31 жовтня 2023 року № 320/7706/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г. розглянув у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 до Фастівського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 з позовом до Фастівського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, в якому просить суд:
-визнати протиправною відмову Фастівського відділу Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області стосовно відмови у оформленні і видачі ОСОБА_2 , паспорт громадянина України в формі паспортної книжечки;
- зобов?язати Фастівський відділ Центрального міжрегіонального Управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області оформити і видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503-XII від 26.06.1992 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, законний представник позивача зазначив про те, що відповідачем листом № 80.3247/8-22 ввід 19.07.2022 року у відповідь на заяву щодо видачі паспорта громадянина України її неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , у формі паспортної книжечки повідомив про те, що оформлення та видача таких паспортів здійснюється у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Позивач не погоджується з відмовою Фастівського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, оскільки вважає, що право особи на отримання паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки передбачено нормами чинного законодавства. Законний представник наголосив на тому, що видача ОСОБА_2 паспорта у формі ID-карти передбачатиме обробку персональних даних без її згоди, що є втручанням держави в її особисте та сімейне життя. Крім того, законний представник посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17, яка підлягає обов'язковому врахуванню у спірних правовідносинах.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що з 01 січня 2016 року громадянам України, яким паспорт громадянина України оформлюється вперше, паспорт оформлюється і видається із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру виключно у вигляді картки з безконтактним електронним носієм. Відповідач зауважив, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17, на яку посилається позивачка, не може бути підставою для видачі їй паспорту у формі книжечки, оскільки є індивідуальним актом та стосується прав та інтересів визначеної у рішенні особи. При цьому, відповідач наголосив, що на момент звернення позивача із заявою про видачу паспорта він не досягнув 16-віку, з якого видається паспорт громадянина України у формі книжечки.
У зв'язку з цим, відповідач вважає, що підстави для видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки відсутні.
Позивач надав відповідь на відзив в якій підтримала позицію викладену в позовній заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_2 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Бородянка Київської області, про що свідчить повторне свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 05.06.2010.
У вказаному свідоцтві зазначено, що батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що 05.07.2022 ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Фастівського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області із заявою, у якій, зокрема, просили видати ОСОБА_2 , паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки.
До вказаної заяви були додані копії таких документів:
- свідоцтва про народження ОСОБА_2 ;
- фотокартки ОСОБА_2 (заявника) розміром 35х45 мм.
Фастівський відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області листом № /80,3247/8-22 від 19.07.2022 повідомив законному представнику позивача про відсутність підстав для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до постанови Верховної Ради від 26.06.1992 №2503-ХІІ. У вказаному листі відповідач зазначив, що судове рішення у зразковій справі №806/3265/17, на які посилаються заявники, не може бути підставою для видачі паспорту громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, оскільки це судове рішення є індивідуальним актом та стосується прав або інтересів лише визначеної в рішенні особи. Відповідач зауважив, що відповідно до окремої думки суддів Верховної Палати Верховного Суду у зразковій справі належність особи до певної суспільної групи, так само як і її переконання щодо присвоєння унікального номера, незважаючи на усю їх значимість як для неї, так і для багатьох інших громадян України, які поділяють такі погляди й переконання, не можуть бути підставою для того, щоб порушувати, не виконувати вимоги Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" чи робити з нього винятки. Також у листі вказано, що виходячи з системного аналізу норм права, видача документу, що посвідчує особу (незалежно від його вигляду - книжка чи картка, що містить безконтактний електронний носій) неможлива без обробки персональних даних особи. Заява про видачу паспорту підтверджує волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки
Не погоджуючись з відмовою Фастівського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, позивачка звернулась з даним позовом до суду про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.
Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно з частинами першою-другою статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом.
Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Частинами четвертою-п'ятою статті 14 Закону №5492-VI встановлено, що документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення зокрема, поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.
Частиною третьою статті 13 Закону №5492-VI передбачено, що паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Згідно з частиною четвертою статі 13 Закону №5492-VI особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб'єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.
Згідно з частиною першою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Абзацом першим частини другою статті 21 Закону №5492-VI визначено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (частина четверта статті 21 Закону №5492-VI).
Відповідно до частини п'ятої статті 21 Закону №5492-VI оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону.
Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абзац 2 частини другою статті 21 Закону №5492-VI).
Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" від 25.03.2015 №302 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок № 302, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).
Пунктом 2 вказаної постанови встановлено запровадити із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:
з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII;
з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Відповідно до пункту 3 постанови установлено, що: прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.
Згідно з пунктами 2-3 Порядку №302 паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Паспорт оформляється особам, які не досягли 18-річного віку, на чотири роки, а особам, які досягли 18-річного віку, - на кожні 10 років (пункт 4 Порядку №302).
Відповідно до пункту 7 Порядку №302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються, зокрема, особі, яка досягла 14-річного віку на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ (далі - Положення №2503-ХІІ).
Згідно з пунктом 1 Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до пункту 3 Положення №2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Положення №2503-ХІІ визначено, що паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта (п. 5 Положення №2503-XII).
Пунктом 2 Положення №2503-ХІІ визначено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства після досягнення 16-річного віку.
Отже, право на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ виникає у особи після досягнення нею 16-річного віку, за умови її особистого звернення з відповідною заявою за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України.
Крім того, Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 червня 2019 року № 456 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, який, згідно з пунктом 1 Розділу І, визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, засвідчене в установленому законодавством порядку (далі - Тимчасовий порядок).
Відповідно до пункту 3 Розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС):
1) особі, яка досягла 16-річного віку,- на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто;
2) особі, яка досягла 16-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною,- на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники).
Пунктом 1 Розділу ІІІ Тимчасового порядку також передбачено, що паспорт вперше видається особі, яка досягла 16-річного віку.
Як вбачається із свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_1 від 05.06.2010, ОСОБА_2 народилася в смт. Бородянка, Київської області 20.11.2007.
Мати позивача 05.07.2022 звернулася до відповідача із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Постанови від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Отже, станом на день звернення батьків ОСОБА_2 із відповідною заявою позивачці виповнилось 14 років.
Проте, Положенням №2503-ХІІ та Тимчасовим порядком визначено, що паспорт громадянина України у формі книжечки видається кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку.
З огляду на те, що на момент звернення із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ позивач не досяг 16-річного віку, суд дійшов висновку про те, що звернення з відповідною заявою є передчасним, а тому у відповідача в даному випадку відсутні законні підстави для видачі такого паспорта.
Суд зазначає, що недосягнення позивачем 16-річного віку не було вказано відповідачем у листі в якості підстави для відмови у видачі паспорту громадянина України у формі паспорту книжечки.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Щодо посилань законних представників позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17, суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 за позовом ОСОБА_5 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії дійшла висновку, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID -картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду також зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон України від 14 липня 2016 року №1474-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Наразі діє два нормативних акти: Положення про паспорт №2503-XII і Постанова №302, відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов'язані звертатися за його обміном, при досягненні відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов'язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років (частина третя статті 21 Закону №5492-VI), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві.
Суд наголошує на тому, що обставини справи у даній справі та у зразковій справі №806/3265/17 не є ідентичними, оскільки у зразковій справі вони не стосувалися випадку відмови територіального органу Державної міграційної служби у видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки до досягнення особою 16-річного віку.
У зв'язку з цим, суд не приймає до уваги посилання законних представників позивача на вказане судове рішення.
Враховуючи те, що позивачу на час звернення до відповідача із заявою ще не виповнилося 16 років, суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
Згідно з приписами статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, матеріали справи свідчать, що у відповідача не було правових підстав для видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки, а суд не має правових підстав для зобов'язання суб'єкта владних повноважень діяти не на підставі законів та прийнятих на їх виконання нормативно-правових актів, зокрема, змінювати встановлений порядок виготовлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.