Справа № 515/1517/23
Провадження № 2/513/156/24
Саратський районний суд Одеської області
29 лютого 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Шевченко Є.Д., представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, в залі суду, в смт Сарата Одеської області, клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про поновлення пропущеного строку подання доказу та долучення до матеріалів справи, заявлене в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
29 вересня 2023 року позивачка звернулася до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощенного позовного провадження.
Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 30 листопада 2023 року зазначена цивільна справа передана на розгляд Саратського районного суду Одеської області. Справа надійшла до Саратського районного суду 20 грудня 2023 року.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 21 грудня 2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів прийнято до провадження та призначено до розгляду по суті.
28 лютого 2024 року до суду надійшло клопотання про поновлення представнику відповідача ОСОБА_3 - адвокату Семеновій Н.С. строку на подання доказу та долучити до матеріалів справи №515/1517/23 завірену належним чином копію квитанції від 22 грудня 2023 року.
Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання з тих підстав, що в квитанції не конкретизовано за що саме сплачено аліменти, не конкретизовано чи це є аліменти за поточний період чи це погашення є заборгованості. Також, представник зазначив, що даний доказ міг бути долучений значно раніше і підстави для поновлення строку, відповідно до норм ЦПК України, не вбачається.
Представник відповідача - адвокат Семенова Н.С. у судовому засіданні просила поновити строк на подання доказу, який підтверджує, що відповідач сплачує аліменти. Сплата відбулась у грудні, однак відповідач повідомив їй про вказаний доказ нещодавно, у зв'язку із чим строк подання доказу був пропущений.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. ( ст. 76 ЦПК України)
Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Виходячи з положень статей 79-80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Положення статі 81 ЦПК України, відображають приватноправові засади змагальності цивільного процесу, відповідно до чого тягар доказування цілком покладається на сторін. У такому контексті зазначений обов'язок із доказування характеризується специфічністю та виникає тоді, коли особа реалізує своє право на судовий захист.
При цьому особа наділена правом самостійно обирати коло доказів, на які вона посилається і які подає суду, виходячи із своєї процесуальної заінтересованості та позиції у справі. Поряд із цим, таке право сторони також має свої межі. Тоді, коли особа використовує свої процесуальні права у сфері доказування всупереч їх меті, діє недобросовісно (у тому числі, несвоєчасно розкриває докази, чим перешкоджає іншій стороні повноцінно організувати свій захист), то починає зачіпатися загальний публічно-правовий інтерес в ефективному відправленні правосуддя, що повинно мати наслідком відповідну реакцію суду.
Також, частиною 2 статті 126 ЦПК України передбачено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. ( ст. 127 ЦПК України)
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов'язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі №5/452/06 та від 21 лютого 2019 року у справі №911/4590/13.
Як убачається з матеріалів справи, 29 вересня 2023 року позивачка звернулася до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощенного позовного провадження.
Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 30 листопада 2023 року зазначена цивільна справа передана на розгляд Саратського районного суду Одеської області.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 21 грудня 2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів прийняти до провадження та призначити до розгляду по суті.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 01 лютого 2024 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про поновлення процесуального строку для подання до суду відзиву на позов, - задоволено. Поновлено відповідачу ОСОБА_3 процесуальний строк для подання відзиву на позов.
Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
При вирішенні питання щодо дотримання відповідачем та його представником процесуальних строків для подання доказу, суд враховує те, що відповідач та його представник були обізнані про предмет та підстави позову. У своєму клопотанні адвокат Семенова Н.С. вказує на те, що про доказ вона дізналась нещодавно, водночас оплата була здійснена безпосередньо відповідачем у справі 22 грудня 2023 року. Проте, своєчасно відповідне клопотання про долучення доказу заявлено не було.
Будь-яких доказів існування поважних причин, які б перешкодили відповідачу реалізувати свої права у встановлений судом строк (для подання доказу), суду не надано. Посилання на те, що представник дізналась про зазначений доказ нещодавно, не є підставою для поновлення такого строку.
Відтак, суд вважає, що клопотання подано з порушенням встановленого порядку подання доказів в суді, оскільки надійшло до суду з пропуском строку для подачі доказів та за відсутності належного обґрунтування неможливості подання доказу у встановлений законом строк з причин незалежних від відповідача, що перешкодили відповідачу та його представнику своєчасно звернутись до суду з клопотанням про долучення доказу за місце знаходженням, у зв'язку із чим в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказу належить відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись статями 76, 81, 83, 126, 127, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд ,-
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Семенової Наталі Сергіївни про поновлення процесуального строку на подання до суду доказу.
Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Семенової Наталі Сергіївни про долучення доказу- залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя К. Ю. Рязанова