29 лютого 2024 року
м. Київ
справа №320/9749/22
адміністративне провадження №К/990/7423/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року
у справі №320/9749/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопетроліум"
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
27 лютого 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі №320/9749/22.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Частиною четвертою статті 330 КАС України установлено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.
За правилами підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подані позову, але не більше 20 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що станом на 1 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481 гривень.
Ціна заявленого у цій справі позову перевищує 10 прожиткових мінімумів, тому ставка судового збору при поданні позову склала 24810 гривень (2481 гривень х 10).
Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2022 році, та при зверненні з адміністративним позовом ставка судового збору становила 2481гривень.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 49620 гривень ((24810 гривень х 200 % (та не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб)).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Призначення платежу - *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення, посилається, зокрема, на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 76.1, пункту 76.3 статті 76, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 4, підпункту 5 пункту 4 розділу V, пункту 4, пункту 5, пункту 6 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, але у касаційній скарзі не конкретизовано та не обґрунтовано підстава касаційного оскарження.
Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Крім того, скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки, шляхом приведення тексту касаційної скарги у відповідність до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України та документу про сплату судового збору.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року у справі №320/9749/22 - залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає
Судді Р. Ф. Ханова
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк