29 лютого 2024 року
м. Київ
справа №420/13307/21
адміністративне провадження № К/990/36686/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 420/13307/21
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів та зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року (головуючий суддя - Гонтарук В.М., судді: Біла Л.М., Матохнюк Д.Б.)
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у непроведені з ним при звільненні з військової служби повного розрахунку грошового забезпечення та стягнути на його користь з відповідача відповідні кошти.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 11 листопада 2022 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні з військової служби за період з 04 липня 2018 року по 29 червня 2021 року та стягнув на його користь відповідні кошти.
3. Не погодившись із прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
4. Ухвалою від 03 січня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху для надання суду оригіналу документу про сплату судового збору; установив строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2023 року апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_1 на рішення Вінницького кружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року у справі № 420/13307/21 - повернуто скаржнику у зв'язку із неусуненням недоліків (не сплачено судовий збір) апеляційної скарги, визначених в ухвалі суду апеляційної інстанції від 03 січня 2023 року. Поряд з цим суд неодноразово ухвалами від 25 січня, 20 лютого 2023 року продовжував апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
6. Більше як через три місяці, 22 червня 2023 року військова частина НОМЕР_1 повторно подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
7. Ухвалою від 10 серпня 2023 року Сьомий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишив без руху для надання суду заяви про поновлення строку та зазначення інших поважних підстав для поновлення строку; установив строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
8. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 серпня 2023 року визнав неповажними наведені військовою частиною НОМЕР_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
9. У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
10. На обґрунтування вимог касаційної скарги військова частина НОМЕР_1 вказує, що нею вживались всі можливі заходи щодо оскарження рішення суду першої інстанції, що свідчить про намір скористатися правом на доступ до правосуддя.
11. У касаційній скарзі скаржник зауважує, що постійно вживав заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, а саме: первинну апеляційну скаргу подав у строки, визначені законодавством. Водночас апеляційну скаргу ухвалою від 20 березня 2023 року суд повернув скаржнику, оскільки апелянт не виконав вимоги ухвали щодо сплати судового збору у встановлений судом строк. У вказаній ухвалі суд роз'яснив, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку встановленому законом.
12. Вдруге із касаційною скаргою апелянт звернувся до суду апеляційної інстанції 22 червня 2023 року.
13. Зазначає, що повторно апеляційна скарга подана скаржником лише через три місяці з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги із незалежних від його волі причин, оскільки ухвалу суду від 20 березня 2023 року про повернення попередньої апеляційної скарги не отримував, а дізнався про неї з Єдиного державного реєстру судових рішень. На переконання скаржника, указане є свідченням того, що він намагався вчинити усі незалежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження. Вказує, що 27 березня 2023 року сплатив судовий збір та направив до суду апеляційної інстанції документ про сплату.
14. Військова частина НОМЕР_1 вважає, що через відсутність коштів для сплати судового збору та неотримання ухвали суду про повернення попередньо поданої апеляційної скарги, наявні підстави для його поновлення.
15. З поміж-іншого касатор посилається також на обставини введення в Україні воєнного стану, що не було враховано судом апеляційної інстанції при наданні оцінки поважності причин пропуску строку звернення із апеляційною скаргою.
16. З огляду на вказані обставини, відповідач уважає, що висновок апеляційного суду про відсутність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження зроблений як без урахування обставин справи, так і з порушенням норм процесуального права.
17. Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
18. Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
19. Позивач не подав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
Релевантні джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, судове рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
20. Надаючи правову оцінку встановленим апеляційним судом обставинам справи щодо подання апеляційної скарги та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
21. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
22. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
23. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
24. Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
25. Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
26. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81): «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
27. Статтею 295 КАС України визначено:
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
28. При цьому, згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
29. Імперативні приписи частина третьої статті 298 КАС України встановлюють обов'язок особи, яка звертається до суду із апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження подати клопотання про його поновлення із зазначенням поважності причин такого пропуску.
30. Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).
31. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
32. Колегія суддів зазначає, що залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.
33. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).
34. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
35. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
36. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів адміністративного судочинства.
37. Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
38. Колегія суддів зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов'язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
39. У разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
40. Залишаючи апеляційну скаргу без руху суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішення у цій справі ухвалено 11 листопада 2022 року, набрало законної сили після повернення апеляційної скарги ухвалою суду від 20 березня 2023 року, а до суду із апеляційною скаргою вдруге відповідач звернувся 22 червня 2023 року, тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення. При цьому, суд цієї інстанції дійшов висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, не свідчать про їх поважність.
41. Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачу було достеменно відомо про прийняття рішення у справі № 420/13307/21, що ним оскаржується, але він не дотримався порядку при первинному поданні апеляційної скарги, а саме не надав документ про сплату судового збору, що було перешкодою для відкриття апеляційного провадження та підставою для залишення апеляційної скарги без руху. При цьому, відповідачу надавався достатній строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, два рази ухвалами від 25 січня, 20 лютого 2023 року цей строк продовжувався. Водночас відповідачем недоліки апеляційної скарги своєчасно не були виконані, що стало підставою для повернення 20 березня 2023 року апеляційної скарги заявнику.
42. На виконання ухвали від 10 серпня 2023 року апелянт надіслав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в обґрунтування якого послався на ті ж обставини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою, що й в клопотанні, поданому разом із апеляційною скаргою.
43. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутися до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та які б становили об'єктивно непереборні перешкоди, що пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, а тому суд констатував, що причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними.
44. Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.
45. Не вважається безумовною підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження й повторна подача апеляційної скарги у зв'язку з поверненням апеляційної скарги, про що зазначено Верховним Судом у постановах від 21 грудня 2020 року у справі № 580/1020/19 та від 04 березня 2021 року у справі №160/2538/19.
46. Колегія суддів враховує, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об'єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
47. Так, однією із поважних обставин (причин) пропуску строку звернення із апеляційною скаргою скаржник посилається на те, що ухвалу суду апеляційної інстанції від 20 березня 2023 року не отримував, а про неї дізнався 19 червня 2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
48. Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
49. Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
50. Суд зауважує, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
51. З урахуванням наведеного, Верховний Суд уважає за необхідне зазначити, що, звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, військова частина мала цікавитися результатами розгляду його клопотання та враховувати процесуальні строки на його розгляд.
52. Доцільно зауважити, що строк, який встановлювався скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги неодноразово продовжувався та був більше ніж достатнім для забезпечення скаржнику можливості усунути недоліки апеляційної скарги.
53. Ухвала суду апеляційної інстанції про повернення вперше поданої апеляційної скарги від 20 березня 2023 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reestr.court.gov.ua/Review/109115920) на наступний день після її постановлення (21 березня 2023 року).
54. Копію цієї ухвали також було надіслано на електронну адресу військової частини НОМЕР_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1
55. Ураховуючи наведене, з урахуванням обставин, встановлених у цій конкретній справі, суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги військовій частині з підстав неусунення недоліків, визначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху.
56. При цьому ухвала суду апеляційної інстанції від 20 березня 2023 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 в касаційному порядку не оскаржувалася.
57. У цій справі слід врахувати також й те, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.
58. З огляду на наведене колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги та неотримання ухвали суду від 20 березня 2023 року, як на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з їх безпідставністю.
59. У постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 Великою Палатою Верховного Суду зазначено про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
60. Беручи до уваги наведене суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо відсутності підстав для висновку визнавати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які наведені відповідачем у заяві про поновлення процесуального строку.
61. Стосовно посилання скаржника на обставини введення в Україні воєнного стану, колегія суддів не заперечує, що вказані обставини могли утруднити дотримання строку на апеляційне оскарження, однак указані доводи не підтверджені достатніми та належними доказами.
62. Необхідно також зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах.
63. Суд враховує, що введений в Україні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
64. Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
65. Водночас, обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
66. Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
67. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
68. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
69. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
70. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
71. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
72. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 420/13307/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько