Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
29 лютого 2024 року № 520/1764/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В.,розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Харківського відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (вул. Дніпровська, буд. 251,м. Мерефа, Харківський район, Харківська область,62472, код ЄДРПОУ 37764460) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-визнати протиправною відмову Головного управління Державної Міграційної Служби України в Харківській області ДМС України в особі Харківського відділу Головного управління Державної Міграційної Служби України в Харківській області ДМС України у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-Х1І.
-зобов'язати Харківський районний відділ Головного управління Державної Міграційної Служби України в Харківській області ДМС України оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ без передачі будь-яких даних про нього до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі та без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2 , що зазначено в його свідоцтві про народження та є у відповідності з ч.І ст.56 КАС України його законним представником.
21.11.2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який досяг 16-ти річного віку отримання паспортного документу, звернувся: з заявою до Харківського відділу Головного управління Державної Міграційної Служби України в Харківській області ДМС України для оформлення паспорту громадянина України за зразком 1994 року відповідно до Положення про паспорт № 2503-XII.
В заяві він зазначив, що при подачі документів бажає отримати паспорт громадянина України, який би не містив безконтактного електронного носія, що імплантований у відповідний бланк документа, тобто у вигляді паспортної книжечки.
В заяві наголошував, що примушування до обробки персональних і конфіденційних даних з метою оформлення паспорта громадянина України у формі картки є неправомірним втручанням в його особисте життя з боку держави та порушенням вимог ст. 8 Закону України від 01 червня 2010 року № 2297-УІ «Про захист персональних даних» (далі - Закон № 2297-УІ). Крім того Положення про паспорт № НОМЕР_1 , яким затверджено зразок бланка паспорта громадянина України у формі книжечки на сьогодні є чинним.
Заяву про видачу паспорта подано особисто.
Заява, крім ОСОБА_2 підписана ОСОБА_1 та її чоловіком, містить прохання видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки, а також прохання у разі відмови, повідомити про це письмово з наданням роз'яснення причини відмови.
До заяви додано фотографії, свідоцтво про народження, ксерокопію свідоцтва про народження та заяву про видачу паспорта за формою №1 згідно додатку № 1 до Порядку оформлення та видачі паспорта громадянина України .
Листом від 15.12.2023 року № 6351-1268/6351-23 Харківським відділом Головного управління Державної Міграційної Служби України в Харківській області ДМС України надано відповідь - відмову на письмову заяву ОСОБА_2 про видачу паспорта у вигляді паспортної книжечки, відповідно до якої суб'єкт владних повноважень повідомив, що Державна міграційна служба здійснює оформлення та видачу паспортів зразка 1994 року громадянам України за наявності подання всіх необхідних документів за переліком розділу III Тимчасового порядку оформлення і видачі Паспорта громадянина України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 456 від 06.06.2019 року, серед яких наявне рішення суду, яке набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. За відсутності зазначеного рішення суду відсутні правові підстави для видачі йому паспорта громадянина України зразка 1994 року.
Позивач вважає дії Харківського відділу Головного управління Державної Міграційної Служби України в Харківській області ДМС України неправомірними та такими, що протирічать діючому законодавству , що стало підставою звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Проаналізувавши наведене та надаючи правову оцінку вищевказаному, суд вказує, що відповідно до ч.2 ст. 1 Закону про ЄДДР, якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.
Отже, суд робить висновок, що у даному спорі необхідно застосовувати норми, які встановлені міжнародними законодавством, рішеннях міжнародних судових інстанцій, а не Закон України про ЄДДР, постанову КМУ №302 від 25.03.2015, які суттєво обмежують права і свободи громадян у цій сфері.
Необхідно зазначити, що єдина система реєстрації населення, що охоплює все населення країни передбачена Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» №1382-ІУ від 11.12,2003. Отже, гармонізація законодавства та чинної єдиної практики обліку населення із міжнародним законодавством, у т.ч. законодавства Європейського Союзу відбулася ще у 2003 році.
Більш того, відповідно до постанови Верховної Ради України №1073-VIII від 31.03.2016 (абз.8 підпункт 2 пункт 1), Кабінету Міністрів України було доручено забезпечити включення основних завдань з розбудови інформаційного суспільства в Україні відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, проектів державних програм економічного та соціального розвитку, інших прогнозних програм економічного та соціального розвитку, передбачених Законом України «Про державне прогнозування та розроблення програм державного та економічного розвитку України», взявши до уваги резолюції Генеральної Асамблеї ООН №А/КЕ8/68/1б7 від 18.12.2013 «Право на недоторканість приватного життя в цифрове життя», №А/КЕ8/69/166 від 18.12.2013 «Право на недоторканість приватного життя в епоху цифрових технологій».
В обох резолюціях йдеться мова про підтвердження права на недоторканість приватного життя, право на захист від свавільного та незаконного втручання в особисте та сімейне життя, у т.ч. на підставі ст. 12 Загальної Декларації прав людини та ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
Підпунктом 30 п.1 Розділу І Закону №1474-VIII до Закону про ЄДДР внесено нову правову норму (п.3 Розділу V Перехідних Положень), відповідно до якої встановлено, що за оформлення, видачу, обмін (замість втрачених чи викрадених) документів, передбачених цим Законом у формі книжечки, державне мито не стягується.
Отже, у Перехідних положеннях Закону №1474-УІІІ йдеться про паспорт громадянина України у формі книжечки, а тому суд вказує, що законодавством виготовлення паспорта громадянина України може бути як у формі картки, так і у формі книжечки відповідно до Закону України про ЄДДР із змінами, внесеними Законом №1474-VIII, Закону України від 18.01.2001 №2235- III «Про громадянство», постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїду за кордон».
Кабінет Міністрів України через органи міграційної служби України запроваджує ту систему ідентифікації населення, яка порушує правило недоторканості приватного та сімейного життя, втручається до цієї сфери без обґрунтованих передбачуваних на те підстав, порушує принцип приналежності особи до громадянина України, встановлений ст. 4 Конституції України, оскільки, нав'язуючи ту форму ідентифікації особи, що є для неї неприйнятною, для певної категорії громадян, які не матимуть відповідних прав і свобод у найбільш важливих сферах суспільного життя.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Державної Міграційної Служби України в Харківській області ДМС України в особі Харківського відділу Головного управління Державної Міграційної Служби України в Харківській області ДМС України у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-Х1І.
Зобов'язати Харківський районний відділ Головного управління Державної Міграційної Служби України в Харківській області ДМС України оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ без передачі будь-яких даних про нього до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі та без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Зінченко А.В.