ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.02.2024Справа № 910/2327/24
Суддя Привалов А.І., розглянувши
заяву ОСОБА_1
до Виробничого кооперативу «Олексія Лук'янова»
про видачу судового наказу
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Виробничого кооперативу «Олексія Лук'янова» заборгованості у розмірі 241 686,29 грн, що складається з пайових внесків у розмірі 200 000,00 грн та щомісячних виплат у розмірі 41686,29 грн.
Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як визначено у ч.3 ст.147 Господарського процесуального кодексу України, заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
Статтею 149 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
Як вбачається з поданої заяви, заявником виступає фізична особа, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
У відповідності до приписів ч.1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Отже, вимоги частини третьої статті 150 ГПК України щодо додавання до заяви про видачу судового наказу копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, мають імперативний характер.
Як вбачається із матеріалів заяви про видачу судового наказу, заявник звернувся із вимогою про стягнення грошової заборгованості, не надавши суду укладеного між сторонами письмового договору, в тому числі в електронній формі.
Частиною 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 152 ГПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Таким чином, оскільки станом на день звернення до суду з даною заявою ОСОБА_1 не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності та між сторонами відсутній письмовий договір, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.
При цьому, суд звертає увагу заявниці, що вона не позбавлена права звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду у позовному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
При цьому, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3-6 ч. 1 ст. 152 ГПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 153 ГПК України).
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).
Керуючись ст. 148, 152, 153, 154, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Виробничого кооперативу «Олексія Лук'янова» заборгованості у розмірі 241 686,29 грн.
2. Згідно ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано: 28.02.2024.
Суддя А.І. Привалов