Справа № 420/33545/23
28 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІІ у розмірі 85% сум грошового забезпечення на підставі довідок Департаменту з питань виконання кримінальних покарань № 9/3-2442 від 18.10.2023, № 9/3-2443 від 18.10.2023, № 9/3-2444 від 18.10.2023, № 9/3-2445 від 18.10.2023;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІІ у розмірі 85% сум грошового забезпечення на підставі довідок Департаменту з питань виконання кримінальних покарань № 9/3-2442 від 18.10.2023 починаючи з 01.02.2020, № 9/3-2443 від 18.10.2023 починаючи з 01.02.2021, № 9/3-2444 від 18.10.2023 починаючи з 01.02.2022, № 9/3-2445 від 18.10.2023 починаючи з 01.02.2023, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію, призначену на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Департаментом з питань виконання кримінальних покарань направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року. 08.11.2023 року представник позивача звернулася до відповідача із адвокатським запитом щодо пенсійного забезпечення позивача. З відповіді відповідача від 14.11.2023 року № 2100-0307-8/37547 позивачем встановлено, що відповідачем не здійснено перерахунок та виплату пенсії на підставі довідок Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про розмір грошового забезпечення від 18.10.2023 року № 9/3-2442 станом на 01.01.2020 року, від 18.10.2023 року № 9/3-2443 станом на 01.01.2021 року, від 18.10.2023 року № 9/3-2444 станом на 01.01.2022 року, від 18.10.2023 року № 9/3-2445 станом на 01.01.2023 року. Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо нездійснення йому перерахунку пенсії протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 06.12.2023 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/33545/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.
20.12.2023 року до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що скасування п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання до Головного управління оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.02.2023 року оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.01.2020 року у справі № 826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача. Тобто, право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення виникає виключно у зв'язку з прийняттям рішенням Кабінетом Міністрів України про перерахунок такої пенсії конкретно визначеній категорії пенсіонерів, що має наслідком застосування відповідної процедури, передбаченої, зокрема, п. 3 Порядку № 45, згідно якої на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Втім, іншого рішення, окрім як Постанови № 103, Урядом прийнято не було, а відповідні оновлені довідки про розмір грошового забезпечення Департаменту з питань виконання кримінальних покарань на виконання відповідних норм діючого законодавства уже направляло на адресу Головного управління, на підставі яких позивачу був здійснений перерахунок пенсії. Отже, оскільки у вказаний період Уряд не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, як і не приймав інших рішень щодо перерахунку таких пенсій, тому сама по собі постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 такою підставою бути не може. За відсутності ж факту зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для вище визначених осіб або проведення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, правові підстави як для звернення із відповідною заявою про надання довідки для перерахунку раніше призначеної пенсії та її перерахунок, так і для централізованого перерахунку такої, відсутні. Також, відповідач зазначає, що вимога позивача стосовно розрахунку пенсії виходячи з розрахунку 85% сум грошового забезпечення є безпідставною, оскільки на даний час пенсія розрахована саме з вказаного відсотку сум грошового забезпечення. Крім того, відповідач вказує на пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду без поважних на те підстав.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України виготовлено та надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідки № 9/3-2442 від 18.10.2023 року, № 9/3-2443 від 18.10.2023 року, № 9/3-2444 від 18.10.2023 року, № 9/3-2445 від 18.10.2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року.
08.11.2023 року представник позивача звернулася до відповідача із адвокатським запитом щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 .
Відповідач у відповідь на вказаний запит, листом від 14.11.2023 року № 2100-0307-8/37547 повідомив, що відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з довідками Департамента з питань виконання кримінальних покарань №9/3-2442 від 18.10.2023 року, №9/3-2443 від 18.10.2023 року, №9/3-2444 від 18.10.2023 року, №9/3-2445 від 18.10.2023 ркоу.
Не погоджуючись із тим, що йому не здійснено перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262).
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч.2 ст.9 Закону № 2011).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 Закону № 2011).
Статтею 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Вказана норма ст.43 Закону № 2262 міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону № 2262, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393" від 13.02.2008 р. № 45 затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку № 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
30.08.2017 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Згідно з п.10 Постанови № 704 (у первинній редакції від 30.08.2017 р.), ця постанова набирає чинності 01 січня 2018 року.
Пунктом 4 Постанови № 704 було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також, додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Отже, Урядом України було запроваджено дві розрахункові величини обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
21.02.2018 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), яка набрала чинності 24.02.2018 р.
Пунктом 6 Постанови № 103 були внесені зміни до ряду постанов Кабінету Міністрів України, в тому числі до Постанови № 704 були внесені чергові зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено на 01.03.2018 р.
Крім цьому, пунктом 6 Постанови № 103 внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, який викладено в наступній редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, суд звертає увагу на те, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 до Постанови № 704 не вносилися.
Отже, згідно із п.4 Постанови № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, для складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за відповідною посадою, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 р., тоді як згідно з примітками до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено відсотковий показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Таким чином, зміни до пункту 4 Постанови № 704, внесені пунктом 6 Постанови № 103, з 29.01.2020 р. не підлягають застосуванню.
За таких обставин, з 29.01.2020 р. відновлена юридична дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, що передбачає визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Тобто, з 29.01.2020 р. відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у редакції, яка запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.
Проте, визнання Шостим апеляційним адміністративним судом протиправним та скасування пункту 6 Постанови № 103 не впливає на застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
01.01.2017 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р. № 1774-VIII, пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Суд звертає увагу, що під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774-VІІІ та пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, суд приходить до висновку, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу не проводиться із використанням величини мінімальної заробітної плати.
Таким чином, відповідно до пункту 4 Постанови № 704, починаючи з 29.01.2020 р., розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб:
- станом на 01 січня 2018 року встановлений в розмірі 1762,00 грн. (ст.7 Закону України від 07.12.2017 р. № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік"),
- станом на 01 січня 2020 року встановлений в розмірі 2102,00 грн. (ст.7 Закону України від 14.11.2019 р. № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік");
- станом на 01 січня 2021 року встановлений в розмірі 2270,00 грн. (ст.7 Закону України від 15.12.2020 р. № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік");
- станом на 01 січня 2022 року встановлений в розмірі 2481,00 грн. (стаття 7 Закону України від 02.12.2021 р. № 1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік");
- станом на 01 січня 2023 року встановлений в розмірі 2684,00 грн. (стаття 7 Закону України від 03.11.2022 р. № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік").
Отже, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом № 2246-VIII на 01.01.2018 р. є меншим, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом № 294-IX на 01.01.2020 р., Законом № 1082-IX на 01.01.2021 р., Законом № 1928-IX на 01.01.2022 р. та Законом № 2710-IX на 01.01.2023 р.
За таких обставин, суд зазначає, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законами № 1928-IX, № 2710-IX у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 р. у справі № 440/6017/21.
З огляду на викладене, право позивача на обрахунок пенсії з грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (у спірному випадку станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року), з 29.01.2020 року є беззаперечним, оскільки обумовлене підвищенням прожиткового мінімуму та, відповідно, збільшенням розміру грошового забезпечення на підставі пункту 4 Постанови № 704.
Відповідно до п.4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Вказані правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 р. у зразковій справі № 160/8324/19.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок пенсії за довідками Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 18.10.2023 року № 9/3-2442 станом на 01.01.2020 року, від 18.10.2023 року № 9/3-2443 станом на 01.01.2021 року, від 18.10.2023 року № 9/3-2444 станом на 01.01.2022 року, від 18.10.2023 року № 9/3-2445 станом на 01.01.2023року, оскільки позивачем дотримано всіх законодавчо визначених для цього умов.
Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати пенсії позивачу з у розмірі 85% грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Ключовим правовим питанням у даній справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії на підставі довідок № 9/3-2442 від 18.10.2023 року, № 9/3-2443 від 18.10.2023 року, № 9/3- 2444 від 18.10.2023 року, № 9/3-2445 від 18.10.2023 року про розмір грошового забезпечення станом.
Відповідно питання щодо відсоткового розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії є похідними і повинно вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зауважує, що спору щодо відсоткового розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, а тому такі вимоги є передчасними.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, як передчасних.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.09.2021 р. по справі № 580/1285/20.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 9/3-2442 від 18.10.2023 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2020 року; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести з 01.02.2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 9/3-2442 від 18.10.2023 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2020 року, із врахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 9/3-2443 від 18.10.2023 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2021 року; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести з 01.02.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 9/3-2443 від 18.10.2023 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2021 року, із врахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 9/3-2444 від 18.10.2023 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2022 року; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести з 01.02.2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 9/3-2444 від 18.10.2023 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2022 року, із врахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 9/3-2445 від 18.10.2023 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2023 року; зобов'язання Головного Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 9/3-2445 від 18.10.2023 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2023 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд робить висновок про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розділу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 858,88 грн., де 858,88 грн. - ставка судового збору за звернення до суду із цим позовом.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії, 6, м. Херсон, 73005, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 9/3-2442 від 18.10.2023 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести з 01.02.2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 9/3-2442 від 18.10.2023 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2020 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 9/3-2443 від 18.10.2023 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести з 01.02.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 9/3-2443 від 18.10.2023 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2021 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 9/3-2444 від 18.10.2023 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести з 01.02.2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 9/3-2444 від 18.10.2023 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2022 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 9/3-2445 від 18.10.2023 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 9/3-2445 від 18.10.2023 року, виданої Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України станом на 01.01.2023 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. 28 Армії,6, м. Херсон, 73005, ідентифікаційний код 21295057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 88 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 28.02.2024 року.
Суддя Г. В. Лебедєва