Справа № 344/3824/24
Провадження № 1-кс/344/1765/24
01 березня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчий відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 , яке погодженого з прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №32020090000000042 від 21.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що відділом розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 32020090000000042 від 21.07.2020 за підозрою ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 , будучи керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна Компанія «Алко-Стиль» (код ЄДРПОУ 43069264) (далі ТОВ «ДК «Алко-Стиль») та здійснюючи діяльність у сфері оптової торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, діючи з корисливих мотивів, упродовж періоду з жовтня 2019 року - по березень 2021 року, шляхом службового підроблення, умисно ухилився від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, а в подальшому вчинив легалізацію (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом у великих розмірах.
Так, у період з 01.10.2019 по 01.07.2020, ОСОБА_7 склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи, а саме договір поставки від 01.10.2019, а також додаток та додаткову угоду до договору поставки від 01.10.2019 із ТОВ «Торгстек»; договір поставки від 01.11.2019, а також додаток та дві додаткові угоди до договору поставки від 01.11.2019 із ТОВ «Євротрейдінг ЛТД»; договір поставки від 01.02.2020, а також додаток та дві додаткових угоди до договору поставки від 01.02.2020 із ТОВ «Дистрибуція Ю.А.»; договір поставки від 01.04.2020, а також додаток та дві додаткові угоди до договору поставки від 01.04.2020 із ТОВ «Аріалсервіс»; договір поставки від 01.07.2020, а також додаток та дві додаткові угоди до договору поставки від 01.07.2020 із ПП «Служба Логістики». Після чого, на підставі вищезазначених договорів, невстановлені досудовим розслідуванням особи перерахували на банківський рахунок ТОВ «ДК «Алко-Стиль» грошові кошти, достовірно знаючи, що такі алкогольні напої в їх не поставлялись та не будуть поставлятись.
В подальшому, ОСОБА_7 , діючи умисно, в порушення п. 44.1
ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, безпідставно занизив дохід в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за період 2019 року, 4 квартали 2020 року, а саме не включив до доходу кошти, отримані від ПП «Служба Логістики», ТОВ «Дистрибуція Ю.А.», ТОВ «Торгстек», ТОВ «Євротрейдінг ЛТД» і ТОВ «Аріалсервіс» у сумі 26 млн 923 тис. 642 грн, у результаті чого занизив податок на прибуток у сумі 4 млн 016 тис. 555 грн, що становить 3 538 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян та є значним розміром.
Окрім того, ОСОБА_7 , усвідомлюючи, що товари відповідно до договору поставки від 01.07.2020 укладеного між ТОВ «ДК «Алко-Стиль» та ПП «Служба Логістики», на адресу ПП «Служба Логістики» поставлятись не будуть, вирішив маскувати (приховувати) незаконне походження коштів, які надходили у 2021 році від операцій з указаним товариством, а саме використовувати (розпоряджатися) безготівковими коштами, які надходили на рахунки ТОВ «ДК «Алко-Стиль» від таких безтоварних операцій, в господарській діяльності товариства. Таким чином, ОСОБА_7 набув, володів, використовував та розпоряджався коштами на загальну суму 9 млн 500 тис. 613,74 грн, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та є великим розміром.
За результатами проведення ряду слідчих (розшукових) дій, 29 лютого 2024 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.
Слідчий в судове засідання не з'явився, однак подав заяву в якій просив слухати клопотання без його участі. Клопотання підтримав. Також у поданому клопотанні просив розгляд клопотання проводити без виклику власників майна, їх захисника, з метою забезпечення арешту майна.
Власник майна в судове засідання не викликався відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено, що це є необхідним для забезпечення арешту майна.
Дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно із ч. 5 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.
В даному кримінальному провадженні, 29.02.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 366 КК України.
Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належить на праві приватної власності майно, а саме: транспортний засіб марки JАС НFС1020К, номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
Санкція ч. 2 ст. 209 КК України, передбачає конфіскацією майна, як вид покарання.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення конфіскації майна.
Так, щодо позиції сторони захисту, про те, що в будинку проживають дружина з дітьми, то слід зазначити, що слідчий не просив обмеження у праві користування даним будинком, що не позбавляє користуватись житловим будинком. Стосовно ж можливої зміни кваліфікації кримінального правопорушення, то позиція захисту базується на припущеннях, які не можуть бути враховані слідчим суддею.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно на рухоме майно з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном, що на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження № 32020090000000042 від 21.07.2020, а саме на транспортний засіб марки JАС НFС1020К, номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , з метою забезпечення можливої конфіскації майна.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8