Справа № 182/4279/23
Провадження № 2/0182/1135/2024
Іменем України
27.02.2024 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О. В., секретаря Власенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, третя особа - Приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Лариса Петрівна про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом,-
Позивач 29.08.2023 року звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини.
Вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємицею за законом після матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Факт смерті матері підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Нікопольським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про що в книзі реєстрації актів цивільного стану складено відповідний актовий запис № 2372.
Факт родинних відносин з матір'ю, ОСОБА_2 , підтверджується її Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим органом відділом реєстрації актів громадського стану Нікопольського міського управління юстиції, Дніпропетровська область, від 19 березня 2001 року, про що в книзі реєстрації актів про народження здійснено відповідний запис № 588.
Прізвище “ ОСОБА_3 ” мати змінила на прізвище “ ОСОБА_2 ” після реєстрації шлюбу 27.08.2014 року з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шо підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області 27.08.2014 року, про що здійснено відповідний актовий запис №420.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , для надання суду доказу про факт його смерті (свідоцтво про смерть), вона звернулася до Нікопольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Одеса), але їй було відмовлено, про що зазначено у відповіді від 01.08.2023 р. №34Н/31.16-23.
ОСОБА_2 , була власником однокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала їй на підставі Свідоцтва про права на спадщину за заповітом від 13.06.2022 року, спадкова справа №140/2021, зареєстровано в реєстрі №680 та на підставі Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.06.2022 року ІН витягу №302584828 (підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину серії №680 виданий 13.06.2022 р., видавник: Іопель С.О., приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області).
З 2018 року по день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) її мати ОСОБА_2 постійно проживала без реєстрації у квартирі по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №07/2 від 25 липня 2023 р., виданою керівником ОСББ «Данстрер-Н» Чорною А.В.
Таким чином, спадкову масу, після померлої матері. ОСОБА_2 , складає квартира, де вона постійно проживала, за адресою: АДРЕСА_1 , яку вона успадкувала за законом. Так як, вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є єдиним спадкоємцем матері за законом.
Для оформлення права на спадщину за законом, вона звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, Бойко Л.П.(витяг № 73004649 під 28.06.2023 р. про реєстрацію в Спадковому реєстрі). Але, Постановою приватного нотаріуса Бойко Л.П. від 19.07.2023 року вих. № 554/02-31 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що не можливо визначити останнє постійне місце проживання спадкодавця, як це передбачено ст. 1221 Цивільного кодексу України та заява про прийняття не була подана нотаріусу у передбачений законом строк.
Таким чином, вона позбавлена можливості оформити право на спадщину у нотаріальній конторі.
Враховуючи вищезазначені обставини, вона звернулася до суду з даним позовом та просить суд визнати за нею право власності на однокімнатну квартиру, загальною площею 37,90 м2 за адресою - АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.12.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, по справі призначено підготовче судове засідання (а.с.34-35).
У підготовче судове засідання сторони не з'явилися. Від позивача на адресу суду надійшла заява, згідно якої просить розглядати справу без її участі, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі (а.с.52).
Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.02.2024 року закрито підготовче засідання по даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання сторони не з'явилися. Від позивача на адресу суду надійшла заява, згідно якої просить розглядати справу буз її участі, на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.
Від відповідача надійшла заява про розгляд справи буз участі представника виконавчого комітету Нікопольської міської ради та прийняти рішення згідно діючого законодавства.
Від приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. надійшла заява про розгляд справи без її присутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутності сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
На підставі ч.1 ст.4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ст.5 ЦПК України,здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У судовому засідання встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.8).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 є матір'ю позивача ОСОБА_1 (а.с.26).
Згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 27.08.2014 року ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_2 (а.с.47 на звороті).
Згідно із актового запису про смерть №1552 від 25.08.2017 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.44).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на однокімнатну квартиру за адресою - АДРЕСА_1 що належала померлій на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.06.2022 року (а.с.17).
Згідно копії довідки вих.№ 07/2 від 25.07.2023 року виданої керівником ОСББ «Данстер-Н» ОСОБА_6 останнім місцем проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 .
28.06.2023 ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 .
Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.07.2023 вих.№ 554/02-31 приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. виходячи з того, що не можливо встановити місце проживання спадкодавця, як це передбачено ст.1221 Цивільного кодексу України, а також заява про прийняття спадщини не була подана нотаріусу в передбачений законом строк, тому не можливо видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану квартиру.
За життя ОСОБА_2 заповіту не залишила (а.с.15), єдиним спадкоємцем за законом після її смерті є позивач. Інших спадкоємців немає.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
В силу ч. 1 ст.1268, ч. 1,5 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У зв'язку з відсутністю можливості встановити місце відкриття спадщини через відсутність інформації по адресі реєстрації померлої ОСОБА_2 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відповідно до пунктів 4.14,4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок),при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Згідно пункту 4.12 глави 10 розділу ІІ Порядку, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
Частиною першою статті 29ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (у редакції, чинній на момент відкриття спадщини) реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Зазначена правова норма відтворює загальний принцип заборони дискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання або місця перебування особи. Аналіз наведених норм права та правила частини першої статті 1221ЦК України дає підстави стверджувати, що місцем відкриття спадщини є не місце реєстрації спадкодавця, а останнє його місце постійного проживання.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Постанови № 7, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами статті 29, частини другої статті1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.
Відповідно до пунктів 1.12, 1.13 глави 10 розділу ІІ Порядку, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до статті 29 ЦК України. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна. Якщо об'єктів нерухомого майна декілька і їх місцезнаходження різне, місцем відкриття спадщини є місце знаходження одного із об'єктів цього майна на вибір спадкоємця(ів). Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Місце відкриття спадщини підтверджується: довідкою про реєстрацію/останнє місце проживання виконавчого органу сільської, селищної або міської ради, сільського голови (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради, або іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (копія актового запису про смерть, домова книга, тощо). Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть. У разі відсутності у спадкоємців документів, що підтверджують місце відкриття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям їх право на звернення до суду із заявою про встановлення місця відкриття спадщини. У такому випадку місце відкриття спадщини підтверджується копією рішення суду, що набрало законної сили (пункт 1.14 глави 10 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності,якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ч.4 ст.334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7,у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
На підставі викладеного, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218,1220-1223, 1225, 1261,1268-1270 ЦК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради, третя особа - Приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Лариса Петрівна про визнання права власності на спадщину в порядку спадкування за законом- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на однокімнатну квартиру за адресою - АДРЕСА_1 , загальною площею 37,90 кв. м., житловою площею 22,2 кв. м., у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О. В. Рунчева