Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
29 лютого 2024 року № 520/4205/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Коцарська, буд. 56,м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 08166355) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Студентська, буд. 5/4,м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 43316700) про визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати Постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 08.02.2024 року по виконавчому провадженню ВП № 73570862 з примусового виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 року по справі № 520/20129/21 за позовом ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
13.02.2024 року на адресу Позивача надійшла Постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. про накладення штрафу від 08.02.2024 року по виконавчому провадженню ВП № 73570862 з примусового виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 року по справі № 520/20129/21 за позовом ОСОБА_1 .
Позивач вважає, що вказана постанова винесена неправомірно , що стало підставою звернення до суду за захистом своїх прав ті інтересів.
Матеріалами справи підтверджено, що Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року по справі № 520/20129/21 було визначено:
-зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 (включно).
-зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 30.01.2020 по 31.12.2020, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 N° 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
-зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2021 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від ЗО серпня 2017 № 704. та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
На вказане рішення Позивачем та ІНФОРМАЦІЯ_1 було подано апеляційну скаргу від 11.07.2023 року № 179/ю.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 року було визначено:
-апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки задовольнити частково, а саме:Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року у справі N°520/20129/21 змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року наступним чином: «Зобов'язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року (включно), з визначенням січня 2008 року базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів».
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року у справі N° N°520/20129/21 скасувати в частині, якою задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 29.02.2018 року по 01.03.2018 року (включно) з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені цих вимог.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року у справі №520/20129/21 залишити без змін.
На виконання рішення суду було проведено нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 , що підтверджено довідкою від 30.06.2023року № 903/ВФЗ та розрахунковою відомостю.
18.12.2024 року на адресу Позивача надійшла Постанова головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О. В. про відкриття виконавчого провадження від 12.12.2023 року по виконавчому провадженню ВП № 73570862 з примусового виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року по справі № 520/20129/21 за позовом ОСОБА_1 .
На адресу Відповідача направлено лист від 19.12.2023 року № 3255/ю, в якому було повідомлено про вжиті заходи щодо виконання вказаного рішення суду.
Також, на адресу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України було направлено Основну заявку - розрахунок на отримання фінансування на серпень 2023 року, вересень 2023 року, жовтень 2023 року, листопад 2023 року, грудень 2023 року, січень 2024 року, до яких було включено потребу у фінансуванні Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 року по справі № 520/20129/21 за позовом ОСОБА_1
29.01.2024 року на адресу Позивача надійшла Вимога головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. від 18.01.2024 року № 1073 по виконавчому провадженню ВП № 73570862 з примусового виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 року по справі № 520/20129/21. На адресу Відповідача направлено лист від 02.02.2024 року № 492/ю, в якому було повідомлено про вжиті заходи щодо виконання вказаного рішення суду.
Суд вказує, що згідно з ст.43 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: Фінансове забезпечення заходів, пов'язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов'язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України. Додаткове фінансування цих заходів може відбуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством..
Відповідно до п.1.4, 1.5 Положення про фінансове господарство військової частини ЗС України, затверджене накзом МО України від 12.11.2010 року № 590:
головним розпорядником бюджетних коштів є МО України;
начальники обласних ТЦК та СП є розпорядниками коштів третього ступеня;
розпорядники коштів реалізують свої функції через департамент фінансів МО України, головне ФЕУ ЗС України;
забезпечення коштами потреб здійснюється відповідними структурними підрозділами МО України, за якими закріплені статті видатків кошторису МО України.
Харківський ОТЦК та СП фінансується виключно за рахунок державного бюджету МО України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-УІІІ "Про виконавче провадження" (далі - Закон України "Про виконавче провадження") виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших орг&нів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 16 частини третьої статті 18 цього ж Закону передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, врегульований статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження", за змістом частин першої - третьої якої за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Своєю чергою, стаття 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону України "Про виконавче провадження").
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону України "Про виконавче провадження").
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує, боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України. "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Відповідача вище вказаними листами було повідомлено, що Позивачем вжито заходів щодо виконання рішення суду, і його невиконання сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність відповідних бюджетних асигнувань.
Вказана позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 24 березня 2015 року у справі N° 21-66а15', від 26 травня 2015 року у справі N° 21-199а15, від 13 жовтня 2015 року у справі N° 21-2635а15, від 29 вересня 2015 року у справі N° 21-4535а15, від 23 березня 2016 року у справі N° 21-4541а15, від 23 березня 2016 року у справі N° 21- 3961а15, від ЗО березня 2016 року у справі N° 21-5774а15від 23 березня 2016 року справі N° 21-4542а15, від 22 листопада 2016 року у справі N° 21-1907а16від 13 червня 2018 року у справі N° 757/29541/14-а, від ЗО червня 2015 року у справі N° 21-1044а15, від 20 жовтня 2015 року у справі N° 21-2630а15, від 02 лютого 2016 року у справі N° 21-5118а 15, від 16 липня 2018 року у справі N° 811/1469/18\ від 31 березня 2021 року у справі 360/3573/20 стосовно застосування норм законодавства у справах про накладення штрафу за невиконання рішення суду в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів.)
Таким чином, враховуючи, що Позивачем вжито всіх заходів, щодо виконання рішення суду, позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 08.02.2024 року по виконавчому провадженню ВП № 73570862 з примусового виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 року по справі № 520/20129/21 за позовом ОСОБА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зінченко А.В.