Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 лютого 2024 року № 520/1433/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії -
16.01.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
- скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії № 204450017493 від 12 жовтня 2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дати звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України - 05.10.2023 року;
- стягнути з Головною Управління Пенсійного фонду України в Рівненькій області, на ОСОБА_1 користь витрати, пов'язані з отриманням правової допомоги у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення про відмову у призначенні пенсії № 204450017493 від 12 жовтня 2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, на думку позивача, підлягає скасуванню.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до суду не надійшов.
Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 05.10.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 204450017493 від 12 жовтня 2023 року відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого статтею 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Так, в рішенні зазначено, що пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 відсутній. Вказано, що страховий стаж особи становить 24 роки 7 місяців 17 днів. Зазначено, що необхідний пільговий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, визначений пунктом 2 частини 2 статті 114 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 10 років. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності, передбаченого абзацами 1 та 15-23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини 1 статті 26 цього Закону, зокрема, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Вказано, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 15.05.1997 року по 04.10.2021 згідно уточнюючої довідки № 126/180 від 05.09.2023 року, оскільки довідка не відповідає Додатку 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, а саме відсутній підсумок пільгового стажу.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 9 липня 2003 року (далі по тексту - Закон України № 1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 114 Закону України № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 204450017493 від 12 жовтня 2023 року відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого статтею 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Так, в рішенні зазначено, що пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 відсутній. Вказано, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 15.05.1997 року по 04.10.2021 згідно уточнюючої довідки № 126/180 від 05.09.2023 року, оскільки довідка не відповідає Додатку 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, а саме відсутній підсумок пільгового стажу.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 , вона 15.05.1997 року була прийнята на роботу маляром до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, 04.10.2021 року позивача було звільнено.
Згідно довідки Харківського державного авіаційного виробничого підприємства №126/180 від 05.09.2023 року позивач з 15.05.1997 року по 04.10.2021 року працювала за професією маляр, зайнятий на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки.
Тобто, із вищевказаної довідки вбачається період роботи позивача та її характер.
За таких обставин, пенсійний орган не був позбавлений можливості обрахувати підсумок пільгового стажу.
При цьому, позивач не може відповідати за правильність, повноту оформлення, порядок ведення та заповнення вказаної довідки.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно із частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідачем не надано до суду доказів вчинення ним дій щодо перевірки записів у трудовій книжці позивача, обгрунтованості видачі позивачу довідки та документів, які підтверджували наявний стаж для призначення пенсії.
Тобто, органом пенсійного фонду не вчинено заходів, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для з'ясування обставин наявності у позивача пільгового стажу.
За таких обставин, рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії № 204450017493 від 12 жовтня 2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому, рішення про відмову у призначені пенсії позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не приймалось, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на те, що відповідачем під час розгляду заяви позивача не було вчинено заходів, визначених Законом України “Про пенсійне забезпечення” та Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, для з'ясування обставин наявності у позивача спірного пільгового стажу, суд приходить до висновку, що для ефективного захисту прав позивача є підстави для виходу за межі позовних вимог та задоволення позову шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.10.2023 року про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
Враховуючи те, що заяву позивача та додані документи не було розглянуто належним чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дати звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України - 05.10.2023 року, звернені на майбутнє та не підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач у позовній заяві просила стягнути з Головною Управління Пенсійного фонду України в Рівненькій області, на ОСОБА_1 користь витрати, пов'язані з отриманням правової допомоги у розмірі 10000,00 гривень.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно зі ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано договір про надання правничої (правової) допомоги №21122313 від 21.12.2023 року.
Крім того, до суду надано копію акта приймання-передачі наданих послуг №21122313 від 09.01.2024 року, згідно якого вартість послуг склала 10000,00 грн.
Положеннями ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, при застосуванні приписів ч.5 ст.134 КАС України, суд відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 22.11.2019 року по справі №820/5989/15, в якій зазначено про необхідність оцінки співмірності розміру судових витрат обставинам, викладеним у частині 5 статті 134 КАС України, а не лише встановлення факту відсутності заяви відповідача про їх зменшення, що не може вважатись правильним застосуванням норм частини 5 статті 134 КАС України.
Суд зазначає, що дана справа розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін до судового засідання. При цьому, дана справа в розумінні ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України віднесена до справ незначної складності.
Враховуючи часткове задоволення позову, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню в частині стягнення на користь позивача 2000,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, 33028) про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії № 204450017493 від 12 жовтня 2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.10.2023 року про призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076, вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, 33028) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076, вул. Олександра Борисенка, 7, м. Рівне, 33028) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.