Справа № 420/33394/23
28 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (надалі - позивач) до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 6 703 грн. 63 коп., а саме:
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за рахунок річного декларування на суму 6187 грн. 96 коп. на бюджетний рахунок UA918999980333119341000015682, отримувач ГУК в Одеській області/смт. Слобідка, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача Казначейство України;
- військовому збору, що сплачується фізичними особами за рахунок річного декларування на суму 515 грн. 67 коп. на бюджетний рахунок UA93 8999980313050137000015001, отримувач ГУК в Одеській області/смт. Слобідка, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача Казначейство України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до довідки про суми податкового боргу та розрахунку податкового боргу загальна сума податкового зобов'язання відповідача складає 6 703 грн. 63 коп., а саме по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за рахунок річного декларування у розмірі 6 187 грн. 96 коп., та по військовому збору, що сплачується фізичними особами за рахунок річного декларування у розмірі 515 грн. 67 коп., яка виникла в результаті нарахування згідно податкової декларації №918 від 29.04.2022 року. У зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання, було сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0004372-1308-1532 від 12.04.2023 року, яку було надіслано боржнику. Вказана заборгованість відповідачем не погашена, що і стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.
Ухвалою від 05.12.2023 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/33394/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала про відкриття провадження у справі направлена відповідачу засобами поштового зв'язку.
До Одеського окружного адміністративного суду повернута направлена судова кореспонденція з відміткою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Суд зазначає, що згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з пунктами 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками за закінченням терміну зберігання, адресат вибув, адресат відсутній і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Суд при розгляді вказаного питання враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є платником податків у Головному управлінні ДПС в Одеській області.
З матеріалів справи судом встановлено, що станом на 15.11.2023 року, відповідно до розрахунку заборгованості, довідки розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість відповідача перед бюджетом становить 6703грн. 63 коп., а саме:
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за рахунок річного декларування у розмірі 6187 грн. 96 коп.;
- по військовому збору, що сплачується фізичними особами за рахунок річного декларування у розмірі 515 грн. 67 коп.
Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за рахунок річного декларування виникла в результаті нарахування по податковій декларації про майновий стан і доходи №918 від 29.04.2022 року на суму 6 187 грн. 96 коп.
Заборгованість по військовому збору, що сплачується фізичними особами за рахунок річного декларування виникла в результаті нарахування по податковій декларації про майновий стан і доходи №918 від 29.04.2022 року на суму 515 грн. 67 коп.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання, було сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0004372-1308-1532 від 12.04.2023 року, яку було надіслано боржнику рекомендованим листом з повідомленням.
Враховуючи те, що податковий обов'язок щодо сплати узгоджених сум грошових зобов'язань у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 15.1 ст.15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.36.1 ст.36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом було виставлено відповідачу податкову вимогу форми форми «Ф» №0004372-1308-1532 від 12.04.2023 року та направлено на адресу відповідача поштовою кореспонденцією.
Ані позивачем, ані відповідачем не надано до суду доказів оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги в адміністративному порядку, а також згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", а також даних Єдиного Державного реєстру судових рішень, інформації щодо стадій розгляду судових справ, яка міститься на офіційному веб-порталі "Судова влада" судом встановлено, що вищевказана податкова вимога у судовому порядку відповідачем оскаржена не була.
Отже, відносно відповідача нараховані грошові зобов'язання є узгодженими. В свою чергу, вказані грошові зобов'язання не сплачені відповідачем.
Доказів, які б спростовували факт існування за відповідачем заборгованості у сумі 6703грн. 63 коп., до суду також не надано.
Наявність податкового боргу відповідача у сумі 6703 грн. 63 коп. підтверджена податковим органом.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
При цьому, пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми податкового боргу у розмірі 6703 грн. 63 коп., вказана сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області є обґрунтованими та належать до задоволення.
Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб'єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП: 44069166) до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість у розмірі 6 703 (шість тисяч сімсот три) грн. 63 коп., а саме:
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 6187 (шість тисяч сто вісімдесят сім) грн. 96 коп. на бюджетний рахунок UA918999980333119341000015682, отримувач ГУК в Одеській області/смт. Слобідка, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача Казначейство України;
- військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 515 (п'ятсот п'ятнадцять) грн. 67 коп. на бюджетний рахунок UA93 8999980313050137000015001, отримувач ГУК в Одеській області/смт. Слобідка, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача Казначейство України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 28.02.2024 року.
Суддя Г. В. Лебедєва