вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
29 лютого 2024 рокуСправа № 912/510/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В., розглянувши заяву Фермерського господарства "Віра" про забезпечення позову у справі №912/510/24
за позовом: Фермерського господарства "Віра", с. Мар'ївка, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 26041
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал", вул. Машинобудівна, 50а, м. Київ, 03067
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, повернення майна
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Віра", яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" про таке:
- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 02.02.2024, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Обертун С.М., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 107;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" повернути Фермерському господарству "Віра" стягнене за виконавчим написом нотаріуса наступне майно: жатка для збирання зернових (Н00630R725200) 2008 року випуску; жатка для збирання кукурудзи (2012012759) 2012 року випуску; жатка для збирання соняшнику (20161903) 2016 року випуску; комбайн зернозбиральний (Н09770S725910) 2008 року випуску; трактор колісний (Z8RZ02378) 2008 року випуску; сівалка механічна (31071396) 2007 року випуску; візок для транспортування жатки (6LB49868) 2006 року випуску.
Позовні вимоги мотивовано тим, що дії приватного нотаріуса при вчиненні виконавчого напису не відповідають приписам ст. 88 Закону України "Про нотаріат", п. 3.5. глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, а саме при вчиненні виконавчого напису не підтверджно безспірності заборгованості позивача.
Ухвалою господарського суду від 29.02.2024 подану позовну заяву залишено без руху.
Одночасно з позовом Фермерським господарством "Віра" подано заяву про забезпечення позову, яка містить вимоги наступного змісту:
- накласти арешт на майно, а саме: жатка для збирання зернових (Н00630R725200) 2008 року випуску; жатка для збирання кукурудзи (2012012759) 2012 року випуску; жатка для збирання соняшнику (20161903) 2016 року випуску; комбайн зернозбиральний (Н09770S725910) 2008 року випуску; трактор колісний (Z8RZ02378) 2008 року випуску; сівалка механічна (31071396) 2007 року випуску; візок для транспортування жатки (6LB49868) 2006 року випуску.
На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України позивачем до заяви додано платіжну інструкцію № 0.0.3495609084.1 від 26.02.2024, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.
В обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначено, що відповідач на підставі недостовірних відомостей отримав від приватного нотаріуса виконавчий напис від 02.02.2024 № 107, згідно якого приватні виконавці, без будь-якого повідомлення позивача, вилучили сільськогосподарську техніку, яка належить позивачу.
Заявник стверджує, що у відповідності до інформації, яка з'явилась на сайтах оголошень, наявне повідомлення про продаж вилученого майна.
Враховуючи викладені факти заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
При розгляді заяви про забезпечення позову, господарський суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду або реальна загроза в подальшому у поновленні порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Також, суд повинен з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З огляду на положення статей 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Згідно матеріалів позовної заяви, предметом спору є, у тому числі, вимога про повернення майна, а тому запропонований позивачем арешт майна стосується майна, належного до предмета спору.
Поряд з цим, у заяві не наведено достатніх аргументів та не надано доказів на підтвердження того, що існують реальні обставини, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі можливого задоволення позовних вимог або існуючу загрозу у поновленні чи утрудненні в поновленні порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Так, у заяві про забезпечення позову вказано на те, що на сайтах оголошень з'явилась інформація про продаж вилученої сільськогосподарської техніки за суттєво зниженими цінами.
До заяви додано, як стверджує заявник, докази продажу майна, у вигляді роздруківок фото техніки із зазначенням ціни.
Суд зазначає, що надані зображення не містять посилання на будь-який інтернет-ресурс та не дають можливим ідентифікувати ані техніку, яка там зображена, ані продавця, ані підстави такого зображення.
Подані заявником зображення не підтверджують волевиявлення відповідача у продажі спірного майна та не ідентифікують зазначену сільськогосподарську техніку як техніку, яка є предметом спору у даній справі.
Відтак, зазначені докази не можуть прийматися судом до уваги як належні, що підтверджують обґрунтованість наведених вище тверджень заявника.
Жодних інших доводів щодо вчинення або ймовірності вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження, знищення тощо спірного майна у заяві не викладено, доказів вказаного не подано.
У заяві про забезпечення позову зазначено про те, що ТОВ "Еска капітал" використавши приватного нотаріуса та надавши йому недостовірні відомості, отримало виконавчий напис, який в подальшому виконано приватним виконавцем без будь-якого повідомлення ФГ "Віра".
Суд зазначає, що під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
При цьому, сам факт існування спору між сторонами не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, посилання заявника на наведенні вище обставини в обґрунтування заяви про забезпечення позову не є свідченням наявності законодавчо визначених підстав для забезпечення позову.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що заявником належним чином не обґрунтовано та не подано належних доказів в обґрунтування наявності фактичних обставин, з якими заявник пов'язує застосування вказаних ним заходів забезпечення позову.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви Фермерського господарства "Віра" від 27.02.2024 про забезпечення позову у справі №912/510/24 відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Копії ухвали надіслати Фермерському господарству "Віра" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Еска Капітал" до електронних кабінетів з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повний текст ухвали складено та підписано 29.02.2024.
Суддя В.В.Тимошевська