ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.02.2024Справа № 910/18496/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натеко Енерго Монтаж"
про стягнення 242615,41 грн
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті-Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натеко Енерго Монтаж" про стягнення 242615,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань на підставі договору укладеного у спрощений спосіб.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Натеко Енерго Монтаж" (04116, м. Київ, провулок Тбіліський, буд. 4/10, офіс 308, ідентифікаційний код 39954243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті-Груп" (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 14 Л групи 301-302, приміщення 1, ідентифікаційний код 40203200) заборгованість у розмірі 239408 (двісті тридцять дев'ять тисяч чотириста вісім) грн 00 коп. 3% річних у розмірі 3204 (три тисячі двісті чотири) грн 45 коп., судовий збір у розмірі 3639 (три тисячі шістсот тридцять дев'ять) грн 19 коп. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 2,96 грн - відмовлено.
21.02.2024 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 50000,00 грн.
Згідно з пунктом 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд звертає увагу позивача, що в рішенні суду від 20.02.2024 судом було вирішено питання про судові витрати, докази понесення яких були подані суду, і про які позивачем було заявлено у позові.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Оскільки, справа № 910/18496/23 розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, суд вбачає обґрунтованим ухвалення додаткового рішення без проведення судового засідання.
Суд розглянув заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу з відповідача у розмірі 50000,00 грн та вважає її не обґрунтованою виходячи з наступного.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Наведений правовий висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
ГПК України закріплює вимогу для кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи (ст. 124 ГПК України).
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19).
При зверненні з позовною заявою позивач зазначив в тексті позовної заяви, що позивач поніс судові витрати у розмірі оплаченого судового збору, останній не очікує понесення будь-яких додаткових судових витрат у зв'язку з розглядом даної справи.
Позовна заява, в якій чітко вказано, що позивач не несе будь-яких додаткових судових витрат крім судового збору, була підписана адвокатом Біликом М.П. і датована 29.11.2023.
В свою чергу, договір на надання правової допомоги № 26/10-23 між позивачем та адвокатом Біликом М.П. був укладений 26.10.2023. Також, з долученого до матеріалів справи акту наданих послуг від 26.12.2023 вбачається, що у витрати на правову допомогу в сумі 50000,00 грн було включено: консультацію клієнта щодо доцільності звернення з позовом - 15000,00 грн, складання позовної заяви - 35000,00 грн. Тобто, на дату звернення позивача з позовом йому уже надавалась правова допомога адвокатом, а отже він усвідомлював, що ним будуть понесені відповідні витрати і міг заявити орієнтовну їх вартість (суму). Проте, в позові чітко вказано, що орієнтовний розмір судових витрат складається виключно з витрат по сплаті судового збору, будь-які інші витрати не очікуються.
Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою в т.ч. позовної заяви, оскільки з огляду на положення ч. ч. 5-7 ст. 129 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує її у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому перевірка поданих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №927/26/18, від 07.04.2020 у справі №910/2022/19, від 21.06.2022 у справі №908/574/20, ).
Отже, не зазначення особою в попередньому (орієнтовному) розрахунку серед судових витрат, саме витрат на правову допомогу є самостійно підставою, згідно практики Верховного Суду для відмови у розподілі відповідних витрат.
З огляду на все вище зазначене, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 50000,00 грн.
Суд відмовляє у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Натеко Енерго Монтаж" витрат на правову допомогу у розмірі 50000,00 грн.
Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Трініті-Груп" (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 14 Л групи 301-302, приміщення 1, ідентифікаційний код 40203200) у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Натеко Енерго Монтаж" (04116, м. Київ, провулок Тбіліський, буд. 4/10, офіс 308, ідентифікаційний код 39954243) витрат на правову допомогу у розмірі 50000,00 грн.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В.Усатенко