Справа № 344/3333/24
Провадження № 1-кп/344/745/24
26 лютого 2024 року м.Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду обвинувальний акт та додані до нього матеріали про обвинувачення:
ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє:
- 26.01.2023 року вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень;
- 24.11.2023 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області замінено призначене вироком Івано-Франківського міського суду від 26.01.2023 року покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт;
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, -
ОСОБА_2 вчинив ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, за наступних обставин.
Так, вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.01.2023 року ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
24.11.2023 року ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області замінено призначене вироком Івано-Франківського міського суду від 26.01.2023 року покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень на покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт.
12.01.2024 року ОСОБА_2 з'явився до Івано-Франківського РВ філії ДУ “Центр пробації” в Івано-Франківській області, де йому роз'яснено умови відбування покарання у виді громадських робіт та попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, про що засуджений власноручно підписався.
Таким чином, ОСОБА_2 зобов'язався відпрацювати 240 годин громадських робіт в повному обсязі.
15.01.2024 року засудженому видано направлення в КП “Міська ритуальна служба” для відбування призначеного покарання на підпис.
Однак, ОСОБА_2 , незважаючи на попередження про недопущення порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт та зобов'язання відбувати вказане покарання, не маючи наміру виконувати громадські роботи, усвідомлюючи протиправний характер своєї умисної бездіяльності, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи цього, без поважних на те причин продовжував ухилятися від відбування покарання та не виконував покладені на нього обов'язки у встановлені дні та час для відбування громадських робіт.
Згідно відповідей, отриманих на запити з медичних установ м.Івано-Франківська та ДУ “Івано-Франківська установа виконання покарань №12”, засуджений ОСОБА_2 в період відпрацювання громадських робіт в місцях позбавлення волі не перебував, за медичною допомогою не звертався. Листки непрацездатності засудженому ОСОБА_2 не надавались та про причину відсутності можливості відпрацювання громадських робіт в КП “Міська ритуальна служба” останній не повідомляв.
Станом на 20.02.2024 року з призначених 240 годин громадських робіт ОСОБА_2 відпрацював 4 години.
Обвинувальний акт надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд його у спрощеному провадженні.
Відповідно до ст.302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні також додано: письмову заяву підозрюваного, складену в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Згідно із ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
За таких обставин, суд вважає, що є всі правові підстави розглянути даний обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, у спрощеному провадженні - без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового розгляду.
Суд, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього письмові докази в їх сукупності, прийшов до переконання, що дії ОСОБА_2 за ч.2 ст.389 КК України, як ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, кваліфіковано вірно, оскільки така кваліфікація ґрунтується на зазначених вище обставинах вчинення кримінального правопорушення та відповідно до ч.3 ст.349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу винного, його молодий вік, утримання двох малолітніх дітей, стан здоров'я та майновий стан, а саме: що він не працює, раніше неодноразово судимий, покарання за попереднім вироком відбув частково, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання, є рецидив злочинів.
Враховуючи всі вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 неможливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.2 ст.389 КК України у вигляді арешту, оскільки таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для виправлення обвинуваченого, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
На підставі ст.71 КК України, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.01.2023 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, яке замінено ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.11.2023 року та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.
Речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України та призначити покарання - 3 (три) місяці арешту.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 26.01.2023 року, яке замінено ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.11.2023 року та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків - 3 (три) місяці 25 (двадцять п'ять) днів арешту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з часу затримання.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених у ч.1 ст.394 КПК України, а саме: даний вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя ОСОБА_3