79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"29" лютого 2024 р. Справа №909/631/23
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення сторін
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Гринишина Віталія Богдановича б/н від 27.11.2023 (вх. №01-05/3699/23 від 05.12.2023)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2023 (суддя Шкіндер П.А., повний текст складено 08.11.2023)
у справі №909/631/23
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 411, м. Київ, 01133
до відповідача: Фізична особа-підприємець Гринишин Віталій Богданович АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 234 319,63 грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2023 у справі №909/631/23 позов задоволено, стягнуто з фізичної особи - підприємця Гринишина В.Б. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 234319,63 грн. заборгованості та судовий збір 2811,84грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2023 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ТзОВ "Бізнес Позика" відмовити повністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2023 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме для надання суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.12.2023 відкрито апеляційне провадження, призначено розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено позивачу строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 18.01.2024.
Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету позивача 22.12.2023 о 17:29, однак у встановлений судом строк відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч.3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке:
Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Гринишина Віталія Богдановича про стягнення 234319,63грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не виконав належним чином грошові зобов'язання за договором про надання кредиту №256734-кс-003 від 23.07.2021 та за додатковою угодою 1 від 18.10.2021 до цього договору, допустивши заборгованість в розмірі 111 817,84 грн. по тілу кредиту та 122 502,80 грн. по сплаті процентів за користування кредитом.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вказував, що звертався до позивача з листом про реструктуризацію боргу та отримав відповідь позивача про те, що загальна сума боргу станом на 10.01.2023 становить 71 553,10 грн., а згодом, 27.02.2022 відповідач отримав від позивача SMS-повідомлення про те, що з 24.02.2022 ТзОВ «Бізнес Позика» припиняє нарахування процентів за договором, таким чином, розрахунки, наведені у позовній заяві, не відповідають дійсності.
Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення, встановив доведеність заборгованості у заявленому позивачем до стягнення розмірі, неналежність доказів, поданих відповідачем на підтвердження своїх заперечень, та дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Узагальнені доводи апелянта (відповідача).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що оскаржене рішення, прийняте без повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів у справі та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
На підтвердження зазначеного апелянт наводить такі доводи:
- відповідач виконував кредитні зобов'язання, передбачені умовами договору від 23.07.2021 та додаткової угоди від 18.10.2021, що відображено у розрахунку заборгованості, який надав позивач, однак, у зв'язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої SARS-CoV, на території України впроваджено карантинні заходи, які вкрай негативно вплинули на господарську діяльність та фінансове становище відповідача, тому остання плата по кредиту було здійснено 22.12.2021;
- 24.12.2021 позичальник звернувся до кредитодавця із заявою про здійснення реструктуризації та списання нарахованих процентів за кредитним договором, а 10.01.2022 ТзОВ «Бізнес позика» у відповідь на це звернення повідомило про те, що станом на 10.01.2022 заборгованість становить 71 553,10 грн, в тому числі за отриманим та неповернутим кредитом - 21 417,24 грн., за процентами за користування кредитом - 30 245,86 грн., заборгованість за штрафними санкціями, нарахованими до обмеження нарахування в період карантину - 0 грн.; у цій довідці вбачається суттєва описка в зазначенні загальної суми боргу, адже 21417,24+30245,86=51663,10 грн., а не 71553,10 грн.;
- з дати отримання листа від 10.01.2022 на електронну пошту, у позичальника виникли обґрунтовані підстави вважати, що кредитодавець пішов на зустріч і списав частину заборгованості по кредиту;
- 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України введено воєнний стан, а 27.02.2022 на номер мобільного телефону позичальника надійшло SMS-повідомлення про те, що з 24.02.2022 ТзОВ «Бізнес Позика» припиняє нарахування процентів за договором, що підтверджується також електронним листом, що надійшов на електронну адресу позичальника 29.06.2022, у якому зазначено, що з 24.02.2022 було призупинено усі нарахування за кредитним договором та, починаючи з 01.05.2022 (тобто, фактично після закінчення строку дії договору - 04.04.2022) компанія поновила нарахування процентів за всі періоди;
- враховуючи те, що з 24.02.2022 нарахування процентів по договору були припинені, а строк дії договору закінчився 04.04.2022, то за цей період - 39 днів, процентна ставка становить 0%, а не 315,9362% річних як заявлено в позові, а розмір надмірно нарахованих процентів за період з 24.02.2022 до 04.04.2022 становить 37 747,00 грн., відтак реальна сума заборгованості за процентами становить 84 754,80 грн.;
- вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 234 319,63 грн., з яких 111 817,83 грн. - прострочені платежі по тілу кредиту, а 122 501,80 грн. - прострочені платежі по процентах є необґрунтованими, оскільки фактично розмір заборгованості по процентах за користування кредитом становить 84 754,80 грн.;
- в судовому засіданні 05.09.2023 в суду виникли питання щодо такого доказу як відповідь ТзОВ «Бізнес Позика» від 10.01.2022 вих.№2989, а саме чому вказана довідка не підписана уповноваженими особами товариства і чому зазначені в ній суми боргу відрізняються від сум, зазначених у позові та щодо SMS-повідомлення боржнику, відтак з метою з'ясування зазначених обставин адвокат відповідача 08.09.2023 направив адвокатський запит позивачу, проте позивач у відповіді від 18.09.2023 №1781 відмовив у наданні інформації, а суд відмовив у задоволенні відповідного клопотання про витребування доказів від позивача, що позбавило відповідача можливості підтвердити надані ним докази;
- в судовому засіданні 26.09.2023 суд задоволив клопотання представника відповідача про витребування доказів, що підтверджується звукозаписом судового засідання, однак письмово постановив ухвалу з протилежним рішенням, а саме про залишення без задоволення вказаного клопотання;
- в оскарженому рішенні суд відхилив докази відповідача, оскільки зі скрін-шотів не можливо встановити осіб, між якими велось листування та їх повноваження, проте взяв до увагу усну заяву представника позивача про те, що рішення про припинення нарахування процентів ТзОВ «Бізнес Позика» не приймалось, хоча електронний лист свідчить про те, що позивач фактично свідомо ввів суд в оману;
- інформація щодо листа від 10.01.2022 вих№2989 та щодо СМС-повідомлення про припинення нарахування відсотків не була жодним чином відображена у позовній заяві, тому суд двічі зобов'язував позивача подати відповідь на відзив, однак, у поданій відповіді на відзив позивач лише повторив зміст позовної заяви та ніяк не спростував доводів відповідача;
- суд не врахував, що лист від 10.01.2022 вих.№2989, надійшов з офіційної електронної адреси позивача, на фірмовому бланку, що свідчить про достовірність та офіційний статус цього документа;
- суд не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, відповідно до яких скрін-шоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber є належними та допустимими доказами.
До апеляційної скарги, окрім доказів, наявних в матеріалах справи, додано видруківку скрін-шоту з електронної пошти відповідача з листом позивача від 29.06.2022 про призупинення нарахувань за відсотками за користування кредитними договорами компанії з 24.04.2022 та поновлення з 01.05.2022 таких нарахувань за всі періоди.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 постановлено витребувати у ТзОВ «Бізнес позика»: - інформацію про те, чи направляло ТзОВ «Бізнес позика» лист (відповідь на звернення Гринишина В.Б. від 24.12.2021) на електронну адресу Гринишина В.Б. від 10.01.2022 з вихідним номером №2989; - витяг з вихідної документації ТзОВ «Бізнес позика», в якому фіксуються відправлені листи позичальникам за січень 2022 року із вихідним номером №2989; - інформацію про те, чи направляло ТзОВ «Бізнес Позика» 27 лютого 2022 року на номер фінансового телефону Гринишина В.Б ( НОМЕР_1 ) СМС-повідомлення про припинення нарахування процентів за договором з 24.02.2022.
20.02.2024 позивач подав суду заяву про виконання ухвали суду, у якій повідомив таке:
- ТзОВ «Бізнес Позика» направляло лист на електронну адресу Гринишина В.Б. і, згідно з цим листом, позичальнику - Фізичній особі - підприємцю Гринишину Віталію Богдановичу було повідомлено, що станом на 10.01.2022 за договором №256734-КС-003 про надання кредиту від 23.07.2021 була заборгованість у сумі 71 553,l0 грн; при цьому малась на увазі саме прострочена заборгованість по тілу кредиту та процентам за користування кредитом, оскільки загальна заборгованість за договором №256734-КС-003 про надання кредиту від 23.07.2021 станом на 10.01.2022 становила 153 018,55 грн, у складі якої була також прострочена заборгованість в сумі 71 553,10 грн, що відображено у розрахунку заборгованості, який міститься у матеріалах справи; саме тому виникли розбіжності в сумах заборгованості, вказаних у листі від 10.01.2022 вих. №2989 та у розрахунку заборгованості, що надавався разом із позовною засвою до суду першої інстанції;
- реєстр вихідних листів позичальникам за січень 2022 року у ТзОВ «Бізнес Позика» відсутній, а тому надати такий витяг у ТзОВ «Бізнес Позика» немає можливості;
- СМС-повідомлення про припинення нарахування процентів за договором з 24.02.2022 на номер фінансового телефону Гринишина В.Б ( НОМЕР_1 ) ТзОВ «Бізнес Позика» 27 лютого 2022 року не направлялось.
До заяви додано детальний (розширений) розрахунок заборгованості станом на 10.01.2022 за договором №256734-КС-003 про надання кредиту від 23.07.2021, у якому відображена також прострочена заборгованість по кредиту (графа «У т.ч. простроч.» в розділі «Залишок заборгованості на кінець дня, грн.»).
Фактичні обставини справи, встановлені за результатами оцінки доказів.
23.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та фізична особа - підприємець Гринишин В.Б. шляхом акцепту оферти в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» уклали договір №256734-КС-003 про надання кредиту.
Відповідно до п.1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 100 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (п. 1 договору).
Згідно з умовами договору: строк кредиту - 24 тижні; процента ставка - в день 0,86557863, фіксована; комісія за надання кредиту - 15000,00 грн.; загальний розмір наданого кредиту - 100 000,00 грн.; термін дії договору - до 07.01.2022; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 219960,00 грн.; цілі (мета) кредиту - для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності; цей кредит не є споживчим кредитом.
Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів (п. 2. договору).
Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх та, відповідно, укладає договір (п.5 договору).
У п.7 договору передбачено, що позичальник надав кредитодавцю дозвіл телефонувати та/або направляти інформаційні повідомлення, вимоги про оплату, та використовувати будь-які доступні канали зв'язку з позичальником, включаючи телефон, акаунти, електронну пошту і т.п.
Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену частиною другою ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.8 договору).
Договір може бути змінений та/або припинений за згодою сторін, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, зокрема, договором та Правилами (п.9 договору).
Інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору, усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України (п.11 договору).
У Правилах про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», затверджених наказом директора ТзОВ «Бізпозика» від 22.06.2021 №10-ОД, передбачено, що позичальник в момент його реєстрації в Інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця формується особистий кабінет, за допомогою якого заявник/позичальник здійснює повну взаємодію з кредитодавцем, має можливість укласти договір, додаткову угоду, отримувати інформацію та документи, пов'язані з наданням та обслуговуванням кредиту, зокрема, графіку платежів тощо (п.1.4.18).
У п.2.15 Правил передбачено, що кредитодавець має право зателефонувати, надіслати СМС-повідомлення або інший вид повідомлення із використанням сучасних сервісів передачі даних (Viber, WhatsApp, Telegram, Facebook, Messenger і т.д.) заявнику за телефонним номером, зазначеним у заявці, а згідно з п.2.22. про прийняття рішення про надання кредиту кредитодавець також може повідомити заявника шляхом розміщення інформації в особистому кабінеті заявника або надсилання на його електронну пошту, вказану в заявці.
В Правилах також передбачено, що кредитодавець має право проводити за погодженням із позичальником реструктуризацію (пролонгацію) зобов'язань за договором про надання кредиту. Домовленості оформлюються у вигляді додаткової угоди (п.6.1.).
18.10.2021 ТзОВ «Бізнес Позика» та ФОП Гринишин В.Б. уклали додаткову угоду до договору №256734-КС-003 про надання кредиту від 23.07.2021, згідно з якою сторони збільшили суму кредиту на 55 000,00 грн. та продовжили термін дії договору до 04.04.2022.
Відповідно до п.2.2. додаткової угоди, після збільшення суми кредиту загальна сума отриманого та неповернутого позичальником кредиту складатиме 115 000,00 грн.
Позивач надав відповідачу кредит на суму 100000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №30076 від 23.07.2021, та на суму 55000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №32748 від 18.10.2021, а також випискою по рахунку відповідача в АТ КБ «ПриватБанк» за період з 23.07.2021 до 22.12.2021 (а.с. 81, 88).
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, позичальник здійснив часткову оплату кредиту на загальну суму 175337,43грн., а непогашеною залишилась сума основного боргу - 111 817,83 грн. та сума боргу за відсотками - 122 501, 80 грн.
Відтак позивач просив стягнути з відповідача 234 319,63 грн. боргу.
Відповідач стверджує, що звертався до позивача із заявою про реструктуризацію боргу і отримав позитивну відповідь.
Так, відповідач надав суду копію заяви від 24.12.2021, адресованої директору ТзОВ «Бізнес Позика», Крупелі А.М., у якій ФОП Гринишин В.Б. зазначає, що загальна сума кредиту становила 155 000,00 грн., до 24.12.2021 було сплачено 160 900,00 грн., а сума заборгованості по кредитному договору, висвітлена в особистому кабінеті становить 136 564,76 грн. У зв'язку із ситуацією пандемії і введенням карантинних обмежень просить розглянути можливість реструктуризації заборгованості.
Також відповідач надав суду копію електронного листа ТзОВ «Бізнес Позика» №2989 від 10.01.2022, у якому зазначено, що ТзОВ «Бізнес Позика» розглянуло звернення від 24.12.2021 щодо реструктуризації заборгованості за договором №256734-КС-003 про надання кредиту від 23.07.2021 та повідомляє, що станом на 10.01.2022 заборгованість становить 71 553,10 грн., в тому числі: заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 21 417,24 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 30 245,86 грн., заборгованість за штрафними санкціями, нарахованими до обмеження нарахуванням в період карантину - 0 гривень. Також у листі компанія пропонує оформити реструктуризацію: внести суму в розмірі 25% від останнього планового платежу, зателефонувати за вказаним в листі номером телефону, щоб активувати реструктуризацію в особистому кабінеті, після активації ознайомитися з графіком оплати і перейти до оформлення договору.
Вказана копія (а.с.52) не засвідчена жодним чином, лист складений на бланку підприємства, проте не містить зазначення особи, яка його склала чи надіслала, не містить доказів скріплення кваліфікованим цифровим підписом.
На підтвердження отримання вказаного електронного листа, відповідач додав скрін-шот екрану комп'ютера з відображенням вхідного листа з електронної адреси borg@bizpozyka.com в службі електронної пошти Gmail.
У заяві від 20.02.2024, на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 06.02.2024 про витребування доказів, позивач підтвердив факт направлення вказаного листа, разом з цим зазначив, що кредитодавець мав на увазі саме прострочену заборгованість, яка складала 71 553,10 грн., оскільки загальна заборгованість станом на 10.01.2022 становила 153 018,55 грн. У деталізованому розрахунку заборгованості зазначено, що станом на кінець дня 10.01.2022 розмір заборгованості за кредитом становить 111 817,83 грн., за відсотками 41 200,72 грн., в тому числі прострочення 71 553,10 грн.
Окрім того, відповідач надав суду видруківку повідомлення від відправника BizPozyka, датованого 27.02.2022 про те, що з 24.02.2022 припиняються нарахування процентів за договором, міститься посилання на сайт https://bizpozyka.com.
Видруківка не засвідчена жодним чином, містить лише текст, її неможливо ідентифікувати як скрін-шот чи встановити будь-яку іншу достовірну інформацію.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.2 ст.10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що сторони уклали кредитний договір, за умовами якого, з врахуванням додаткової угоди, позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 155 000,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути його в строк до 04.04.2022 з відсотками за користування кредитом, а також сплатити комісійні платежі за отримання кредиту.
Відповідач здійснив оплату кредиту частково, в розмірі 175 337,43 грн., однак залишилась непогашеною заборгованість зі сплати тіла кредиту в розмірі 111 817,83 грн. та відсотків за користування кредитом в розмірі 122501,80 грн. за період з 23.07.2021 до 04.04.2022.
Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми законодавства, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.
При цьому колегія суддів відхиляє покликання апелянта на електронні листи позивача з повідомленнями про те, що сума заборгованості станом на 10.01.2024 становить 51 663,10 грн. та про припинення нарахування відсотків за кредитом з 24.02.2022 до 01.05.2022, оскільки у відповідності до умов кредитного договору, укладеного сторонами, домовленості щодо реструктуризації зобов'язань оформляються шляхом укладення додаткової угоди (п.9 договору, п.6.1. Правил).
Відтак листи сторін з повідомленнями про узгодження певних домовленостей в цьому випадку не є належним доказом списання чи реструктуризації заборгованості, а також припинення нарахування відсотків, оскільки такі зміни до договору сторони мають обов'язок оформити додатковою угодою в письмовій формі.
Доказів укладення такої угоди матеріали справи не містять.
Також колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив паперові копії електронних листів позивача, оскільки з наданих відповідачем скрін-шотів неможливо встановити осіб, що склали чи надіслали такі листи та їх повноважень, а зі скрін-шоту повідомлення про припинення нарахування відсотків неможливо встановити месенджера, через який відправлено повідомлення та адресата, текст повідомлення не містить посилань на реквізити договору тощо.
При цьому, апеляційний суд, дослідивши звукозапис судового засідання, проведеного місцевим господарським судом 26.09.2023, встановив обґрунтованість доводів апелянта про те, що в засіданні було задоволено клопотання представника відповідача про витребування в позивача доказів (а саме інформації про те, чи направляло ТзОВ «Бізнес позика» лист (відповідь на звернення Гринишина В.Б. від 24.12.2021) на електронну адресу Гринишина В.Б. від 10.01.2022 з вихідним номером №2989, витягу з вихідної документації ТзОВ «Бізнес позика», в якому фіксуються відправлені листи позичальником за січень 2022 року із вихідним номером №2989, інформації про те, чи направляло ТзОВ «Бізнес Позика» 27 лютого 2022 року на номер фінансового телефону Гринишина В. СМС-повідомлення про припинення нарахування процентів за договором з 24.02.2022), а в ухвалі від 26.09.2023 у задоволенні цього клопотання відмовлено з підстав пропуску строку для заявлення відповідного клопотання.
Зважаючи на це, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 витребувано в позивача запитувану відповідачем інформацію. На виконання ухвали суду позивач підтвердив факт надсилання електронного листа позивачу та водночас вказав на те, що у листі було вказано лише розмір простроченої заборгованості станом на 10.01.2024, на підтвердження чого надав суду деталізований розрахунок заборгованості. Факт надсилання СМС-повідомлення позивач заперечив.
Колегія суддів зазначає, що у листі від 10.01.2022 зазначено, що компанія готова оформити реструктуризацію, для чого потрібно внести суму в розмірі 25% від останнього планового платежу, після оплати зателефонувати за вказаним в листі номером телефону для того щоб активувати реструктуризацію в особистому кабінеті, після активації реструктуризації в особистому кабінеті слід ознайомитися з графіком оплати і перейти до оформлення договору.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, покликався на вказаний електронний лист та зазначав, що мав вагомі підстави вважати частину простроченої заборгованості списаною, однак, не надав суду доказів вчинення ним будь-яких дій для оформлення такого списання чи реструктуризації - додаткової угоди відповідно до вимог п.9 договору, п.6.1. Правил, чи скрін-шоту з особистого кабінету, в якому було б відображено зменшену суму заборгованості, а також відомості про дату припинення нарахування відсотків за користування кредитом. Слід наголосити, що відсотки за користування кредитом не є штрафними санкціями, а входять до складу основної заборгованості.
Відповідно до ч.2 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи те, що належними доказами реструктуризації заборгованості є додаткова угода до договору, а не листування сторін щодо узгодження такої реструктуризації, колегія суддів дійшла висновку про те, що встановлене порушення норм процесуального права, допущене судом першої інстанції, не призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Відтак доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини, апелянт не довів наявності передбачених у ст.277 ГПК України підстав для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення по суті спору.
Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.
В порядку положень ст.129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Гринишина Віталія Богдановича - відмовити.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.10.2023 у справі №909/631/23 - залишити без змін.
3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.