Постанова від 21.12.2023 по справі 160/13602/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/13602/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 р. в адміністративній справі №160/13602/23 за позовом Комунального підприємства "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просив: - скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №004364 від 31.05.2023 року, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дедянчуком Д.В.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №004364 від 31.05.2023 року, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дедянчуком Д.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що 10.05.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області складено акт №003325 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено порушення статті 34, 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевізник не забезпечив виконання вимог цього закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів, а саме: відсутні розклад руху, затверджений організатором пасажирських перевезень, тимчасовий реєстраційний талон на Комунальне підприємство «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради.

31.05.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №004364, якою застосовано до Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради штраф у розмірі 17000,00 грн., передбачений абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №004364 від 31.05.2023 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» не містить прямої вимоги щодо наявності у автомобільного перевізника або водія на момент проведення перевірки тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб, наведені положення пункту 6.3 Інструкції №379 та пункту 16 Порядку №1388 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто не містять імперативної вказівки на отримання такого документа. Також, суд першої інстанції виходив з того, що розклад руху, наданий водієм під час перевірки, не відповідав додатку №1 до Порядку №278, однак відповідачем не було застосовано до позивача відповідальність за неналежне оформлення розкладу руху, а була застосована відповідальність саме за відсутність розкладу руху, що суперечить фактичним обставинам справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, що 10.05.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області складено акт №003325 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено порушення статті 34, 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевізник не забезпечив виконання вимог цього закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів, а саме: відсутні розклад руху, затверджений організатором пасажирських перевезень, тимчасовий реєстраційний талон на Комунальне підприємство «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради.

31.05.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №004364, якою застосовано до Комунального підприємства «Дніпровський електротранспорт» Дніпровської міської ради штраф у розмірі 17000,00 грн., передбачений абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен:

- виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

- утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21цього Закону;

- забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

- забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв;

- організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

- забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

- забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

- забезпечувати безпеку дорожнього руху;

- забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно ч.2 ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» документи для регулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу 5 пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року, (далі Порядок №1388, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Згідно п.6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №379 від 11.08.2010 року, (далі Інструкція №379, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо власник ТЗ передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ. При цьому в графі "Особливі відмітки" тимчасового реєстраційного талона робиться запис "Дійсний до _____ 20__ року за наявності свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта) серії ___ N ___________".

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» не містить прямої вимоги щодо наявності у автомобільного перевізника або водія на момент проведення перевірки тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб, також положення пункту 6.3 Інструкції №379 та пункту 16 Порядку №1388 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто не містять імперативної вказівки на отримання такого документа.

Щодо відсутності у позивача під час проведення перевірки розкладу руху, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, п.1.3, 1.4, 2.1, 2.13 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №278 07.05.2010 року, автомобільний перевізник повинен забезпечити водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, - таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред'являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції України.

Згідно додатку №1 до Порядку №278 розклад руху має містить такий реквізит: «на період з __________ до ___________».

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, водієм під час перевірки було подано розклад руху за маршрутом №75 К, який не містив обов'язкового реквізиту, а саме: періоду на який визначено означений розкладу руху.

Проте, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що розклад руху, наданий водієм під час перевірки, хоч і не відповідав додатку №1 до Порядку №278, однак відповідачем не було застосовано до позивача відповідальність за неналежне оформлення розкладу руху, а була застосована відповідальність саме за відсутність розкладу руху, що суперечить фактичним обставинам справи.

Отже, доводи апеляційної скарги повністю спростовуються зібраними у справі доказами, та не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 р. в адміністративній справі №160/13602/23, - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 р. в адміністративній справі №160/13602/23 про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №004364 від 31.05.2023 року, винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дедянчуком Д. залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

Попередній документ
117351057
Наступний документ
117351059
Інформація про рішення:
№ рішення: 117351058
№ справи: 160/13602/23
Дата рішення: 21.12.2023
Дата публікації: 04.03.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (03.11.2023)
Дата надходження: 11.09.2023
Предмет позову: скасування постанови