29 лютого 2024 року Чернігів Справа № 620/2285/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Житняк Л.О.,
за участі секретаря Стасюк Т.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Куликівської селищної ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій неправомірними, визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить:
визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №73203635 щодо накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн на позивача за невиконання рішення суду неправомірними;
визнати протиправною постанову про накладення штрафу від 25.01.2024 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №73203635;
скасувати постанову про накладення штрафу від 25.01.2024 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №73203635.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що враховуючи вимоги чинного законодавства, селищна рада не має, в період дії воєнного стану, повноважень для задоволення заяви ОСОБА_1 та такі вимоги не ставились у судовому рішенні, яке підлягало виконанню, однак за результатом її розгляду прийнято рішення про відмову, тим самим виконано судове рішення в частині зобов'язання розгляду заяви ОСОБА_1 ..
Суд ухвалою від 20.02.20243 відкрив провадження у справі та призначев її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та встановив відповідачу 2-денний термін, з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позов.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Розгляд справи просив проводити без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Розгляд справи просив провести без його участі. Через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наявність підстав для застосування до боржника санкцій за невиконання рішення суду, у вигляді прийняття постанови про накладення штрафу.
У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
02.11.2023 на виконання до відділу надійшов виконавчий лист Чернігівського окружного адміністративного суду №620/6113/21 від 02.10.2023 про зобов'язання Куликівську селищну раду Чернігівського району Чернігівської області розглянути та вирішити заяву ОСОБА_1 від 25.02.2021 про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,0000 га, з кадастровим номером 7422783500:03:002:0663, що розташована на території Дрімайлівської сільської ради (за межами населених пунктів) Куликівського району Чернігівської області.
У зв'язку з відсутністю підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, 02.11.2023 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №73203635. Копії постанов про відкриття виконавчого провадження направлені сторонам виконавчого провадження.
09.11.2023 до відділу від Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області надійшов лист №03-09/2520, яким повідомлено, що на виконання рішення суду боржником - Куликівською селищною радою розглянуто та вирішено заяву ОСОБА_1 від 25.02.2021, за результатами розгляду заяви прийнято рішення Куликівської селищної ради від 29.06.2022 № 625 «Про відмову ОСОБА_1 у передачі земельної ділянки у власність».
Відповідно до рішення від 29.06.2022 №625 Куликівської селищної ради відмовлено ОСОБА_1 у передачі у власність земельної ділянки з кадастровим номером 7422783500:03:002:0663, сформованої відповідно до «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 2,0000 га. гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ 01.03.). що розташована на території Дрімайлівської сільської ради (за межами населених пунктів) Куликівського району Чернігівської області», у зв'язку із забороною безоплатної передачі земель комунальної власності у приватну власність під час дії воєнного стану.
Аналізуючи інформацію яку було надано в листі №03-09/2520 від 09.11.2023 Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області державний виконавець 15.11.2023 склав акт та виніс постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн у зв'язку з невиконанням рішення суду у повному обсязі без поважних причин у встановлений строк.
Постанова про накладення штрафу від 15.11.2023 Куликівського сільського радою не оскаржувалась.
12.01.2024 до відділу від Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області надійшов лист №03-09/125, яким повідомлено, що на виконання рішення суду боржником - Куликівською селищною радою розглянуто та вирішено заяву ОСОБА_1 від 25.02.2021, за результатами розгляду заяви прийнято рішення Куликівської селищної ради від 29.06.2022 №625 «Про відмову ОСОБА_1 у передачі земельної ділянки у власність».
25.01.2024 державним виконавцем повторно проведено перевірку виконання рішення враховуючи інформацію, яка міститься в матеріалах виконавчого провадження та винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу від 25.01.2024 ВП №73203635.
Також, 25.01.2024 до відділу від Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області надійшов лист №03-09/125, яким повідомлено, що на виконання рішення суду боржником - Куликівською селищною радою розглянуто та вирішено заяву ОСОБА_1 від 25.02.2021, за результатами розгляду заяви прийнято рішення Куликівської селищної ради від 29.06.2022 №625 «Про відмову ОСОБА_1 у передачі земельної ділянки у власність».
20.02.2024 направлено повідомлення до Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про вчинення посадовими особами Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області кримінального правопорушення за ст.382 КК України.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Згідно з пунктами 1, 16 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Наведені положення законодавства в контексті цієї справи свідчать про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Також обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб'єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.
Виходячи з викладеного, ураховуючи процес поновлення порушених прав позивача (стягувача) шляхом видачі відповідного виконавчого документу, законодавством у сфері примусового виконання рішень встановлений найвищий пріоритет прав стягувача у виконавчому провадженні у порівнянні з колом прав боржника. Принцип «res judicata» (принцип обов'язковості судового рішення) покладає на боржника обов'язок виконання судового рішення, яке набрало законної сили, не очікуючи відповідних дій державного виконавця.
В силу зазначеного правового принципу саме боржник повинен проявити достатню розумність і обачність для того, щоб уникнути негативних наслідків, пов'язаних із невиконанням судового рішення.
Як встановлено судом, 09.11.2023 до відділу від Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області надійшов лист №03-09/2520, яким повідомлено, що на виконання рішення суду боржником - Куликівською селищною радою розглянуто та вирішено заяву ОСОБА_1 від 25.02.2021, за результатами розгляду заяви прийнято рішення Куликівської селищної ради від 29.06.2022 №625 «Про відмову ОСОБА_1 у передачі земельної ділянки у власність».
Аналогічні за змістом листи направлялись відповідачу 12.01.2024 та 25.01.2024.
Аналізуючи інформацію, викладену в зазначених листах, відповідач у відповідних актах та постановах про накладення штрафу, як на підставу для застосування до боржника фінансових санкцій, посилається на норми Земельного кодексу України та правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі №392/856/22.
Так, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно із частиною другою статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Положеннями частини першої статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.
Відповідно до статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Положеннями частини 7 статті 118 Земельного кодексу України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко- економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно- територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Отже, наведеною нормою Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав, за існування яких особі, яка звертається до відповідного суб'єкта із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, може бути відмовлено, і чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.
Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» доповнено розділ X Перехідних положень Земельного Кодексу України пунктом 27, підпункт 5 якого передбачав, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів па розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 27.07.2023 у справі №392/856/22, тлумачення вказаної вище норми, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що така заборона не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Так, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі №620/6113/21 зобов'язано Куликівську селищну раду Чернігівського району Чернігівської області розглянути та вирішити заяву ОСОБА_1 від 25.02.2021 про затвердження «Проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,0000 га, з кадастровим номером 7422783500:03:002:0663, що розташована на території Дрімайлівської сільської ради (за межами населених пунктів) Куликівського району Чернігівської області.
При цьому, зазначеною постановою констатовано, що відповідачем за результатами розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки жодного рішення всупереч наведеним нормам законодавства прийнято не було.
Колегія суддів вважала, що за встановлених судом обставин право позивача, порушене внаслідок протиправної бездіяльності Куликівської селищної ради, підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути та вирішити заяву від 25.02.2021 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. А саме, за результатами розгляду такої заяви відповідач зобов'язаний прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його затвердженні; у разі відмови в затвердженні такого проекту, відповідач зобов'язаний вказати на підстави прийняття такого рішення.
Як встановлено судом, державного виконавця було повідомлено про те, що на виконання рішення суду у справі №620/6113/21, боржником - Куликівською селищною радою розглянуто та вирішено заяву ОСОБА_1 від 25.02.2021, за результатами розгляду заяви прийнято рішення від 29.06.2022 №625 «Про відмову ОСОБА_1 у передачі земельної ділянки у власність» у зв'язку з забороною безоплатної передачі земель комунальної власності у приватну власність під час дії воєнного стану.
Зазначене рішення прийнято з посиланням на норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», зокрема, пп.5 п.27 розділу X Перехідних положень Земельного Кодексу України, тобто останнє є мотивованим.
А отже, суд приходить до висновку, що в межах покладених рішенням суду у справі №620/6113/21 зобов'язань, Куликівською селищною радою розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято мотивоване рішення про відмову.
За приписами пунктів 2 та 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що правовідносини, які виникають між суб'єктом владних повноважень та особою мають різну природу виникнення, яка впливає на обраний спосіб захисту порушеного права.
Відповідно до пункту 19 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В свою чергу, протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
З наведеного слідує, що рішення Куликівської селищної ради від 29.06.2022 № 625 в розумінні положень КАС України є актом індивідуальної дії, та може бути оскаржене до суду з метою надання йому правової оцінки судом.
В той же час, як зазначено у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2022 у справі №620/6113/21 право позивача було порушено внаслідок протиправної бездіяльності Куликівської селищної ради, яка полягала у неприйнятті жодного рішення всупереч нормам законодавства.
Наведене дає підстави для висновку, що відповідач прийшов до помилкового висновку про невиконання боржником рішення суду в повному обсязі та надав оцінку рішенню суб'єкта владних повноважень, позбавивши акт індивідуальної дії правових наслідків у невстановленому законодавством порядку.
Приймаючи до уваги наведені вище висновки, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову, а тому остання є протиправною та підялгає скасуванню.
Щодо вимог про визнання дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №73203635 щодо накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн на позивача за невиконання рішення суду неправомірними, суд зазначає, останні окремого окреслення рішенням суду не потребують та знаходять своє відображення у вимогах про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
Таким чином позов Куликівської селищної ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій неправомірними, визнання протиправною та скасування постанови слід задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки спір вирішено на користь Куликівської селищної ради, яке в даних правовідносинах не виступає суб'єктом владних повноважень, враховуючи положення ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачену суму судового збору належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Куликівської селищної ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій неправомірними, визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн від 25.01.2024 у виконавчому провадженні ВП №73203635.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь Куликівської селищної ради судові витрати у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення суду складено 29.02.2024.
Позивач - Куликівська селищна рада (вул. Миру, 67, смт Куликівка, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 16300, код ЄДРПОУ 04412432);
Відповідач - Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43316700).
Суддя Л.О. Житняк