29 лютого 2024 року справа №200/2782/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 200/2782/23 (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 30 вересня 2022 року № 2993-АД в частині призупинення виплат грошового забезпечення бойовому медику 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 старшому солдату ОСОБА_1 з вересня 2022 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 30 вересня 2022 року № 268 в частині висновку щодо самовільного залишення частини в районі здійснення заходів: рядового ОСОБА_1 , якого було виключено з продовольчого забезпечення в районі здійснення заходів з 30 вересня 2022 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 03 жовтня 2022 року № 270 в частині висновку про те, що повернувся після самовільного залишення частини в районі здійснення заходів: рядовий ОСОБА_1 , якого було зараховано на продовольче забезпечення в районі здійснення заходів з 02 жовтня 2022 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 17 грудня 2022 року № 1422-ОД в частині накладення на бойового медика 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення “Сувора догана” та призупинення йому виплат грошового забезпечення та додаткової винагороди за грудень 2022 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість зі сплати грошового забезпечення за вересень, жовтень, листопад та грудень 2022 року в повному обсязі відповідно до статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та додаткової винагороди відповідно до “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 зі змінами та доповненнями.
В обґрунтування позову зазначив, що проходить службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 29 вересня 2022 року № 2987-АД призначено службове розслідування для з'ясування причин та умов відмови від виконання бойового наказу військовослужбовцями мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 .
30 вересня 2022 року наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 2993-АД призначено службове розслідування для з'ясування причин та умов відсутності на службі військовослужбовців мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 , яким також призупинено виплату грошового забезпечення позивачу з 30 вересня 2022 року.
Відповідачем протиправно призупинено та не сплачено за спірний період грошове забезпечення та додаткова винагорода, оскільки позивач рапортом повідомив командира батальйону Військової частини НОМЕР_1 про неможливість виконувати посадові обов'язки в повному обсязі з огляду на перенесений гіпертонічний криз та вперше виявлену гіпертонічну хворобу 2 ступеню.
17 вересня 2022 року позивач звернувся до медиків військової частини та його евакуювали до лікарні.
Таким чином, не відмовлявся виконувати бойові накази, а знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП “Багатопрофальна лікарня Баштанського району” Баштанської міської ради Миколаївської області з 16 жовтня 2022 року до 19 жовтня 2022 року.
Крім того, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення “сувора догана”.
Наказ є передчасним, протиправним, оскільки обставини, зазначені у наказі, не повністю з'ясовані, розслідування проведено поверхнево, без опитування осіб, що безпосередньо виконували бойові накази, без врахування вимог Порядку № 608.
Позивача з наказом не ознайомили, позбавили можливості надати пояснення.
Крім того, письмовою доповіддю заступника начальника штабу - начальника відділення персоналу Західного територіального управління Військової служби правопорядку підполковника Катасонова О. від 19 грудня 2022 року встановлено факт недоведення бойового наказу особового складу 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано п. 77 наказу Військової частини НОМЕР_1 від 30 вересня 2022 року № 268 в частині висновку про те, що самовільно залишив частину у районі здійснення заходів: рядовий ОСОБА_1 , призваний по мобілізації, бойовий медик 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.
Визнано протиправним та скасовано п. 149 наказу Військової частини НОМЕР_1 від 03 жовтня 2022 року № 270 в частині висновку про те, що повернувся після самовільного залишення частини у районі здійснення заходів рядовий ОСОБА_1 , призваний по мобілізації, бойовий медик 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.
Визнано протиправним та скасовано наказ Військової частини НОМЕР_1 від 30 вересня 2023 року № 2993-АД в частині призупинення виплат грошового забезпечення бойовому медику 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 старшому солдату ОСОБА_1 з 30 вересня 2022 року.
Визнано протиправним та скасовано наказ Військової частини НОМЕР_1 від 17 грудня 2022 року № 1422-ОД в частині накладення на бойового медика 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення “ ОСОБА_2 ” та не виплати додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” за не виконання бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2022 року № 1457 бойовому медику 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 за грудень 2022 року в повному обсязі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Відповідно до доповіді командира мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 від 29 вересня 2022 року № 9178кп близько 14:00 год 29 вересня 2022 року позивач та інші військовослужбовці відмовилися від виконання бойового розпорядження командира мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 № 2 від 18 вересня 2022 року. Факт відмови підтверджується журналом бойових дій Військової частини НОМЕР_1 , реєстраційний номер 100кп/дск від 23 вересня 2022 року.
З пояснень старшого лейтенанта ОСОБА_3 було встановлено, що 29 вересня 2022 року він був присутнім при тому, що близько 14:00 год командир мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 доводив бойове розпорядження від 18 вересня 2022 року № 2 в тому числі і позивачу. Даний військовослужбовець відмовився виконувати бойове розпорядження у зв'язку із незадовільним станом здоров'я.
В ході проведення службового розслідування було відібрано пояснення у підполковника ОСОБА_4 , в якому він зазначив, що 29 вересня 2022 року командир мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 доводив бойове розпорядження від 18 вересня 2022 року і позивачу, проте він і ще ряд військовослужбовців відмовилися у зв'язку з незадовільним станом здоров'я.
Під час проведення розслідування були відібрані пояснення у позивача, у яких останній поясним про відмову висуватись на бойові позиції у зв'язку з незадовільним станом здоров'я.
Відомості щодо даного кримінального правопорушення вчиненого позивачем внесено в ЄДР ТУ ДБР м. Миколаєва у 2023 році.
Вдруге позивач відмовився виконувати бойове розпорядження 01 грудня 2022 року.
Згідно доповіді від 01 грудня 2022 року командира 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_5 близько 16:00 год 01 грудня 2022 року особовий склад у кількості 14 військовослужбовців, в тому числі і позивач відмовились виконувати бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2022 року № 1457 про зайняття позицій в районі населеного пункту Бахмутське Донецької області.
Факт відмови від виконання бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 № 1457 від 25 листопада 2022 року підтверджується витягом з журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 , реєстраційний номер 203 кп/дск від 03 листопада 2022 року.
З пояснень заступника командира 3 механізованого батальйону з морально - психологічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 стало відомо, що 01 грудня 2022 року близько 16:00 год під час шикування особового складу заступником командира 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 було зачитано бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2022 року. Після доведення бойового розпорядження зі строю вийшли військовослужбовці, в тому числі і позивач, який відкрито відмовився виконувати бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 .
З пояснення заступника начальника штабу 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 25 листопада 2022 року командир 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 отримав бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 №1457 від 25 листопада 2022 року щодо проведення наступальних дій поблизу населеного пункту Бахмутське Донецької області. 01 грудня 2022 року о 16:30 год в населеному пункті Костянтинівка Донецької області заступником командира 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 було доведено бойове розпорядження до особового складу 3 механізованого батальйону. Особовий склад в кількості 14 осіб, в тому числі і позивач відмовились виконувати бойове розпорядження. Після цього з даним особовим складом було проведено бесіду та відібрано пояснення.
Правом на оскарження наказів протягом місяця до оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” про результати службового розслідування проведеного для з'ясування причин та умов невиконання бойового наказу командира військової частини позивач не скористався.
Відносно факту самовільного залишення військової частини молодшим сержантом ОСОБА_1 у період з 30 вересня 2022 року по 02 жовтня 2022 року згідно наказу № 2993-АД від 30 вересня 2023 року було призначено службове розслідування для з'ясування причин і умов відсутності на службі позивача. Факт перебування в СЗЧ не підтвердився, актом службового розслідування № 4516кп від 13 березня 2023 року встановлено, що позивач перебував в районі виконання завдань з 30 вересня 2022 року по 02 жовтня 2022 року.
У зв'язку з призначенням службового розслідування по факту СЗЧ, позивачу призупинено виплату грошового забезпечення на час проведення службового розслідування. В листопаді 2022 року позивач отримав грошове забезпечення з утримання з нього премії та додаткової винагороди за вересень і жовтень.
Премію та додаткову винагороду у листопаді за вересень 2022 року з позивача було утримано згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 791-ОД від 07 березня 2023 року.
За результатами службового розслідування, згідно акту № 4516 від 13 березня 2023 року, після не встановлення факту самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 з 30 вересня по 02 жовтня 2022 року позивачу донараховано у березні 2023 року додаткову винагороду за жовтень та листопад 2022 року у сумі 56 000,00 грн.
Додаткова винагорода у січні 2023 року за грудень 2022 року була утримана з позивача згідно наказу № 1422-ОД від 17 грудня 2022 року у зв'язку з невиконанням бойового розпорядження 01 грудня 2022 року.
Таким чином, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.
Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 зараховано з 19 липня 2022 року до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення, а на продовольче з 20 липня 2022 року та призначено на посаду - старшого стрільця 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону відповідно до наказу командира Військової частини № НОМЕР_2
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 жовтня 2022 року № 194-РС позивача призначено на посаду бойового медика 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини № 321 вирішено вважати позивача таким, що справи та посаду бойового медика 1 механізованого взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 здав.
На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 298 позивача зараховано до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях з 04 листопада 2022 року.
Відповідно журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 рн.100кп/дск від 23.09.2022 під час ранкової перевірки о/с мпб в/ч НОМЕР_1 в районі Березнегувате, в/с які відмовились від виконання бойового наказу, самовільно покинули РОП, встановивши тим самим факт дезертирства (без зброї), зокрема, бойовий медик старший солдат ОСОБА_1 . Пошукові заходи результатів не дали, зв'язок відсутній, місцезнаходження невідоме.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30 вересня 2022 року № 268, рядовий ОСОБА_1 , призваний по мобілізації, бойовий медик 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону самовільно залишив частину у районі здійснення заходів. Підстава: доповідь про факт самовільного залишення частини майора ОСОБА_6 від 29 вересня 2022 року, доповідь про факт дезертирства майора ОСОБА_7 від 29 вересня 2022 року.
Згідно витягу з наказу командира Військової частини від 30 вересня 2022 року № 2993-АД вирішено призначити службове розслідування для з'ясування причин і умов відсутності на службі військовослужбовців мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МО України від 07 червня 2018 року № 260, у зв'язку з відсутністю на службі без поважних причин призупинити виплату грошового забезпечення військовослужбовцям мотопіхотного батальйону, зокрема, позивачу з 30 вересня 2022 року.
Для з'ясування причин і умов відсутності на службі військовослужбовців мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 призначити службове розслідування, яке провести до 09 жовтня 2022 року, за результатами якого скласти акт, який разом із матеріалами подати командиру Військової частини НОМЕР_1 для розгляду та прийняття рішення до 10 жовтня 2022 року.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03 жовтня 2022 року № 270 рядового ОСОБА_1 , призваного по мобілізації, бойового медика 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону зараховано на продовольче забезпечення в районі здійснення заходів з 02 жовтня 2022 року.
Згідно іменного списку особового складу мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 командира мотопіхотного батальйону майора ОСОБА_7 , позивач 02 жовтня 2022 року прибув в район виконання завдань угрупування об'єднання сил з СЗЧ, та наказом № 270 вирішено вважати таким, що повернувся після самовільного залишення частини.
Згідно вимог статті 85 Дисциплінарного статуту ЗС України, Порядку проведення службового розслідування у ЗС України, наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30 вересня 2022 року № 2993-АД, заступником командира 3 мотопіхотної роти з морально - психологічного забезпечення мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_8 проведено службове розслідування для з'ясування причин і умов відсутності на службі військовослужбовців мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 та складено акт службового розслідування від 13 березня 2023 року.
Приводом і підставою для службового розслідування стала доповідь командира мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_7 від 30 вересня 2023 року № 9222кп.
В описовій частині акту (пункт 2.1) зазначено наступне.
Близько 09-00 год 30 вересня 2022 року під час ранкової перевірки особового складу в районі населеного пункту Березнегувате Миколаївської області встановлено, що військовослужбовці, які відмовлялись від виконання бойового наказу, самовільно покинули ротний опорний пункт, зокрема, бойовий медик 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 . Пошукові заходи результатів не дали. Зв'язок з військовослужбовцями відсутній. Місцезнаходження невідоме. Зброя військовослужбовців знаходиться в місці зберігання зброї за місцем розташування підрозділу.
Водночас, резолютивною частиною висновку встановлено, що позивач перебував на місці проходження військової служби з 30 вересня 2022 року по 01 жовтня 2022 року. Вказано, що в його діях не вбачається ознаків адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-11 КУпАП.
У пункті 4.2 акту вирішено вважати позивача таким, що перебував в районі бойових завдань з 30 вересня 2022 року по 01 жовтня 2022 року.
У пункті 4.12 акту вирішено за порушення військової дисципліни та неналежне виконання службових обов'язків, а саме порушення вимог статей 9,11,13,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби ЗС України, статті 55 Дисциплінарного статуту ЗС України, пункту “в” статті 48 Дисциплінарного статуту ЗС України, зокрема, позивача притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення “Сувора догана”.
01 грудня 2022 року заступником начальника штабу 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 надані пояснення командиру Військової частини НОМЕР_1 про те, що 01 грудня 2022 року в населеному пункті Костянтинівка Донецької області заступником командира 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_10 було доведено бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 № 1457 від 25 листопада 2022 року до особового складу 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , зокрема, і до позивача.
У поясненнях заступника командира 3 механізованого батальйону з морально - психологічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 від 01 грудня 2022 року зазначено, що зокрема, позивач відкрито відмовився виконувати бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 3374-АД від 01 грудня 2022 року вирішено призначити службове розслідування для з'ясування причин і умов відмови виконання бойового розпорядження військовослужбовцями механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 . Наказ вирішено довести до особового складу Військової частини НОМЕР_1 , що його стосується.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 3439-А внесено зміни до наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 26 листопада 2022 року № 3343-АД, від 01 грудня 2022 року № 3374-АД, від 02 грудня 2022 року № 3380-АД.
13 грудня 2022 року заступником командира 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 складено акт про відмову від дачі пояснень, у якому зазначено, зокрема, про відмову позивача від дачі пояснень з посиланням на статтю 63 Конституції України.
17 грудня 2022 року заступником командира 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_10 проведено службове розслідування для з'ясування причин і умов відмови виконання бойового розпорядження військовослужбовцями 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 .
Розслідуванням встановлено, що 01 грудня 2022 року близько 16:30 год, в населеному пункті Костянтинівка Донецької області, заступником командира 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_10 було доведено бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 № 1457 від 25 листопада 2022 року особовому складу 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , в свою чергу, ряд військовослужбовців, зокрема , бойовий медик 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону молодший сержант ОСОБА_1 , під час проходження військової служби по мобілізації в умовах воєнного стану, з метою ухилення від виконання обов'язків військової служби, в порушення вимог статей 1,3,4 Дисциплінарного статуту ЗС України, в порушення вимог статей 11,12,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби ЗС України та в порушення вимог частини 4 статті 402 КК України відкрито відмовились виконувати бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2022 року № 1457.
Причиною правопорушення є порушення статей 11,12,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби ЗС України, статей 1,3,4 Дисциплінарного статуту ЗС України, що проявилось у не виконанні бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2022 року № 1457 з боку, зокрема, позивача.
Встановлено, що в діях, зокрема, бойового медика 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону молодшого сержанта ОСОБА_1 , вбачаються ознаки військового кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена статтею 402 КК України.
У пункті 6 акту вказано, що помічнику командира частини з фінансово - економічної роботи - начальнику фінансово - економічної служби Військової частини відповідно до пункту 9.7 Доручення міністра оборони України від 23 червня 2022 року за невиконання бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2022 року № 1457 не виплачувати додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168, зокрема, позивачу, за грудень 2022 року.
За порушення військової дисципліни та неналежне виконання обов'язків, невиконання бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2022 року № 1457, за порушення статей 11,12,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби ЗС України , статей 1-4 Дисциплінарного статуту ЗС України, на підставі статті 55, 92 Дисциплінарного статуту ЗС України, притягнуто до відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення “ ОСОБА_2 ”, зокрема, на позивача.
Відповідно до пункту 8 акту командиру 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 копії матеріалів службового розслідування по факту відмови від виконання бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2022 року № 1457, зокрема, позивачем, направити для подальшого прийняття рішення до ДБР розташованого у м. Краматорську.
У наказі командира Військової частини НОМЕР_1 від 17 грудня 2022 року № 1422-ОД про результати службового розслідування для з'ясування причин і умов відмови від виконання бойового розпорядження військовослужбовцями 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 встановлено, що приводом і підставою для розслідування стала доповідь командира 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_5 від 01 грудня 2022 року згідно якої стало відомо, що близько 16:00 год 01 грудня 2022 року в районі населеного пункту Костянтинівка Донецької області особовий склад 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , зокрема позивач, в порушення вимог статей 1,3,4 Дисциплінарного статуту ЗС України, в порушення вимог статей 11,12,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби ЗС України та в порушення вимог частини 4 статті 402 КК України відкрито відмовились виконувати бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2022 року № 1457.
Вирішено, зокрема, службове розслідування для з'ясування причин і умов відмови виконання бойового розпорядження військовослужбовцями 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 вважати звершеним. Помічнику командира частини з фінансово - економічної роботи - начальнику фінансово - економічної служби Військової частини НОМЕР_1 відповідно до пункту 9.7 Доручення Міністра оборони України № 912/з/29 від 23 червня 2022 року за невиконання бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2022 року № 1457 не виплачувати додаткову винагороду передбачену постановою КМ України від 28 лютого 2022 року № 168 за грудень 2022 року в повному обсязі , зокрема і позивачу.
За порушення військової дисципліни та неналежне виконання службових обов'язків, невиконання бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2022 року № 1457, за порушення статей 11,12,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби ЗС України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту ЗС України, на підставі статті 55, 92, пункту “в” статті 48 Дисциплінарного статуту ЗС України, притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення “Сувора догана”, зокрема і на позивача.
Копії матеріалів службового розслідування по факту відмови від виконання бойового розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2022 року № 1457, зокрема позивачем, вирішено направити для подальшого прийняття правового рішення до ДБР у місті Краматорську.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем не з'ясовані обставини і причини, за яких позивач залишив військову частину, відсутні докази, які б підтверджували самовільне залишення військової частини позивачем. Крім того, в акті службового розслідування зазначено, що позивач у період з 30.09.2022 по 01.10.2022 перебував в районі виконання завдань, тобто факт самовільного залишення позивачем військової частини актом службового розслідування не підтвердився.
Також накази від 30.09.2022 № 268 щодо самовільного залишення позивачем Військової частини та від 03.10.2022 щодо визнання позивача таким, що повернувся після самовільного залишення до військової частини прийняті до проведення службового розслідування, яке затверджено актом від 13.03.2023.
В зв'язку з тим, що накази є протиправними, тому відповідач безпідставно призупинив позивачу виплату грошового забезпечення.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
На підставі частини другої статті 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV (далі - Статут внутрішньої служби), порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 9 Статуту внутрішньої служби визначено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 11 Статуту внутрішньої служби необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців, зокрема, обов'язок свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Згідно зі статтею 12 Статуту внутрішньої служби про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
На підставі статті 14 Статуту внутрішньої служби із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтею 26 Статуту внутрішньої служби визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України “Про оборону України”, дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статей 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України “Про оборону України” (стаття 5 Дисциплінарного статуту).
На підставі статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно зі статтею 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування Військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Статтями 83 - 86 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку виконавською дисципліною є належне, своєчасне та якісне виконання військовослужбовцями функціональних обов'язків (посадових інструкцій), наказів Міністерства оборони України, доручень, рішень, планів, програм, які затверджуються в органах військового управління або надходять для виконання до Міністерства оборони України або інших органів військового управління (військових частин).
Службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку службове розслідування може призначатися у разі:
- невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;
- невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи Військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;
- неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;
- дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
- втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;
- порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;
- недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;
- внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
- повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;
- вчинення корупційного злочину або правопорушення, пов'язаного з корупцією;
- скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
На підставі пункту 1 Розділу ІІІ Порядку рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Як визначено пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення.
Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Відповідно до пункту 13 Розділу ІІІ Порядку службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
На підставі пункту 3 Розділу ІV Порядку військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Як визначено пунктами 1-3 Розділу VІ Порядку за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Примірники акта службового розслідування надсилаються службовим особам, яких стосуються наведені у висновку пропозиції, та до відповідних структурних підрозділів органів військового управління.
За зверненням військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, йому надається завірена копія акта службового розслідування або витяг з акта, в частині, що його стосується, за умови, що вони не містять інформації з обмеженим доступом.
Верховний Суд в постанові по справі № 813/1021/17 від 19 лютого 2020 року зазначив, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов'язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з'ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.
В постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 804/4633/17 викладена правова позиція, що визначальною ознакою для встановлення факту самовільного залишення Військової частини і місця служби є доведення вини військовослужбовця, якому такий проступок ставиться у провину.
Я свідчать матеріали справи, в журналі бойових дій Військової частини НОМЕР_1 рн.100кп/дск від 23.09.2022 визначений факт дезертирства (без зброї), зокрема, бойового медика старшого солдата ОСОБА_1 .
Також про самовільне залишення позивачем Військової частини зазначено у витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30 вересня 2023 року № 268, підстава: доповідь про факт самовільного залишення частини майора ОСОБА_6 від 29 вересня 2022 року, доповідь про факт дезертирства майора ОСОБА_7 від 29 вересня 2022 року.
В зв'язку з зазначеним наказом командира Військової частини від 30 вересня 2022 року № 2993-АД призначено службове розслідування для з'ясування причин і умов відсутності на службі військовослужбовців мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 , призупинено виплату грошового забезпечення військовослужбовцям мотопіхотного батальйону, зокрема, позивачу з 30 вересня 2022 року.
Строк службового розслідування визначено до 09 жовтня 2022 року, за результатами якого скласти акт, який разом із матеріалами подати командиру Військової частини НОМЕР_1 для розгляду та прийняття рішення до 10 жовтня 2022 року.
У журналі бойових дій Військової частини НОМЕР_1 рн.100кп/дск від 23.09.2022 встановлено, що близько 09-00 год 02.10.2022 прибули в розташування вч НОМЕР_1 , зокрема позивач, який самовільно залишив ротний опорний пункт (без зброї).
Як свідчить витяг із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 03 жовтня 2022 року № 270 рядового ОСОБА_1 зараховано на продовольче забезпечення в районі здійснення заходів з 02 жовтня 2022 року та вирішено вважати таким, що повернувся після самовільного залишення військової частини у районі здійснення заходів.
Проте, в наказі № 268 від 30 вересня 2022 року (пункт 77) міститься лише інформація, що рядового ОСОБА_1 вирішено вважати таким, що самовільно залишив військову частину в районі здійснення заходів. Підставою для такого висновку зазначена доповідь про факт самовільного залишення частини майора ОСОБА_12 № 3413кп/нт від 29 вересня 2022 року, доповідь про факт дезертирства (зі зброєю) майора ОСОБА_7 №3422кп/нт від 29 вересня 2022 року.
Тобто, обставини залишення позивачем місця служби на момент винесення наказу від 30 вересня 2022 року № 268 не з'ясовані.
Про не з'ясування обставин залишення позивачем місця служби свідчить також і наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 30 вересня 2022 року № 2993-АД про призначення службового розслідування для з'ясування причин і умов відсутності на службі військовослужбовців мотопіхотного батальйону Військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, відсутність визначення обставин і причин, за яких позивач залишив Військову частину НОМЕР_1 , а також відсутність доказів, які б підтверджували самовільно залишення розташування військової частини позивачем, свідчить про відсутність підстав для висновку про самовільне залишення цим військовослужбовцем військової частини.
Крім того, актом службового розслідування від 13 березня 2023 року встановлено, що позивач перебував на місці проходження військової служби з 30 вересня 2022 року по 01 жовтня 2022 року та зазначено про відсутність в його діях ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-11 КУпАП (самовільне залишення військової частини або місця служби).
Пунктом 4.2 акту вирішено вважати позивача таким, що перебував в районі бойових завдань з 30 вересня 2022 року по 01 жовтня 2022 року, проте пунктом 4.12 акту вирішено за порушення військової дисципліни та неналежне виконання службових обов'язків (ст.с. 9,11,13,16,49,127,128 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст. 55 Дисциплінарного статуту ЗС України, ст. 55 Дисциплінарного статуту ЗС України, п. “в” ст. 48 Дисциплінарного статуту ЗС України), притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення “Сувора догана”.
Зазначені докази спростовують факт самовільного залишення позивачем військової частини та підтверджують, що позивач у період з 30 вересня 2022 року по 01 жовтня 2022 року перебував у районі виконання завдань.
Також матеріали справи свідчать, що службове розслідування призначено наказом від 30 вересня 2022 року в строк до 09 жовтня 2022 року з поданням акту службового розслідування 10.10.2022.
Проте, акт службового був поданий на затвердження командира Військової частини НОМЕР_1 тільки 13 березня 2023 року, тобто за межами місячного строку, визначеного Порядком № 608. При цьому відповідачем не надано доказів про продовження строку службового розслідування.
На підставі вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування п. 77 наказу Військової частини НОМЕР_1 від 30 вересня 2022 року № 268 в частині висновку щодо самовільного залишення Військової частини рядовим ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування п. 149 наказу Військової частини НОМЕР_1 від 03 жовтня 2022 року №270 в частині висновку щодо повернення рядового ОСОБА_1 після самовільного залишення військової частини до району здійснення заходів.
Щодо призупинення виплат грошового забезпечення позивачу за наказом № 2993-АД з 30 вересня 2022 року, суд зазначає наступне.
В наказі № 2993-АД відповідач посилається на пункт 15 розділу І Порядку № 260.
Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення не виплачується:
за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати;
якщо виплачуються академічні стипендії;
за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше;
за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки;
за час тимчасового виконання обов'язків понад два місяці за новими посадами у зв'язку з переведенням Військової частини на інший штат (внесення змін до штату);
за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом;
за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення Військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Оскільки матеріали справи свідчать, що з 30 вересня 2022 року по 01 жовтня 2022 року позивач перебував у районі виконання завдань, факт самовільного залишення військової частини за результатами службового розслідування, призначеного наказом № 2993-АД від 30 вересня 2022 року не підтвердився, тому відповідач протиправно призупинив позивачу виплати грошового забезпечення з 30 вересня 2022 року.
Щодо визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 від 17 грудня 2022 року № 1422-ОД в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення “ ОСОБА_2 ” та призупинення йому виплат грошового забезпечення та додаткової винагороди за грудень 2022 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 Розділу ІV Порядку № 608 військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником).
Згідно з пунктом 1 Розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування зобов'язані : дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
На підставі пункту 3 Розділу VІ Порядку № 608 за зверненням військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, йому надається завірена копія акта службового розслідування або витяг з акта, в частині, що його стосується, за умови, що вони не містять інформації з обмеженим доступом.
Отже, військовослужбовець може ознайомитися з актом після звернення з відповідною заявою/ клопотанням та після розгляду такого акту командиром (начальником).
Як визначено в пункту 2 Розділу VІ Порядку № 608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник).
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Проте, матеріали справи не містять доказів доведення до позивача наказу від 17 грудня 2022 року № 1422-ОД під підпис із зазначенням дати такого доведення. Також відповідачем не надано акт про відмову поставити підпис про ознайомлення із вищезазначеним наказом.
Крім того, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 02 липня 2023 року № 2135-ОД про результати службового розслідування для з'ясування причин і умов ймовірного не доведення бойових наказів (розпоряджень) до підлеглого особового складу посадовими особами Військової частини НОМЕР_1 , встановлено факт порушення доведення та оформлення бойових наказів колишнім командиром 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_5 .
В наказі зазначено, що згідно доповіді заступника начальника штабу - начальника відділення персоналу Західного територіального управління Військової служби правопорядку підполковника ОСОБА_13 стало відомо, що в ході виконання службових обов'язків було отримано пояснення від військовослужбовців, що за період з 26 листопада 2022 року по 19 грудня 2022 року прямі та безпосередні командири бойових наказів (розпоряджень) не доводили.
Відповідно до доповіді від 01 грудня 2022 року про факт відмови від виконання бойового розпорядження військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 , зокрема і позивачем, попередньо встановлено, що близько 16 год 30 хв 01 грудня 2022 року відмовились виконувати бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 листопада 2022 року № 1457.
В ході проведення службового розслідування встановлено, що саме командир 3 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_5 порушив свої посадові (функціональні) обов'язки та не довів бойові накази (розпорядження) до особового складу 3 механізованого батальйону, чим порушив вимоги ст. 35, 36 Статуту внутрішньої служби ЗС України.
Вищезазначене свідчить про протиправність наказу Військової частини НОМЕР_1 від 17 грудня 2022 року № 1422-ОД в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення “ ОСОБА_2 ” та не виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168 за грудень 2022 року, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування зазначеного наказу.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 200/2782/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 200/2782/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 29 лютого 2024 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 29 лютого 2024 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв