ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.01.2024Справа № 910/15145/23
За позовомПриватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачаАкціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус"
провизнання гарантії такою, що не підлягає виконанню та про стягнення 318660,00 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Негеля Ю.М.
Представники учасників справи:
від позивачаФутерко В.Л.;
від відповідачаРадченко Р.О.;
від третьої особине з'явилися;
Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський завод "Промприлад" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", в якому просить суд:
- визнати такою, що не підлягає виконанню, гарантію №28565 від 13.07.2022, видану Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" за вимогою (SWIFT-пoвiдoмлeнням) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", отриману банком 21.08.2023;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" безпідставно отримані грошові кошти в сумі 318660,00 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що з огляду на наявні форс-мажорні обставини, підтверджені відповідним сертифікатом, є підстави для визнання спірної гарантії такою, що не підлягає виконанню, а сплачені відповідачу гарантом - Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" грошові кошти у розмірі 318660,00 грн за договором про надання банківської гарантії №28565 від 13.07.2022, за відсутності настання гарантійного випадку (порушення позивачем зобов'язання, забезпеченого гарантією), є такими, що набуті відповідачем без достатніх правових підстав (безпідставно набутим майном) за рахунок позивача і, згідно положень ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, підлягають поверненню на користь останнього.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 відкрито провадження у справі №910/15145/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 09.11.2023, залучено до участі у справі Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
06.10.2023 від позивача на електронну адресу суду надійшла заява про участь у всіх судових засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу відеоконференцзв'язку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 надано можливість позивачу брати участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням сервісу "Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом".
19.10.2023 від відповідача в системі "Електронний суд" надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позову заперечив та стверджував, зокрема, про те, що враховуючи неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору з боку позивача, відповідач правомірно ініціював стягнення банківської гарантії №28565 від 13.07.2022 з огляду на настання гарантійного випадку.
Також, за твердженнями відповідача, ті обставини, на які посилається позивач, не є свідченням наявності форс-мажорних обставин та, як наслідок, не є підставою для продовження строку дії укладеного між сторонами договору, оскільки зазначений договір було укладено між сторонами майже через пів року після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та вже під час дії військового стану.
23.10.2023 від відповідача надійшов аналогічний відзив засобами поштового зв'язку.
31.10.2023 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
08.11.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів - копії розпорядження Торгово-промислової палати України від 25.02.2022 №3.
У підготовчому засіданні 09.11.2023 вищевказані клопотання сторін судом задоволені, відзив на позов прийнято судом до розгляду.
Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався, у судовому засіданні 09.11.2023 представник позивача повідомив суд, що інших заяв по суті справи позивач наміру подавати не має.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.12.2023.
Судове засідання з розгляду справи по суті 14.12.2023 відкладено на 31.01.2024, про що позивача та третю особу повідомлено відповідною ухвалою суду.
Представник позивача у судовому засіданні 31.01.2024 заявлені позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні 31.01.2024 проти позову заперечив.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача у судові засідання по справі представників не направила, пояснення по суті спору не надала.
В судовому засіданні 31.01.2024 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
За результатами відкритих торгів https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-02-17-014214-b між Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківський завод "Промприлад", як підрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", як замовником, укладено договір №4600006375 від 15.07.2022 (договір).
За умовами договору підрядник за завданням замовника зобов'язується на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Радошівка, ГРС Митниці, ГРС Яворівці) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням ч.1 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору (п.1.1).
Відповідно до п.1.2 договору склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток №1), договірною ціною (додаток №2) та графіком виконання робіт (додаток №3), які є невід'ємною частиною договору.
У відповідності до п.3.1 договору загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору, згідно із договірною ціною (додаток №2) становить: 6373200,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 1062200,00 грн.
Згідно з п.4.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (додаток №3), що додається до цього договору та є невід'ємною його частиною.
Місце виконання робіт (надалі - об'єкт), відповідно до п.4.4 договору, є: ГРС Радошівка, с.Радошівка, Ізяславський р-н, Хмельницька обл.; ГРС Митниці, с.Митниці, Красилівський р-н, Хмельницька обл.; ГРС Яворівці, с.Яворівці, Красилівський р-н, Хмельницька обл.
Відповідно до п.5.1 договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Згідно з п.п.7.3.1 договору підрядник зобов'язаний виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (додаток №3) строки роботи відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик (додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації.
Пунктом 10.9.1 договору встановлено, що відповідно до умов п.6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі "Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Радошівка, ГРС Митниці, ГРС Яворівці)" згідно оголошення про проведення процедури закупівлі №UA-2022-02-17-014214-b, оприлюдненого на веб-порталі уповноваженого органу 17.02.2022, підрядник зобов'язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (надалі - гарантія) на суму 318660,00 грн, що становить 5% відсотків ціни цього договору.
У відповідності до п.10.9.5 договору у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником своїх зобов'язань за цим договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України, на умовах визначених гарантією.
У відповідності до п.11.1 договору цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє протягом 395 календарних днів. В частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Відповідно до п.11.2 договору закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, взятих на себе за цим договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
До вказаного договору між сторонами було підписано додаток №3 "Графік виконання робіт" згідно якого граничний термін виконання робіт за договором складає 365 календарних днів.
Також на виконання умов договору, Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" як гарантом було видано банківську гарантію №28565 від 13.07.2022 на суму 318660,00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" як бенефіціара.
За цією гарантією гарант безумовно зобов'язується протягом п'яти банківських днів після одержання паперового оригіналу першої письмової вимоги бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара (якщо передбачена) та/або електронного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на наш SWIFT, сплатити бенефіціару повну суму банківської гарантії, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв'язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов'язань за договором. Ця гарантія набирає чинності з дати видачі та діє включно до 25.09.2023.
Листом від 22.06.2023 №79-293 позивач повідомив про неможливість своєчасного виконання зобов'язань за договором, що зумовлено обставинами непереборної сили - припиненнями електропостачання, повітряними тривогами, а також перебування с.Дівички під обстрілами.
Також листом від 07.07.2023 №79-329 позивач в доповнення до свого листа від 22.06.2023 №79-293 надав сертифікат Івано - Франківської Торгово - промислової палати України від 07.07.2023 №2600-23-3154, в якому був зазначений період дії форс - мажорних обставин з 22.11.2022 по 10.02.2023.
Листом від 10.07.2023 №79-334 позивачем було запропоновано укласти додаткову угоду до договору з метою продовження терміну його дії, внесення змін до графіку виконання робіт та продовження граничних термінів виконання робіт.
Листом від 14.07.2023 №ТОВВИХ-23-9585 від 14.07.2023 відповідач надав відповідь на лист позивача від 10.07.2023 №79-334, в якому повідомив про відсутність підстав для пролонгації термінів виконання робіт та строку дії договору через форс-мажор.
Листом від 24.07.2023 №79-357 позивач повідомив відповідача про те, що він докладав усіх необхідних зусиль, щоб виконати свої зобов'язання вчасно, однак обставини непереборної сили суттєво ускладнили та затягнули процес виконання робіт та виготовлення обладнання.
Листом від 22.08.2023 №1-2644 Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" повідомило позивача про надходження вимоги від відповідача про сплату грошових коштів за банківською гарантією №28565 від 13.07.2022 на суму 318660,00 грн.
Листом від 29.08.2023 №1-2687 Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" повідомило позивача про сплату відповідачу грошових коштів у сумі 318660,00 грн за банківською гарантією №28565 від 13.07.2022, про що надав платіжну інструкцію №3563 від 28.08.2023.
Згідно платіжної інструкції №7130 від 11.09.2023 позивач відшкодував Акціонерному товариству "Комерційний банк "Глобус" сплачені за банківською гарантією №28565 від 13.07.2022 грошових коштів у розмірі 318660,00 грн.
Позивач стверджує, що з огляду на наявні форс-мажорні обставини, підтверджені відповідним сертифікатом, спірна гарантія є такою, що не підлягає виконанню, а сплачені відповідачу гарантом - Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" грошові кошти у розмірі 318660,00 грн за договором про надання банківської гарантії №28565 від 13.07.2022 набуті відповідачем безпідставно.
Позивач також зазначає, що на час існування форс-мажорних обставин, в силу положень п. 8.4 договору продовжився строк виконання зобов'язань за договором, а тому відповідач передчасно пред'явив вимогу про сплату коштів за банківською гарантією.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи принцип змагальності сторін, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.
Згідно ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України).
Частиною 4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами укладеного між сторонами договору позивач зобов'язується на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Радошівка, ГРС Митниці, ГРС Яворівці), а відповідач - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.
Графік виконання робіт за договором сторони деталізували у додатку №3 до договору, яким передбачалося виконання робіт (надання послуг) в 3 етапи: 1) обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації; 2) виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні, електромонтажні роботи; 3) пусконалагоджувальні роботи. Строки виконання цих етапів: 120, 300 та 365 календарних днів відповідно.
Проте, в рамках договору позивачем виконано та передано відповідачу лише незначний (виходячи із загальної ціни договору та характеру визначених договором робіт) обсяг робіт на загальну суму 132682,05 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт №000353 від 01.08.2023 на суму 44227,35 грн, №00354 від 01.08.2023 на суму 44227,35 грн, №000355 від 01.08.2023 на суму 44227,35 грн.
Доказів виконання позивачем інших обумовлених договором робіт суду не надано.
Правовий інститут забезпечення виконання зобов'язання врегульований главою 49 Цивільного кодексу України, яка передбачає спеціальні міри, що стимулюють боржника до належного виконання зобов'язання та забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов'язання боржником. Оскільки заходи забезпечення виконання зобов'язання забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов'язання боржником, умовою їх застосування є невиконання або неналежне виконання останнім тих зобов'язань, для забезпечення яких встановлені такі заходи.
Відповідно до ст.560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За змістом ст.563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
Гарантія є одностороннім правочином, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. У відносинах за гарантією беруть участь три суб'єкти - гарант, бенефіціар (кредитор за основним зобов'язанням) та принципал (боржник за основним зобов'язанням). Гарантія призначена перш за все для того, щоб бенефіціар як кредитор за основним зобов'язанням міг безперешкодно задовольнити свої вимоги за рахунок гаранта, якщо боржник (принципал) належним чином не виконає зобов'язання.
У ст.562 Цивільного кодексу України зафіксований принцип незалежності гарантії, згідно з яким зобов'язання гаранта перед кредитором не залежать від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Оскільки змістом гарантії є обов'язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму, вона відноситься не до майнових (забезпечуються шляхом одержання, утримання майна), а особистих забезпечень виконання зобов'язань, відповідно до яких кредитор покладається на ділову репутацію, порядність гаранта, від якого має отримати задоволення у разі порушення зобов'язання боржником. Гарантія не є мірою цивільно-правової відповідальності, настання якої можливе лише за наявності вини боржника (неустойка, завдаток), а тому при реалізації гарантії вина боржника не має значення, достатньо лише факт порушення останнім (боржником) забезпеченого зобов'язання. Грошове зобов'язання, що виникає за договором гарантії, є зобов'язанням між гарантом та бенефіціаром, а не між бенефіціаром і принципалом.
Такий обов'язок, про що зазначено вище, настає у випадку порушення боржником зобов'язання, і однією з підстав припинення цього обов'язку є сплата гарантом кредиторові (бенефіціару) суми, на яку видана гарантія (ст.568 Цивільного кодексу України).
Як вже вказувалося судом, на виконання умов укладеного між сторонами договору, Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" як гарантом було видано банківську гарантію №28565 від 13.07.2022 на суму 318660,00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" як бенефіціара, цією гарантією гарант безумовно зобов'язується протягом п'яти банківських днів після одержання паперового оригіналу першої письмової вимоги бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара (якщо передбачена) та/або електронного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на наш SWIFT, сплатити бенефіціару повну суму банківської гарантії, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв'язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов'язань за договором.
Відповідно до ст.200 Господарського кодексу України гарантія (банківська гарантія) є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою фінансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов'язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Отже, із врахуванням приписів ст.ст.560, 563, 565 Цивільного кодексу України обов'язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, від 07.12.2021 у справі №910/2831/20, від 21.12.2021 у справі №910/17772/20).
Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою правління Національного банку України №639 від 15.12.2004, відповідно до п.п.2, 8, 9 ч.3 розділу І якого гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії; гарантійний випадок - це одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантїї/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин; базові відносини - це відносини між принципалом та бенефіціаром, які виникають на підставі договору, інших правочинів, тендерної документації, законодавчих актів щодо зобов'язань принципала на користь бенефіціара, виконання яких забезпечує гарантія.
При цьому, умовна і безвідклична - це гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, а в частині змісту вимоги та доданих до неї документів законодавцем чітко встановлено, що обов'язковим є зазначення у вимозі або у доданих до неї документах того, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Проте обов'язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, закон не містить, тобто законодавець залишив на розсуд особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії певного переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.08.2022 у справі №910/1674/20).
Обов'язок гаранта є безумовним та не залежить від причин невиконання ним свого зобов'язання перед бенефіціаром, такі причини не мали б з'ясовуватись банком під час ухвалення рішення про виплату суми гарантії. Тому, визначаючи, чи відповідає вимога бенефіціара умовам гарантії, банк-гарант не повинен вдаватись до аналізу відносин, які склались між бенефіціаром та принципалом і, відповідно встановлювати, з чиєї вини відбулось порушення принципалом зобов'язання, чи було таке порушення вимушеним тощо. Натомість для виплати суми банківської гарантії достатньо встановити, що таке порушення відбулось (постанова Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/9397/20).
Отже, виходячи з наведеного вище у сукупності та враховуючи неналежне виконання умов договору з боку позивача у справі, і, як наслідок, настання в межах спірних правовідносин гарантійного випадку, відповідач правомірно ініціював стягнення з позивача грошових коштів за банківською гарантією №28565 від 13.07.2022.
Твердження позивача про наявність обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне виконання позивачем свої зобов'язань за договором, судом відхиляються з таких підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (ч.1 ст.617 Цивільного кодексу України).
Згідно положень ст.218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.4 ст.219 Господарського кодексу України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Відповідно до абз.3 ч.3 ст.14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч.2 ст.141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".
При цьому, ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).
Таким чином, форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, а між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов'язання за договором були порушені/невиконані та причину такого невиконання, а лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17).
Поряд з цим, згідно висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 25.01.2022 у справі №905/3886/21 форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих що собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для нього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 25.11.2021 у справі №905/55/21, від 19.08.2022 у справі №908/2287/17).
У п.8.1 договору сторони погодили, що жодна із сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Відповідно до п.8.2 договору сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажору) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажору) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово - промислової палати України.
Згідно з п.8.3 договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово - промислової палати України, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язання.
У п. 8.4 договору сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов'язань за договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин.
Матеріалами справи підтверджено, що на дату закінчення строку дії договору позивачем виконано лише незначну частину робіт.
На підтвердження існування обставин непереборної сили, що стали причиною неналежного виконання зобов'язань з боку позивача, позивач посилається на сертифікат Івано-Франківської Торгово-промислової палати №2600-23-3154 від 07.07.2023, яким засвідчено, що 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією/широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, указами Президента України, затвердженими Законами України на території України введений (та згодом неодноразово продовжений) воєнний стан безперервною тривалістю до 18.08.2023, часті сигнали повітряної тривоги у Івано-Франківській та Хмельницькій областях, що стало перешкодою для здійснення виробничих процесів Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківський завод "Промприлад".
Обставинами, які спричинили неможливість виконання позивачем умов договору, на його переконання, є вторгнення російської федерації на територію України та введення воєнного стану, який у подальшому неодноразово було продовжено, однак, суд констатує, що договір між сторонами був укладений 15.07.2022, тобто після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та вже під час дії військового стану, у зв'язку з чим сторонам, під час укладення відповідного правочину, було достеменно відомо про існування військової агресії проти України, воєнного стану на території України, постійних ворожих атак (обстрілів), а також частих сигналів повітряної тривоги, тобто саме тих обставин, які позивач зазначає як обставини непереборної сили.
Будь-яких пояснень з приводу фактично докладених позивачем зусиль та/або матеріальних витрат задля виконання передбачених договором робіт позивач не навів.
Проте, не дивлячись на існування обставин, які позивач кваліфікує як форс-мажор, сторони уклали договір, в якому чітко визначили усі істотні умови договору, в тому числі і строк виконання зобов'язань.
Тому сам факт введення воєнного стану не може вважатись належною правовою підставою для невиконання зобов'язань, а обставини, які виникли у зв'язку з війною мають безпосередньо впливати на можливість контрагента виконати свій обов'язок. Отже сторона, яка посилається на вказану обставину повинна довести зв'язок між неможливістю виконання зобов'язання за договором та військовими діями, чого позивачем в ході розгляду справи не доведено.
За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про визнання такою, що не підлягає виконанню, гарантії №28565 від 13.07.2022, виданої Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" за вимогою (SWIFT-пoвiдoмлeнням) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", отриманої банком 21.08.2023 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 318660,00 грн задоволенню не підлягають.
З огляду на наведене, всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно положень п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст.ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити повністю.
2. Судовий збір залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 29.02.2024
Суддя Ю.М.Смирнова