Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
28 лютого 2024 року Справа № 520/31826/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши адміністративний позов та додані до нього документи ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповіднодо довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФХ72627 від 09.12.2022 року про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФХ72627 від 09.12.2022 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надюавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019 року із урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду адміністративний позов залишено без руху надано стрк для усунення недоліків. Шляхом надання суду заяви про поновлення строку на звернення до суду.
Позивач виконав вимогу суду надав клопотання про поновлення строку на звернення до суду , у якому зазначив, що предметом позову у справі є перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018. У позовній заяві зазначає адвокат, що спеціальне законодавство у сфері соціального захисту - стаття 46 Закону № 1058-ІV визначає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Відповідно до частини другої статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми закону стосуються нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини Пенсійного фонду України. Необхідними умовами застосування зазначених положень спеціального закону є факт нарахування сум пенсій за минулий час та доведеність вини пенсійного органу наявність протиправних дій або протиправної бездіяльності, наслідками яких стала невиплата сум пенсій. Покликаючись на висновки, викладені у постановах Верховного Суду щодо строків звернення до суду, представник позивача вказує безумовну наявність порушеного права позивача на отримання пенсії у розмірі, визначеному Законом
Розглянувши заяву представника позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду з позовом щодо перерахунку пенсії на підставі довідки станом на 05.03.2019 №ФХ72627 від 09.12.2022 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 до 31.03.2019, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у справі №420/8355/22 у справі щодо невиплати пенсії у зв'язку з припиненням з 01 липня 2016 року висновує: для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів (п.59); причина пропуску строку, за загальним правилом, може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, що виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, що встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування (п.60); поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом (п.61).
Клопотання представника позивача не містить покликання на одночасність умов визначених Верховним Судом у справі №420/8355/22, де предмет позову (припинення виплати пенсії) не є тотожним/подібним предмету у справі №520/31826/23 (не здійснення перерахунку з 01.01.2018 за довідкою про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 за проведеного перерахунку з 01.04.2019).
Відповідно до ч.1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, що повинна неминуче настати (ч.2 ст.118).
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Згідно із ч.1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу на те, що згідно із ч.2 ст.51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Отже, право позивача на перерахунок його пенсії з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, у заявлених спірних правовідносинах виникло саме з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19.
Суд зазначає, що Верховний Суд не відступав від правової позиції, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19.
Отже, довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 є підставою для перерахунку його пенсії з 01.04.2019 та не зумовлює підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 до 31.03.2019 (проміжку часу, що передує даті збільшення грошового забезпечення).
Суд встановив, що 16.01.2023 позивач ініціював перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі довідки №ФХ72627 від 09.12.2022. За результатами розгляду заяви пенсійним фондом відмовлено у перерахунку.
Вказану відмову позивач оскаржив у судовому порядку. У справі № 520/8661/23 позивач просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФХ72627 від 09 грудня 2022 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФХ72627 від 09 грудня 2022 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку.
Рішенням від 20 червня 2023 ру справі №520/8661/23 суд задовольнив позов: визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФХ72627 від 09 грудня 2022 року, виданої станом на 05.03.2019 року; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.04.2019 року перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФХ72627 від 09 грудня 2022 року, виданої станом на 05.03.2019 року, з урахуванням проведених платежів. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
Отже, станом на 16.01.2023, 18.04.2023 (дату подачі позову у справі 520/8661/23 позивач був обізнаний про порушене право та обрав спосіб захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача по неперахунку пенсії саме з 01.04.2019 року та зобов'язання вчинити вказані дії
ВПВС у справі № 815/1226/18 розмежовує: пенсія стає «нарахованою» в момент призначення і залишається такою («нарахованою») до її чергової зміни. Водночас нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
У заяві про поновлення процесуального строку звернення до суду представник позивача посилається на постанови Верховного Суду, зокрема, від 16.10.2023 у справі №200/18159/21, від 29.09.2022 у справі №520/1001/19, від 23.03.2023 у справі №520/2020/19 та інші постанови.
Однак, у вказаних постановах, на які посилається представник позивача, правова позиція щодо строків звернення до суду не викладалась.
Також, суд зазначає, що наразі правові висновки щодо застосування строків звернення до суду сформульовані у постанові КАС ВС від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
У постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від свої попередніх висновків щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, та дійшов висновку, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії, перебіг якого розпочинається не з дати отримання відмови, а з дати отримання пенсії за відповідний період.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2022 №560/15534/21.
Щодо посилань представника позивача на ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» суд зазначає, що Судова палата, з посиланням на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначила, що норми, зокрема, статі 87 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Проте, як вбачається з поданої позивачем позовної заяви, та як вже зазанчалось судом, на даний час суми пенсії не є нарахованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування даної норми у спірних правовідносинах.
Відтак, викладені представником позивача доводи не доводять підстав поважності пропуску строку звернення до суду.
Згідно з частинами 1,2 статті 123 КАС України у разі якщо підстави, вказані у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.2, 14, 45, 123, 160-161, 169, 241-243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду
Позовну заяву повернути позивачеві разом із доданими матеріалами.
Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Другого апеляційного адміністративного суду
Суддя Зоркіна Ю.В.