27 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 280/4286/23
Суддя І інстанції - Батрак І.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Дивнич Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та грошового забезпечення, -
ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним позовом до суду в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника ГУНП в Запорізькій області про застосування дисциплінарних стягнень полковника поліції Руслана Невожая №891 від 02.06.2023, яким застосовано до поліцейського взводу № 2 роти № 2 БПОГП ГУНП в Запорізькій області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ГУНП в Запорізькій області полковника поліції Артема Киська № 266 о/с від 05.06.2023, яким відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) сержанта поліції ОСОБА_1 (0091862), поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення ГУНП, з 05 червня2023 року;
поновити позивача на службі в поліції на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення ГУНП у Запорізькій області з 05.06.2023;
стягнути за рахунок державних асигнувань відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 05.06.2023 по день фактичного розрахунку;
стягнути за рахунок державних асигнувань відповідача на користь позивача грошове забезпечення за травень місяць 2023 року у повному обсязі з урахуванням вже виплаченої суми.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ніякої причетності до події, яка була зареєстрована у Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо факту викрадення людини, не має, не був учасником означених подій, не володіє жодною інформацією з цього приводу, про що неодноразово зазначав. Вказує, що належним чином останній не був повідомлений про початок службового розслідування, у повній мірі не міг надавати пояснення по справі. Вважає, що під час визначення видів стягнення дисциплінарна комісія не врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, (i чи був вчинений взагалі, тому що ОСОБА_1 вина не доведена), його особу, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, попередню його поведінку, його ставлення до служби. Зазначає, що управлінням ДБР у Запорізькій області було відкрито кримінальне провадження за фактом подій, що сталися у ніч з 22.04.2023 на 23.04.2023 за №62023080020000166, та 05.05.2023 потерпілий власноруч написав заяву слідчому, який займається даною справою про те, що особисто до ОСОБА_1 претензій не має, i вважає, що слідством необґрунтовано кваліфіковані дії як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та відсутні ознаки злочину, за яким ведеться справа, також потерпілий зазначив, що слідство необґрунтовано трактувало його покази. ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні №62023080020000166 не має статусу ані підозрюваного, ані обвинуваченого, ані засудженого. У зв'язку із чим вважає, шо в діях позивача відсутній склад дисциплінарного правопорушення, а оскаржені накази ГУНП в Запорозькій області є протиправними.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач заперечує свою причетність до незаконного позбавлення ОСОБА_3 волі та свободи пресування, вивезення останнього всупереч йог волі на автомобілі до іншого місця та застосування фізичної сили. Показання свідків та потерпілого є неналежними доказами доведення скоєння позивачем дисциплінарного проступку. Вважає що службове розслідування щодо фактичних обставин було проведено неповно, необ'єктивно та упереджено з урахуванням належної деталізації та прив'язки до суб'єктивних та об'єктивних ознак ймовірного дисциплінарного проступку, що залишилось без належної уваги суду першої інстанції. Зазначає, що за фактом подій, які були предметом службового розслідування відносно ОСОБА_4 , було внесені відомості до ЄДР за №62023080020000166 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, та розпочато досудове розслідування. По спливу значного проміжку часу, ОСОБА_1 у вказаному кримінальному провадженні не має статусу ні підозрюваного, ні обвинуваченого, ні засудженого.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції в Запорізькій області просить відмовити у її задоволенні та залишити и без змін рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник Головного управління Національної поліції в Запорізькій області просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сержант поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах Національній поліції України з 01.04.2019 та з 20.08.2020 призначений на посаду поліцейського взводу №2 роти №2 БПОП ГУНП в Запорозькій області.
До ГУНП в Запорізькій області надійшов лист ЗУ ДВБ НПУ від 25.04.2023 №1201/42-07/03-23 «Про призначення проведення службового розслідування», відповідно до якого, 23.04.2023 працівниками ЗУ ДВБ НПУ одержано інформацію про те, що на спеціальну лінію « 102» надійшло повідомлення, що за адресою: АДРЕСА_1 , двоє невідомих побили людину, закинули в машину та повезли у бік вул. І. Сікорського. У подальшому, зі сторони посадки, навпроти буд. 466 по вул. І. Сікорського нарядом поліції був виявлений оголений чоловік із зовнішніми ознаками алкогольного сп'яніння, на обличчі якого була кров та садна, який представився як ОСОБА_3 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , і пояснив, що невідомі, з якими у нього стався конфлікт в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_1 , посадили його в автомобіль та повезли у невідомому напрямку, завезли в посадку, роздягли та побили резиновою палкою. Далі, по АДРЕСА_3 , на заїзді у двір до буд. АДРЕСА_4 , в зоні виявлення ОСОБА_3 , було помічено автомобіль «Infiniti M35», д.н.з. НОМЕР_1 , який унеможливлював рух до двору. У автомобіля були відкриті двері, пошкоджений передній бампер з лівої сторони та відсутній передній номерний знак. Власником вказаного автомобіля є поліцейський взводу № 2 роти № 2 БПОП ГУНП в Запорізькій області сержант поліції ОСОБА_1 .. Зокрема, в салоні зазначеного автомобіля виявлено службове посвідчення та спеціальний жетон. Також працівниками ЗУ ДВБ НПУ встановлено, що біля приміщення зазначеного магазину «Leprekon», де перебував ОСОБА_3 , приблизно о 22:00 знаходився інструктор роти № 1 БПОП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_2 .
Враховуючи вищезазначені відомості, за фактами можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських, начальником ГУНП в Запорізькій області видано наказ від 05.05.2023 № 535 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії». Відповідно до п. 4 згаданого наказу на підставі вимог ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ та ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію» на час проведення службового розслідування, вищезазначених поліцейських БПОП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відсторонено від виконання службових обов'язків.
Наказом ГУНП в Запорізькій області від 18.05.2023 № 593 строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Запорізькій області від 05.05.2023 № 535 за фактом можливого порушення службової дисципліни поліцейськими БПОП ГУНП в Запорізькій області, продовжено до 03 червня 2023 року.
Листом від 23.05.2023 №570/35/02-2023 ГУНП в Запорозькій області повідомило позивача, що дисциплінарною комісією ГУНП проводиться службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських БПОП ГУНП в Запорізькій області під час подій які мали місце в ніч з 22 на 23 квітня 2023 року на території Шевченківського району м. Запоріжжя та запропоновано прибути до ГУНП з метою опитування його спеціалістом із проведення опитування з використанням поліграфа. Проте, позивач вважаючи спеціаліста із проведення опитування з використанням поліграфа ОСОБА_5 зацікавленим заявою від 26.05.2023 заявив йому відвід.
Так, дисциплінарною комісією встановлено, що 22.04.2023 між громадянином ОСОБА_3 та інструктором роти БПОП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом поліції ОСОБА_2 стався конфлікт з застосуванням по відношенню до поліцейського газового балону. Проте, ОСОБА_2 всупереч вимог Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, не повідомив невідкладно про факт вчинення правопорушення, безпосереднім учасником якого він був, за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», не вжив жодних заходів щодо притягнення порушника до відповідальності після встановлення його місцезнаходження, натомість ОСОБА_2 з метою пошуку правопорушника звернувся до поліцейського взводу №2 роти БПОП ГУНП в Запорозькій області сержанта поліції ОСОБА_1 , який у цей час будучи поза службою, перебував неподалік за кермом свого автомобіля. У подальшому встановивши місце перебування ОСОБА_3 , незаконно позбавили його волі та свободи пересування, вивезли останнього всупереч його волі на автомобілі до іншого місця та застосували до нього фізичну силу.
Відповідно до висновку службового розслідування, затвердженого 01.06.2023, встановлено, що відомості, викладені у листі ЗУ ДВБ НПУ від 25.04.2023 № 1201/42-07/03-23, що стали підставою для призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження. Комісія дійшла висновку, що викладені обставини свідчать про те, що лейтенант поліції ОСОБА_2 та сержант поліції ОСОБА_1 , які згідно з пп. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», віднесені до категорії суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», які як поліцейські, зобов'язані як на службі, так і у позаслужбовий час неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, а також утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, порушили вимоги п. 1, 3, 6, 7 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (зі змінами, внесеними Законом України від 15.03.2022 № 2123-ІХ), ст. 28 та 29 Конституції України, ч. 2, 4 ст. 7, п. 1-4 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», абз. 1-3, 5-8 п. 1 та абз. 1 п. 2 Розділу ІІ, п. 2 - 4 Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 6, 7 Розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, Присяги працівника поліції та своїх функціональних обов'язків, скоївши дисциплінарний проступок. Таким чином, вчинені ОСОБА_1 дії, встановлені в ході службового розслідування, свідчать про відсутність у нього високої свідомості, недотримання законодавства, порушення норм професійної етики, що призводить до зниження авторитету поліції. Водночас, аналізуючи зібрані матеріали, а також ставлення ОСОБА_1 до виконання службових обов'язків, дії останніх не можна вважати гідними посад поліцейських та їх особисті якості не можна вважати такими, що сприяють посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, оскільки поліцейські власним прикладом та поведінкою зобов'язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.
У висновку службового розслідування за фактом дисциплінарного проступку, що виразилось у не повідомленні про факт вчинення громадянином ОСОБА_3 правопорушення відносно ОСОБА_2 за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», не вжитті жодних законних заходів щодо притягнення правопорушника до відповідальності після встановлення його місцезнаходження, натомість в подальшому незаконному позбавленні ОСОБА_3 його волі та свободи пересування, вивезенні останнього всупереч його волі на автомобілі до іншого місця та застосуванні до нього фізичної сили, нещирості під час проведення службового розслідування, рекомендовано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до наказу ГУНП в Запорізькій області від 01.06.2023 № 258 о/с позивача допущено до виконання службових обов'язків за займаною посадою з 02.06.2023.
Наказом від 02.06.2023 № 891 за скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог, передбачених п. 1, 3, 6, 7 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (зі змінами, внесеними Законом України від 15.03.2022 № 2123-ІХ), ст. 28 та 29 Конституції України, ч. 2, 4 ст. 7, п. 1-4 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 38 Закону України «“Про запобігання корупції», абз. 1-3, 5-8 п. 1 та абз. 1 п. 2 Розділу ІІ, п. 2 - 4 Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 6, 7 Розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, Присяги працівника поліції та своїх функціональних обов'язків, що виразилося у вчиненні дій, які несумісні з подальшим проходженням служби в поліції застосовано до поліцейського взводу №2 роти БПОП ГУНП в Запорозькій області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Згідно з наказом ГУНП в Запорізькій області № 266 о/с від 05.06.2023 сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу №2 роти БПОП ГУНП в Запорозькій області звільнено зі служби за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), з 05.06.2023.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з правомірності накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та відсутністю при цьому процедурних порушень під час проведення службового розслідування.
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 2 липня 2015 року (далі - Закон України № 580-VІІ).
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України № 580-VІІ поліцейський зобов'язаний:
- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
- поважати і не порушувати прав і свобод людини;
- надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
- зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
- інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною 1 статті 59 Закону України № 580-VІІ визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 64 Закону України № 580-VІІ визначена Присяга працівника поліції такого змісту:
«Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Відповідно до частини 1, 2 статті 19 Закону України № 580-VІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Законом України №2337-VIII від 15.03.2018 затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострію та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Нормами абз. 1 п. 1 розділу ІІ та п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:
неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Отже, Закон України «Про Національну поліцію», Дисциплінарний статут та Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, Присяги поліцейського, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.
Положеннями ст. 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Стаття 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Згідно з ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність зі збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
Частинами 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
У разі відсутності поліцейського на службі, дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Відповідно до ст.22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу .
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім'ї такого поліцейського.
Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Отже дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.
Крім того, законодавець визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначений у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893.
Згідно з розділом VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Так оскаржуваний наказ ГУНП в Запорізькій області від 02.06.2023 № 891 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, прийнято за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого висновком та затвердженого Т.в.о. начальника ГУНП в Запорізькій області 01.06.2023.
Оскаржений висновок містить обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач був опитаний під час вказаного службового розслідування.
Так 16.05.2023 ОСОБА_1 надав письмові пояснення з приводу обставин призначеного службового розслідування. Надання пояснень проводилося у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_6 (копія пояснень міститься в матеріалах адміністративної справи).
Окрім того, пояснення, які були підписані позивачем, відповідають додатку до Порядку №893 (п. 14 V розділу).
На вказаному бланку пояснень позивач поставив підпис, що йому роз'яснено зміст ст. 10, 63 Конституції України та його права під час проведеного службового розслідування, встановлені ст. 18 Закону України «Про звернення громадян», ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції та п. 2-3 розділу IV Порядку № 893.
Наказом ГУНП від 05.05.2023 № 213 о/с відповідно до ч. 1 та 5 ст. 70 Закону №580-VIII та ст. 17 Дисциплінарного статут Національної поліції України, позивача відсторонено від виконання службових обов'язків (посади) на період проведення службового розслідування, призначеного на підставі наказу ГУНП від 05.05.2023 № 535, зі збереженням всіх видів грошового забезпечення, крім премії, з 05.05.2023.
Також позивачу направлено лист від ГУНП від 23.05.2023 №570/35/02-2023, в якому зазначене, що дисциплінарною комісією ГУНП проводиться службове розслідування за фактом можливих порушень службової дисципліни з боку окремих поліцейських БПОП ГУНП в Запорізькій області під час подій які мали місце в ніч з 22 на 23 квітня 2023 року на території Шевченківського району м. Запоріжжя та запропоновано прибути до ГУНП з метою опитування його спеціалістом із проведення опитування з використанням поліграфа. Але, позивач вважаючи спеціаліста із проведення опитування з використанням поліграфа ОСОБА_5 зацікавленим заявив йому відвід.
Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, за вчинений дисциплінарний проступок, що виразився у не повідомленні про факт вчинення громадянином ОСОБА_3 правопорушення відносно ОСОБА_2 за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», не вжитті жодних законних заходів щодо притягнення правопорушника до відповідальності після встановлення його місцезнаходження, натомість в подальшому незаконному позбавленні ОСОБА_3 його волі та свободи пересування, вивезенні останнього всупереч його волі на автомобілі до іншого місця та застосуванні до нього фізичної сили, нещирості під час проведення службового розслідування, що є порушенням п. 1, 3, 6, 7 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, ст. 28 та 29 Конституції України, ч. 2, 4 ст. 7, п. 1-4 ч. 1, ч. 2 ст. 18 Закону №580-VIII, ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», абз. 1-3, 5-8 п. 1 та абз. 1 п. 2 Розділу ІІ, п. 2 - 4 Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 6, 7 Розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100.
Відповідно до вимог абз. 2 та 3 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 (далі - Правил етичної поведінки) під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Порядок ведення в центральному органі управління поліцією, міжрегіональних територіальних органах поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах, головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, територіальних (відокремлених) підрозділах поліції (далі - органи (підрозділи) поліції) єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події (далі - заяви (повідомлення)) з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи “Інформаційний портал Національної поліції України” (далі - ІТС ІПНП) регулює Порядок ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затверджений наказом МВС від 08.02.2019 №100.
Відповідно до п. 6 Розділу ІІ вказаного Порядку, поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.
Поліцейський у разі самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповідає про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки (п. 7 Розділу ІІ вказаного Порядку).
З пояснень заступника начальника ГУНП в Запорізькій області полковника поліції Карабути Павла Івановича, вбачається, що 23 квітня 2023 року приблизно о 03:00 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самостійно прибули до ГУНП в Запорізькій області, з метою поспілкуватись з ОСОБА_7 в усній бесіді. Так, перебуваючи у його службовому кабінеті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 добровільно повідомили, що вони дійсно причетні до подій, які мали місце тієї ночі, а саме до побиття та вивезення чоловіка у посадку. ОСОБА_2 пояснив, що ввечері 22 квітня 2023 року біля магазину «Леприкон» в районі буд. АДРЕСА_1 у нього стався конфлікт з раніше невідомим чоловіком, який розпилив йому в обличчя сльозогінну речовину та втік. Далі, з метою пошуку та покарання вказаного чоловіка ОСОБА_2 звернувся по допомогу до свого колеги ОСОБА_1 , спільно з яким вони зустріли піший наряд поліції зі складу поліцейських Василівського РУП, які здійснювали патрулювання даної ділянки Шевченківського району. Через вказаний піший наряд вони встановили особу чоловіка, з яким у ОСОБА_2 стався конфлікт, оскільки даного чоловіка піший патруль перевіряв того вечора через чат-бот і останній виявився знайомим одного з поліцейських Василівського РУП. На прохання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вищевказаний піший патруль поліції по телефону зв'язався з даним чоловіком і під приводом поговорити встановив його місцезнаходження, домовившись підійти до нього для розмови про колаборантів у один із дворів по АДРЕСА_1 . Далі, вже приблизно о 00 годин 23 квітня 2023 року, після того як піший патруль поліції зустрівся з чоловіком, то ОСОБА_1 та ОСОБА_2 схопили цього чоловіка, завдали йому декілька ударів та на автомобілі ОСОБА_1 вивезли у лісосмугу по АДРЕСА_3 , де застосовували до чоловіка фізичну силу протягом декількох хвилин, однак втекли коли побачили проблискові маячки поліцейського автомобіля поряд. Свій автомобіль вони забули зачинити і залишили в ньому свої особисті речі та документи, після чого пішли додому до ОСОБА_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запитали у ОСОБА_7 , що їм може загрожувати за вказану подію, на що він повідомив, що матеріали будуть передані до ДБР і ступінь провини кожного з учасників буде також встановлений в ході службового розслідування. Також ОСОБА_7 запропонував вказаним поліцейським викласти свої пояснення у письмовій формі, однак вони відмовились, після чого вказана розмова з ними була закінчена.
Під час службового розслідування комісією були також враховані показання (пояснення) заявника ОСОБА_8 , який подзвонив на гарячу лінію « 102», та повідомив про побиття та викрадення ОСОБА_3 двома невідомими чоловіками, яких він може впізнати; пояснення самого громадянина ОСОБА_3 від 26.04.2023, якого було побито та позбавлено волі; пояснення інспектора взводу №3 роти №2 батальйону №3 ОСОБА_9 ; старшого інспектора-чергового ЧЧ ВП №3 Запорізького РУП ОСОБА_10 ; начальна СП ВПН Василівського РУП ОСОБА_11 ; старшого слідчого СП ВП №3 Запорізького РУП ОСОБА_12 ; оперуповноваженого СКП ВП №3 Запорізького РУП ОСОБА_13 ; начальника ВП №3 Запорізького РУП ОСОБА_14 ; командира БПОП ОСОБА_15 ; старшого інспектора групи документування БПОП ОСОБА_16 ; командира взводу №2 роти №2 БПОП ОСОБА_17 ; заступника командира роти №1 БПОП ОСОБА_18 ; поліцейських ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ; протоколи огляду місця події від 23.04.2023 (з фото таблицями), які містять інформацію щодо наявності на місці події зламаного спеціального засобу «резинового кийка», речей ОСОБА_3 , знаходження в зоні виявлення ОСОБА_3 автомобіля «Infiniti M35», в якому знайдено службове посвідчення та спеціальний жетон на ім'я ОСОБА_1 , із яким згідно з поясненнями у ніч з 22 на 23 квітня 2023 року перебував ОСОБА_2 та мобільний телефон ОСОБА_2 тощо.
Колегія суддів зазначає, що висновок службового розслідування не є підставою притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, він є лише складовою частиною службового розслідування. Підставою до притягнення є - матеріали службового розслідування, факти і обставини які були встановленні під час проведення службового розслідування і все це узагальнено у висновку службового розслідування. На позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку.
Саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. т
Спростовуючи доводи позивача з приводу того, що відповідачем при проведенні службової перевірки не було вжито усіх заходів щодо своєчасного інформування позивача про початок, хід та кінцевий результат такої перевірки, не об'єктивно та не в усіх аспектах оцінено і розглянуто докази, суд першої інстанції вірно зазначив, що під час проведення службового розслідування були опитані позивач та інші свідки подій.
При цьому зазначений дисциплінарний проступок є відмінним від діяння, яке є предметом кримінального провадження і не залежить від встановлених та доведених під час кримінального провадження обставин.
Так, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах висловлював правову позицію, що відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів поліції.
Колегія суддів зазначає, що проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи поліцейського надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
Позивачем не спростовані встановлені відповідачем обставини допущення порушення ним приписів Дисциплінарного статуту, Присяги поліцейського, що виразилося у не повідомленні про факт вчинення громадянином ОСОБА_3 правопорушення відносно ОСОБА_2 за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102», не вжитті жодних законних заходів щодо притягнення правопорушника до відповідальності після встановлення його місцезнаходження, натомість в подальшому незаконному позбавленні ОСОБА_3 його волі та свободи пересування, вивезенні останнього всупереч його волі на автомобілі до іншого місця та застосуванні до нього фізичної сили, нещирості під час проведення службового розслідування.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час службового розслідування встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Отже, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став зазначений вище дисциплінарний проступок, що свідчить про порушення позивачем службової дисципліни.
Відтак, саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Апеляційний суд вважає, що дії відповідача при проведенні службового розслідування та винесенні оскаржуваних наказів є правомірними, оскільки вчиненні на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування до позивача за скоєння дисциплінарного проступку стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, яке є співмірним вчиненому дисциплінарному проступку.
Враховуючи встановлений факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність спірних наказів та відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.
Вимоги щодо поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про застосування до позивача дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції, а тому також задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, вірно встановив фактичні обставини справи та дав їм правову оцінку, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, що не може бути підставою для скасування судового рішення.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 29 лютого 2024 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова