ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.02.2024Справа № 910/17530/23
За позовом Фізичної особи-підприємця КУКАЛО МИХАЙЛА ОЛЕГОВИЧА
до Фізичної особи-підприємця СУХОНОСА ОЛЕКСАНДРА ОЛЕГОВИЧА
про стягнення 33 093,81 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Патрікеєва Т.В.
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Фізична особа-підприємець КУКАЛО МИХАЙЛО ОЛЕГОВИЧ (далі - позивач, ФОП КУКАЛО М.О.) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 14.11.2023 до Фізичної особи-підприємця СУХОНОСА ОЛЕКСАНДРА ОЛЕГОВИЧА (далі - відповідач, ФОП СУХОНОС О.О.) про стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди нежилого приміщення № 12/21 від 01.12.2021 у загальній сумі 35125,57 грн.
Подана позовна заява разом з доданими до неї документами сформована в системі "Електронний суд" 14.11.2023 та зареєстрована в КП "Діловодство спеціалізованого суду" 15.11.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
28.11.2023 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" клопотання, згідно якого позивач надав пояснення та документи на усунення недоліків позовної заяви, визначених ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 (далі - клопотання про виправлення недоліків), просив суд зменшити позовні вимоги з 35 125,57 грн до 33 093,81 грн. У якості додатку до даного клопотання позивачем додано, зокрема, виправлену позовну заяву № 1/П від 14.11.2023.
28.11.2023 позивачем сформовано в системі "Електронний суд" клопотання, згідно якого позивач просив суд долучити до матеріалів справи докази направлення відповідачу клопотання про виправлення недоліків та доданих до нього документів.
Суд розцінив подану позивачем позовну заяву № 1/П від 14.11.2023 як заяву про зменшення розміру позовних вимог та прийняв її до розгляду, отже суд розглядає позовну заяву № 1/П від 14.11.2023 та заявлені в цій заяві вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди нежилого приміщення № 12/21 від 01.12.2021 у загальній сумі 33 093,81 грн, з яких: 32 627,51 грн заборгованості з оплати електроенергії та 466,30 грн заборгованості з оплати за утримання будинків та прибудинкової території.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 позовну заяву ФОП Кукало М.О. прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17530/23, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання)
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/17530/23.
В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем ухвали Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 про відкриття провадження у справі № 910/17530/23.
Матеріали справи містить повідомлення про доставку електронного листа позивачу до його електронного кабінету.
Поштове відправлення №0600066836514 з ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі № 910/17530/23 було направлене відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд
Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Частиною 4 наведеної статті ГПК України встановлено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Частиною 8 ст. 165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом.
Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений строк без поважних причин, суд відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає Договір як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Між ФОП Кукало М.О. (далі - орендодавець, позивач) та ФОП Сухонос О.О. (далі - орендатор, відповідач) було укладено Договір оренди №12/21 нежилого приміщення від 01.12.2021 (далі - Договір) та Додаткову угоду №1 до Договору від 01.02.2023.
Укладений між позивачем та відповідачем Договір №12/21 від 01.12.2021 є договором найму (оренди).
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1.2. Договору, передача в оренду об?єкта оренди оформляється відповідним Актом приймання-передачі, який є невід?ємною частиною цього Договору в якості додатку до Договору.
Згідно з п. 2.1. Договору, цей договір, набирає чинності з « 01» грудня 2021 року і дійсний до « 01» грудня 2023 року включно.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно акту приймання-передачі майна до Договору від 01.12.2021 орендодавець передав, а орендар прийняв групу нежитлових приміщень, що розташовані на 1 поверсі, за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова 2а, загальною площею 49, 50 кв. м (далі - об'єкт оренди).
Умовами пункту 3.4. Договору сторони встановили, що орендар сплачує вартість охоронно-пожежної сигналізації, комунальні послуги, воду, водовідведення, електроенергію, опалення, телефонію, інтернет (далі - комунальні послуги) на підставі показань лічильників і відповідних тарифів згідно з виставленими обслуговуючими організаціями до оплати рахунків протягом 3 днів з дати отримання рахунків компенсує орендодавцю вартість комунальних послуг.
Судом встановлено, що позивачем були укладені з Товариством з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Житло-сервіс» договори щодо об'єкту оренди, а саме: Договір №209-НП/Д2А-598/18 про технічне забезпечення електропостачання споживача від 01.04.2018 та Договір №208-НП/Д2А-598/18 про надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території від 01.04.2018.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Житло-сервіс» та позивачем були складені Акт звірки взаємних розрахунків по стану за період 01.01.2023 - 05.11.2023 за договором №209-НП/Д2А-598/18 від 01.04.2018 на суму 32 627,51 грн та Акт звірки взаємних розрахунків по стану за період 01.01.2023 - 05.11.2023 за договором №208-НП/Д2А-598/18 від 01.04.2018 на суму 466,30 грн.
На виконання умов пункту 3.4. Договору, позивачем були виставлені відповідачу рахунок на оплату за відшкодування витрат за технічне забезпечення електропостачання №2226/к від 31.10.2023 на суму 32 627,51 грн та рахунок на оплату за утримання будинків та прибудинкової території №2145/к від 31.10.2023 на суму 466,30 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем залишилася не погашеною сума заборгованості з оплати електроенергії у загальному розмірі 32 627,51 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом звірки взаємних розрахунків по стану за період 01.01.2023 - 06.11.2023 між ФОП Кукало М.О. та ФОП Сухонос О.О. за компенсацію комунальних послуг за договором №209-НП/Д2А-598/18 від 01.04.2018.
Зокрема, у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем на суму 466,30 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом звірки взаємних розрахунків по стану за період січень 2023 - жовтень 2023 між ФОП Кукало М.О. та ФОП Сухонос О.О. за компенсацію комунальних послуг за договором №208-НП/Д2А-598/18 від 01.04.2018. Наведені акти підписані позивачем та відповідачем.
З урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи положення п. 3.4 Договору, судом встановлено, що станом на час розгляду спору по суті строк оплати послуг з електропостачання та утримання будинків та прибудинкової території є таким, що настав.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявами № 1 від 21.09.2023 та №3 від 06.11.2023 з вимогою про сплату заборгованості.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі відповідачем суду не надано.
Враховуючи, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму боргу, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості зі сплати платежів з електропостачання та утримання будинків та прибудинкової території за Договором оренди №12/21 нежилого приміщення від 01.12.2021 у загальному розмірі 33 093,81 грн, з яких: 32 627,51 грн заборгованості з оплати електроенергії та 466,30 грн заборгованості з оплати за утримання будинків та прибудинкової території нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Кукало Михайла Олеговича до Фізичної особи-підприємця Сухоноса Олександра Олеговича про стягнення заборгованості зі сплати платежів з електропостачання та утримання будинків та прибудинкової території підлягають повному задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 33 093,81 грн.
Стосовно розподілу судових витрат.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем у позовній заяві (уточненій) наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, понесених позивачем, який складається з суми судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи суду не подав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 2 684,00 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 165, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сухоноса Олександра Олеговича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Кукало Михайла Олеговича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 32 627,51 грн (тридцять дві тисячі шістсот двадцять сім гривень 51 коп.) заборгованості з оплати електроенергії, 466,30 грн (чотириста шістдесят шість гривень 30 коп.) заборгованості з оплати за утримання будинків та прибудинкової території та 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 29.02.2024.
Суддя Оксана ГУМЕГА