомобіль марки ВАЗ-2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 визнаний речовим доказом та переданий на відповідальне зберігання обвинуваченому ОСОБА_5 (т.3, а.с.44);
- даними протоколу огляду місця події від 18.04.2017, згідно якого в приймальному відділенні Тлумацької ЦРЛ на вул. Винниченка, 84 в м. Тлумачі ОСОБА_16 добровільно видав одяг своєї матері ОСОБА_3 (т.3, а.с.47-49);
- даними протоколу огляду місця події від 18.04.2017, згідно якого в приймальному відділенні Тлумацької ЦРЛ на вул. Винниченка, 84 в м. Тлумачі ОСОБА_17 добровільно видала одяг своєї матері ОСОБА_8 (т.3, а.с.51-53);
- даними постанови від 18.04.2017 про визнання речей (документів) речовими доказами, приєднання їх до матеріалів кримінального провадження та передачу на відповідальне зберігання, відповідно до якої одяг потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_3 визнаний речовим доказом та переданий на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів Тлумацького ВП (т.3, а.с.55);
- даними висновку судової інженерно-транспортної експертизи від 28.11.2017 № 4.2-716/17, згідно якого на момент дослідження робоча гальмівна система автомобіля марки ВАЗ-2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилася в стані часткової відмови, рульове керування вказаного автомобіля було в працездатному стані; на передній осі автомобіля встановлені шини різної марки, що не відповідає вимогам п. 31.4.5 г) ПДР України; стан шини правого переднього колеса автомобіля не відповідає вимогам п. 31.4.5 а) ПДР України; несправності робочої гальмівної системи пов'язані з непрацездатним станом задніх гальмівних механізмів; невідповідність стану шини та непрацездатний стан задніх гальмівних механізмів носять експлуатаційний характер, виникли до настання ДТП, тому водій мав можливість їх виявити під час експлуатації транспортного засобу (т.3, а.с.58-64);
- даними висновку судової медико-криміналістичної експертизи від 18.10.2017 № 103 та фототаблиці до нього, відповідно до якого на одязі потерпілої ОСОБА_8 виявлені сліди ковзання, які могли утворитися внаслідок ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня автомобіля, а також виявлені сліди ковзання, які могли утворитися внаслідок ковзання по травмуючій поверхні, якою могла бути поверхня дороги; слід уважати, що могло мати місце зіткнення автомобіля з потерпілою, коли остання перебувала у вертикальному положенні і була обернена до автомобіля задньою правою поверхнею тіла (т.3, а.с.65-71);
- даними висновку судової медико-криміналістичної експертизи від 13.10.2017 № 102 та фототаблиці до нього, згідно якого на одязі потерпілої ОСОБА_3 виявлені сліди ковзання, які могли утворитися внаслідок ковзання по травмуючій поверхні тупого твердого предмета (т.3, а.с.72-78);
- даними висновку судово-медичної експертизи від 10.11.2017 № 702/552-Д, відповідно до якого в потерпілої ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження: закритий перелом лівої ключиці із зміщенням уламків, що викликало необхідність проведення операції - відкритої репозиції MOC LCP пластиною і шурупами, який відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення; садна в обох тазових ділянках, правого стегна, голови, синці в ділянках обох ніг, забій з травматичним набряком м'яких тканин та синцем в ділянці п'ястно-фалангового суглоба 1-го пальця правої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (т.3, а.с.80-81);
- даними висновку судово-медичної експертизи від 11.10.2017 № 610, відповідно до якого в потерпілої ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження: закрита тупа травма тазу з множинними переломами кісток тазу зі зміщенням відламків з порушенням цілісності тазового кільця, переломом ацетабулярної западини справа СЗ, відшаруванням м'яких тканин правої клубово-сідничної ділянки, яка ускладнилася тяжким травматичним шоком, що утворилася від дії тупого твердого предмета, може відповідати терміну, вказаному в постанові, та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення (т.3, а.с.91-93);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 07.11.2017 з потерпілою ОСОБА_3 та фототаблиці до нього, згідно якого потерпіла відтворила обставини ДТП, що мала місце 18.04.2017, під час якої обвинувачений вчинив наїзд автомобілем на неї та її сестру ОСОБА_8 , коли вони проходили лівим узбіччям вул. Франка в с. Прибилів Тлумацького району Івано-Франківської області (т.3 а.с.94-99);
- даними висновку судової інженерно-транспортної експертизи від 28.11.2017 № 4.2-947/17, відповідно до якого за умови розвитку даної ДТП згідно з показами потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_8 у цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля марки ВАЗ-2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 повинен був керуватися технічними вимогами п. 10.1 ПДР України; потерпілі ОСОБА_3 і ОСОБА_8 , рухаючись лівим узбіччям, тобто перебуваючи за межами проїзної частини дороги, своїми діями чи бездіяльністю не створювали водію автомобіля марки ВАЗ-2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 небезпеки чи перешкоди для руху, тому в діях ОСОБА_5 вбачається невідповідність із технічними вимогами п. 10.1 ПДР України, що перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП (т.3, а.с.101-103);
- даними висновку комплексної інженерно-транспортної експертизи від 08.02.2018 № 25243/17-52, згідно якого на передньому правому колесі (диску) автомобіля марки ВАЗ-2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 є сліди механічного пошкодження, які за характером утворення могли виникнути внаслідок наїзду автомобіля на перешкоду; ці механічні пошкодження диску не могли бути технічною причиною виникнення ДТП (т.3, а.с.104-108);
- даними постанови від 19.02.2018 про визнання речей (документів) речовими доказами, приєднання їх до матеріалів кримінального провадження та передачу на відповідальне зберігання, відповідно до якої колесо автомобіля ВАЗ-2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 визнане речовим доказом, який переданий на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів Тлумацького ВП (т.3, а.с.110).
Оцінюючи зібрані в кримінальному провадженні та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненому повністю доведена, а його неправомірні дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло потерпілій ОСОБА_8 тяжке тілесне ушкодження та потерпілій ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні обвинуваченому покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особу винного та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Зокрема, суд ураховує, що обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, наркологічної та психіатричної допомоги не отримував, на відповідних обліках не перебуває, є пенсіонером, хворіє диспластичним остеохондрозом; деформуючим спондилоартрозом грудного і поперекового відділів хребта; остеоартрозом; поліостеоартрозом суглобів верхніх і нижніх кінцівок з больовим синдромом; сечокам'яною хворобою; ішемічною хворобою серця, кардіосклерозом дифузним; стенокардією спокою та напруги; серцевою недостатністю (СН) ІІА, ФК ІІІ; гіпертонічною хворобою П ступеня, ст.3, ризик дуже високий; гіпертензивним серцем; дисциркуляторною гіпертензивною енцефалопатією з цефалічним синдромом, хронічним бронхітом в стадії ремісії.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття обвинуваченого, повне відшкодування потерпілій ОСОБА_3 та цивільному позивачу ОСОБА_4 , яка є дочкою померлої потерпілої ОСОБА_8 , завданих злочином збитків та заподіяної моральної шкоди.
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Суд також ураховує позицію потерпілої ОСОБА_3 та цивільного позивача ОСОБА_4 , які претензій до обвинуваченого не мають, просили його суворо не карати і не позбавляти волі.
З огляду на викладене суд уважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, так як вказане покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При цьому, ураховуючи викладені обставини, що пом'якшують покарання, позицію потерпілої та цивільного позивача, особу обвинуваченого, якому минуло 72 роки та який є особою похилого віку, хворіє тяжкими хворобами, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування ним покарання у виді позбавлення волі та вважає можливим застосувати до обвинуваченого ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та поклавши на нього обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Суд зазначає, що норма статті 75 КК України щодо заборони застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням до осіб, які засуджуються за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, набрала чинності в березні 2021 р.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 5 КК України, згідно якої закон про кримінальну відповідальність, який посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, суд застосовує до обвинуваченого, який вчинив злочин у квітні 2017 р., звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд призначає обвинуваченому обов'язкове додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Ухвалою від 13.02.2024 суд закрив провадження в цій кримінальній справі у частині цивільних позовів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у зв'язку з відмовою цивільних позивачів від своїх позовів та прийняттям цієї відмови судом.
Питання щодо речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України.
Суд стягує з обвинуваченого процесуальні витрати за проведення судових експертиз, а саме:
-1484,40 грн за висновок експертизи від 28.11.2017 № 4.2-716/17;
-988,70 грн за висновок експертизи від 28.11.2017 № 4.2-947/17,
а всього 2473,10 грн за проведення експертиз Івано-Франківським НДЕКЦ МВС України;
-3432 грн за висновок експертизи від 08.02.2018 № 25243/17-52 Київського НДІСЕ.
Керуючись ст. 368, 370 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді трьох років позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю три роки.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки підлягає до реального виконання.
Речові докази - автомобіль марки ВАЗ-2106 реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , та колесо від автомобіля, яке зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, - повернути власникові ОСОБА_5 .
Речовий доказ - одяг потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , у користь держави процесуальні витрати в розмірі:
- 2473,10 грн за проведення експертиз Івано-Франківським НДЕКЦ МВС України;
- 3432 грн за проведення експертизи Київським НДІСЕ.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з часу проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Тисменицький районний суд.
Суддя Марія ХОМИНЕЦЬ