28 лютого 2024 року справа № 580/3001/23 м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, вчиненої на виконання рішення суду в адміністративній справі № 580/3001/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області та Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області (далі - відповідач-1) та Державної судової адміністрації України (далі - відповідач-2) з позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо невиплати належної належного розміру суддівської винагороди за період з 01.03.2023 по 31.03.2023;
- стягнути з відповідачів недоплачену суддівську винагороду за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 включно в сумі 96 624,00 грн;
- зобов'язати відповідачів подати у 15 днів (п'ятнадцятиденний) строк звіт про виконання судового рішення;
- допустити негайне виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області щодо невиплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.03.2023 по 31.03.2023.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області (18015, м. Черкаси, вул. Гоголя 316, код ЄДРПОУ 26261092) нарахувати та виплатити судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суддівську винагороду з 01.03.2023 по 31.03.2023 включно з відрахуванням обов'язкових податків і зборів.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2023 апеляційні скарги ОСОБА_1 та Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 - без змін.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 у справі № 580/3001/23 набрало законної сили 18.10.2023.
06.11.2023 позивачу надіслано виконавчий лист.
28.11.2023 постановою ДВС відкрито виконавче провадження № 73462710.
13.02.2024 до суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про визнання протиправною бездіяльності відповідача - Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, вчиненої на виконання рішення суду, прийнятого в адміністративній справі № 580/3001/23 і зобов'язання відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення суду.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що рішення суду, яке набрало законної сили, відповідач у добровільному порядку не виконує. Встановлені у вказаному судовому рішенні правовідносини продовжують існувати на даний час. А тому, на думку заявника, наявні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо невиконання рішення суду.
Розглянувши заяву позивача, подану відповідно до вимог ст. 383 КАС України, у зв'язку з невиконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності - за її межами.
Відповідно до ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
На підставі ч. 2 ст. 383 КАС України у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Перевіряючи заяву на дотримання наведених вимог процесуального закону, суд зазначає таке.
Як визначено ст. 1 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до вимог статті 2 Закону № 3674-VI платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 2 Закону № 3674-VI визначено виключний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір, до яких не винесено заяву в порядку ст. 383 КАС України.
Із системного аналізу викладених положень, вбачається, що на заявника покладено обов'язок сплати судового збору за подання відповідної заяви до суду, як процесуальним законодавством, так і Законом України «Про судовий збір».
Судом враховано, що позивач, не є суб'єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України “Про судовий збір” в частині звернення в порядку ст. 383 КАС України.
Втім, позивачем, в порушення вимог п. 9 ч. 2 ст. 383 КАС України, документа про сплату судового збору не надано, підстав для звільнення його від сплати судового збору не зазначено.
При цьому, ч. 5 ст. 383 КАС України передбачено, що у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Суд зазначає, що підп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI передбачена сплата судового збору за подання заяв, пов'язаних із виконанням судових рішень, у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року розміром 3 028 грн, а тому ставкою судового збору за подання заяви є 908,40 грн.
Оскільки заявником не додано до заяви доказів сплати судового збору або належних доказів звільнення від його сплати, суд дійшов висновку про невідповідність її вимогам ч. 2 ст. 383 КАС України, а тому така заява підлягає поверненню заявнику.
Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 383 КАС України відображені також у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18 (провадження № К/9901/6667/19), у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 0240/2226/18-а (провадження № К/9901/32201/19).
Керуючись статтями 248, 256, 293-295, 383 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 383 КАС України, про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, вчиненої на виконання рішення суду в адміністративній справі № 580/3001/23 - повернути заявнику.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 КАС України.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ