Справа № 500/8267/23
20 лютого 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Відкрите акціонерне товариство «Тернопільобленерго» до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.10.2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку транспортного засобу АТЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , що належить ВАТ «Тернопільобленерго». За результатами перевірки складено акт від 24.10.2023 року, у якому зазначено про порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010р., а саме у водія на момент перевірки відсутні тахокарти за 23,22,21,15,14,12,11,10,9,8,7,2,1 жовтня 2023, відсутній бланк підтвердження діяльності, в т.ч., наявні порушення, відповідальність за які передбачена абз.3 ч.І статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
За результатами розгляду акту № 024393 від 24.10.2023, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області було винесено постанову №027922 від 12.12.2023 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ВАТ «Тернопільобленерго», у сумі 17 000 грн., за порушення вимог ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачене абзацом 3 частиною 1 статі 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Позивач вважає, спірну постанову протиправною та прийнятою з порушенням норм чинного законодавства, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 29.12.2023 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 07.01.2024 року. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно пункту 26 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №АР024393 від 24.10.2023 було призначено на 05.12.2023, за проханням представника позивача розгляд справи було перенесено на 12.12.2023.
Абзацом 2 статті 27 Порядку № 1567 визначено, що за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Враховуючи зафіксовані порушення законодавства, 12.12.2023 було винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн., відповідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону, а саме за відсутність заповнених тахокарт у кількості, що передбачає ЄУТР або бланку підтвердження діяльності водія під час перевезення вантажу.
Згідно пункту 29 Порядку № 1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ027922 від 12.12.2023 була направлена позивачу супровідним листом від 13.12.2023 №97860/37/24-23 (копія листа та доказу направлення додається).
Отже, непред'явлення зазначених у статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Враховуюче вищевикладене, представник відповідача вважає, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржувана постанова винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18.01.2024 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.
22.01.2024 року представником відповідача надіслано через електронний суд заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 30.01.2024 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 20.02.2024 о 11:15 год.
Представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити та не заперечила щодо подальшого переходу до розгляду справи у порядку письмового провадження, про що подала письмову заяву.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від №73997/37/27-23 та направлення на рейдову перевірку №012895 від 23.10.2023 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на а.д. М-19, 386 км, Тернопільська область.
24.10.2023 року при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки АТЗ н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_3 .
Водієм для перевірки надано накладну №231024/1 від 24.10.2023. Власником вище згаданого транспортного засобу є ВАТ «Тернопільобленерго».
Під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), перевірено наявність документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та дотримання режимів праці та відпочинку водія, відповідно до вимог Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340) та Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі - Інструкція №385).
Під час перевірки встановлено:
- транспортний засіб марки АТЗ н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво реєстрації т/з НОМЕР_2 , відповідно до пункту F.1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу повна маса транспортного засобу становить 5490 кг, обладнаний аналоговим тахографом;
- автомобільний перевізник не забезпечив водія документами передбаченими ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: на момент перевірки мають бути в наявності записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення, зафіксовані тахогафом (тахокарта за поточну робочу зміну водія та 28 тахокарт з дня закінчення поточної робочої зміни водія) або бланк підтвердження діяльності водія.
На час проведення перевірки відсутні записи роботи тахографа за попередні дні, а також відсутній бланк підтвердження діяльності водія.
Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Зважаючи на виявлене порушення було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР024393 від 24.10.2023.
В акті зафіксовано порушення вимог абз.3 ч.1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону.
Пунктом 22 Порядку №1567 визначено, що у разі відмови водія від підписання акту рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.
Водій ознайомився з актом та підписав його, будь яких зауважень чи пояснень не надав.
Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту №АР024393 від 24.10.2023 було призначено на 05.12.2023, за проханням представника позивача розгляд справи було перенесено на 12.12.2023 року.
Абзацом 2 статті 27 Порядку № 1567 визначено, що за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Враховуючи зафіксовані порушення законодавства, 12.12.2023 було винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн., відповідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону, а саме за відсутність заповнених тахокарт у кількості, що передбачає ЄУТР або бланку підтвердження діяльності водія під час перевезення вантажу.
Не погодившись із оскаржуваною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-111, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до частин сьомої, чотирнадцятої статті 6 Закону №2344- III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з пунктом 1, абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Абзацом третім пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Тернопільській області.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2021 року №1579-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворено відділи державного нагляду і контролю) у Волинській, Тернопільських областях.
Відповідно до статті 1 Закону №2344-111 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт; автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі Порядок №1567).
Згідно з пунктами 2, 12 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Пунктами 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за відповідною формою .
У пункті 15 Порядку №1567 визначений виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання вантажних перевезень перевіряється: наявність -визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Суд звертає увагу, що перелік документів, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів наведено у статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» .
Так, відповідно до зазначеної статті автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
дата і місце складання;
вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та орган запій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, -причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
пункти завантаження і розвантаження.
Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.
У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:
для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;
для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Тож стаття 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлює перелік документів, які повинні бути при здійсненні внутрішніх перевезень вантажів та такі документи, як підтвердження умов праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства у ній відсутні. Відсутня вимога і про те, що такі документи повинні бути саме на момент проведення перевірки.
Відтак, водієм ВАТ «Тернопільобленерго» при перевірці було надано всі необхідні документи, зазначені у статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме свідоцтво про допущення ТЗ до перевезення визначених небезпечних вантажів, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтво про підготовку водія ТЗ, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації, витяг з Правил внутрішнього трудового розпорядку ВАТ «Тернопільобленерго».
Щодо порушення ВАТ Тернопільобленерго» Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року № 385, яким затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за №946/18241, далі -Інструкція №385), то суд зазначає, що Інструкція розроблена відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та відповідно до п.1.3 поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами, призначеними для міжнародних автомобільних перевезень. Тобто, складаючи Акт, старший державний інспектор відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області помилково визначив здійснення вантажних перевезень ВАТ «Тернопільобленерго» як міжнародні перевезення.
Щодо обліку режиму праці та роботи водія, то саме Положенням про робочий час і час відпочинку у водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.06.2010 № 340 (далі Положення №340), встановлено регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.
Відповідно до п.6.1 Положення №340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Транспортний засіб АТЗ НОМЕР_1 обладнаний повіреним тахографом, що не заперечується і перевіряючим.
Відповідно до п. 2.2 Положення №340 для водіїв, у яких встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, тривалість щоденної роботи визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, який затверджує Перевізник за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня.
Відповідно до п.6.2 Положення №340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Відповідно до п.6.4 Положення відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника. У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності.
Робочий час водіїв, які працюють щоденно в певні години, що встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, обліковуються щоденно.
Так, згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку, затвердженого конференцією трудового колективу ВАТ «Тернопільобленерго» протокол від 06.02.2019, розділу 5 «Робочий час і його використання» Для працівників товариства встановлено тривалість робочого часу відповідно до чинного законодавства із вихідними днями субота, неділя.
Час початку і закінчення роботи, перерви для відпочинку і харчування встановлюється такими: початок роботи - 8.00 год., перерва - 13.00-14.00 год., закінчення роботи - 17 год. 12 хв., в п'ятницю - 16 год. 12 хв.
Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину відповідно до чинного законодавства.
Згідно табеля обліку використання робочого часу зазначено облік робочого часу водія Товариства, в даному випаду ОСОБА_1 , що засвідчує не використання ТЗ АТЗ НОМЕР_1 у вихідні дні, а саме: 1,7,8,14,15,21,22,28,29 жовтня 2023. А посвідчення про відрядження від 09.10.2023 №63/229 свідчать про перебуванні водія ОСОБА_1 у відрядженні з 09.10.2023 по 13.10.2023.
Щодо 02.10.2023 та 23.10.2023. то водій ОСОБА_1 перебував на робочому місці на території Товариства без виїзду на ТЗ АТЗ НОМЕР_4 , що підтверджується довідкою.
Однак, Відповідачем дані заперечення не взяті до уваги під час розгляду Акту.
Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт установлена статтею 60 Закону №2344-111. Так за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, суд вважає, що ВАТ «Тернопільобленерго» здійснює свою діяльність у правовому полі та не порушувало вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт», яка встановлює чіткий та конкретний перелік документів, які повинні бути при здійсненні внутрішніх перевезень вантажів та інших нормативно-правових актів. В свою чергу, водій під час перевірки виконав свій обов'язок - надав необхідні документи, визначені ст.48 Закону України про автомобільний транспорт» та допустив посадових осіб Укртрансбезпеки до перевірки.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На переконання суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на момент розгляду справи, не надав суду достатніх, беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність та обґрунтованість своїх дій. Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст.139 КАС України. Оригінал квитанції про сплату судового збору знаходиться в матеріалах справи.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 12.12.2023 №027922 в розмірі 17000 грн.
Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті сплачений судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок, відповідно до квитанції № 28585 від 15.12.2023.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 22 лютого 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Енергетична, 2,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46007 код ЄДРПОУ/РНОКПП 00130725);
відповідач:
- Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження/місце проживання: вул. Тролейбусна, 12,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46027 код ЄДРПОУ/РНОКПП 39816845).
Головуючий суддя Подлісна І.М.