Є.у.н.с.512/65/24
Провадження №3/512/113/24
"28" лютого 2024 р. смт Саврань
Савранський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Брюховецького О.Ю.,
за участю секретаря - Тімановського А.Г.,
прокурора - Ковальчук Т.В.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності, які надійшли від Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора Бакшанського ліцею Савранської селищної ради Одеської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-7 КУпАП та частиною 2 статті 172-7 КУпАП, -
30.01.2024 до Савранського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 який, згідно з протоколами про адміністративні правопорушення, пов'язаних з корупцією № 318/2024 від 26.01.2024 та №317/2024 від 26.01.2024 складеними оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Бойченком С.О., притягується до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 172-7КУпАП та частиною 2 статті 172-7КУпАП (Порушення вимог фінансового контролю).
Згідно з вимогами частини 2 статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи викладене, постановою Савранського районного суду Одеської області від 28.02.2024 вказані справи про адміністративні правопорушення було об'єднано в одне провадження за унікальним номером 512/65/24, провадження № 3/512/113/24.
З протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією № 318/2024 від 26.01.2024 вбачається, що ОСОБА_1 перебуваючи на посаді директора Бакшанського ліцею Савранської селищної ради Одеської області, будучи суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів щодо підписання наказу №132-к від 14.12.2022 «Про надання грошової винагороди», в якому самостійно визначив розмір 2000 грн. грошової винагороди, яку було нараховано працівнику Бакшанського ліцею Савранської селищної ради Одеської області ОСОБА_2 , яка є його дружиною, тобто близькою особою відповідно до статті 1 Закону, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією передбачене частиною 2 статті 172-7 КУпАП.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією № 317/2024 від 26.01.2024 вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Бакшанського ліцею Савранської селищної ради Одеської області, будучи суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив відділ освіти, молоді та спорту Савранської селищної ради Подільського району Одеської області, про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час підписання наказу №132-к від 14.12.2022 «Про надання грошової винагороди», в якому самостійно визначив розмір 2000 грн. грошової винагороди, яку було нараховано працівнику Бакшанського ліцею Савранської селищної ради Одеської області ОСОБА_2 , яка є його дружиною, тобто близькою особою відповідно до статті 1 Закону, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією передбачене частиною 1 статті 172-7 КУпАП.
Відповідно до статті 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 172-7 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень визнав в повному обсязі та просив справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 та 2 статті 172-7 об'єднати в одне провадження. Додатково ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 є його дружиною, яка працює в Бакшанському ліцеї з 1996 року. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що не повідомляв відділ освіти, молоді та спорту Савранської селищної ради про реальний конфлікт інтересів під час підписання наказу №132-к від 14.12.2022 про надання щорічної винагороди працівникам Бакшанського ліцею, зокрема ОСОБА_2 , оскільки не знав на той момент, що потрібно повідомляти. Разом з тим, ОСОБА_1 розуміє, що вказані обставини не є підставою для не притягнення його до відповідальності за частиною 1 та 2 статті 172-7 КупАП.
Прокурор в судовому засіданні наполягала на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 та 2 статті 172-7 КУпАП. Просила суд призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення передбачене частиною 1 статті 172-7 КУпАП. За вчинення ОСОБА_1 правопорушень передбачених частиною 2 статті 172-7 прокурор просила призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі частини 2 статті 36 КУпАП та враховуючи що ОСОБА_1 визнає свою вину, жодного разу не притягувався до відповідальності за корупційні правопорушення, просила суд накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції частини 2 статті 172-7 КУпАП, а саме у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400,00 грн та стягнути з нього на користь держави судовий збір.
Заслухавши думку ОСОБА_1 та прокурора, вивчивши матеріали справи, вважаю необхідним зазначити наступне.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та іншими документами.
Згідно наказу Відділу освіти, молоді та спорту Савранської селищної ради Одеської області №35/В-к від 19.06.2020 вбачається, що ОСОБА_1 призначено на посаду директора ОНЗ - Бакшанського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» терміном на 6 років.
Відповідно до контракту від 17.06.2020 ОСОБА_1 призначений на посаду директора закладу.
Наказом №60 від 05.09.1997 директора Бакшанської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_3 призначено на посаду вчителя географії.
З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00042992450 від 04.01.2024 вбачається, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено шлюб 06.10.1992, актовий запис № 12.
Як вбачається з наказу №132-к від 14.12.2022 «Про надання грошової винагороди», в якому ОСОБА_1 самостійно визначив розмір грошової винагороди, яку було нараховано працівникам Бакшанського ліцею Савранської селищної ради Одеської області, зокрема і ОСОБА_4 в розмірі 2000 грн.
З довідки про нараховану та фактично виплачену заробітну плату, як вчителю по Бакшанському ліцею відділу освіти молоді та спорту Савранської селищної ради за період 01.01.2022-31.12.2022 вбачається, що ОСОБА_2 в грудні 2022 отримала виплату на підставі статті 57 Закону України «Про освіту» в розмірі 2000 грн.
З відповіді Савранської селищної ради Одеської області №02-41/3973/5302 від 25.12.2023 вбачається, що до Савранської селищної ради Одеської області від директора Бакшанського ліцею Савранської селищної ради ОСОБА_1 повідомлення щодо конфлікту інтересів відповідно законодавства не надходило.
Згідно рапорту оперуповноваженого УСР Одеській області ДСР Національної поліції України капітана поліції Бойченка С. від 26.01.2024 вбачається, що ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення пов'язані з корупції протягом року не притягувався.
З рапорту оперуповноваженого УСР Одеській області ДСР Національної поліції України капітана поліції Бойченка С. від 26.01.2024 вбачається про встановлено порушення вимог статті Закону України «Про запобігання корупції» директором Бакшанського ліцею ОСОБА_1 та виявлено факт вчинення останнім правопорушень пов'язаних з корупцією, відповідальність за скоєння яких передбачена частинами 1,2 статті 172-7 КУпАП.
Диспозицією частини 1 статті 172-7 КУпАП, передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Диспозицією частини 2 статті 172-7 КУпАП, передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
За нормою статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові особи юридичної особи публічного права є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Статтею 81 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Згідно з статями 167 та 169 цього кодексу, держава та територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, комунальні підприємства тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.
Таким чином, державні та комунальні підприємства та інші юридичні особи, які створені розпорядчим актом Президента України, органу державної влади або органу місцевого самоврядування, є юридичними особами публічного права.
Відповідно до Статуту Заклад належить до комунальної власності Савранської селищної ради Одеської області (п.1.1); Заклад є юридичною особою, має печатку і штамп встановленого зразка, ідентифікаційний номер, затверджені бланки закладу та може мати самостійне ведення бухгалтерського обліку. Самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби (п.1.2).
Роз'ясненням Національного агентства від 03.02.2021 № 1 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» визначено, що під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств слід розуміти осіб, які мають повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.
У разі визначення посадових осіб на державних підприємствах до уваги слід також брати положення частини третьої статті 65 Господарського кодексу України. Зважаючи на зміст цієї норми, посадовими особами підприємства є керівник, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємств. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
Визначальним при цьому є обсяг повноважень відповідного працівника. До прикладу, виконавчі директори, директори з окремих питань, директори департаментів, начальники відділів, служб, центрів, бюро, груп тощо та заступники керівників структурних підрозділів (у тому числі відокремлених, а також підрозділів у структурі таких відокремлених підрозділів) таких юридичних осіб безумовно наділені адміністративно-господарськими чи організаційно-розпорядчими функціями.
У зв'язку із наведеним Національне агентство звертає увагу, що при визначенні того, чи є працівник юридичної особи публічного права посадовою особою, враховується обсяг та характер здійснюваних ним функцій. Тому навіть в разі не визначення працівника посадовою особою у статутних чи інших внутрішніх документах підприємства він може бути посадовою особою і бути суб'єктом декларування в розумінні Закону з огляду на здійснювані ним адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функцій.
Адміністративно-господарські функції (обов'язки) - це обов'язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.
Організаційно-розпорядчі функції (обов'язки) - це обов'язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ або організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
Працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні, виробничі та технічні функції, визнаються посадовими особами лише за умови, що разом із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов'язки.
Водночас для визначення посадових осіб публічного права - підприємств необхідно врахувати положення частини 3 статті 65 Господарського кодексу України. Згідно із вказаною нормою керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
Отже, посадовими особами юридичних осіб публічного права, які є підприємствами, є керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту. Інші працівники таких юридичних осіб можуть бути віднесені до посадових осіб юридичних осіб публічного права за умови визнання їх посадовими особами статутом відповідного підприємства та/або здійснення ними організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.
Відповідно до контракту, директора Закладу наділено організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями.
Отже, ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора Закладу, який є юридичною особою публічного права, будучи його посадовою особою, оскільки наділена організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функціями (обов'язками), є суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» та є суб'єктом, відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у п.1, 2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Аналогічне визначення реального конфлікту міститься і в примітці до статті 172-7 КУпАП.
Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Відповідно до рекомендацій ВССУ, викладених у листі №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; наявності факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення; наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Положенням про преміювання працівників визначено, що розміри преміювання працівників визначаються керівником закладу; преміювання працівників закладу здійснюється за наказом керівника. Посадовою інструкцією директора Закладу визначено, що директор закладу визначає порядок і розмір преміювання працівників закладу; видає накази та розпорядження, контролює їх виконання; заохочує та притягає до дисциплінарної відповідальності.
Контрактом визначено, що директор Закладу призначає на посаду, переводить на іншу посаду та звільняє з посади працівників школи, визначає їх посадові обов'язки, заохочує та притягає до дисциплінарної відповідальності, а також вирішує інші питання, пов'язані з трудовими відносинами; видає накази, розпорядження, надає доручення, обов'язкові для виконання усіма підрозділами і працівниками школи та контролювати їх виконання; розпоряджатися коштами закладу.
Таким чином, виключно до службових повноважень директора Закладу входить преміювати працівників закладу та визначати розмір цього преміювання.
Крім того, згідно зі статті 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати становлять основа (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки)) та додаткова (винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці) заробітна плата.
Згідно частини 1 статті 57 Закону України «Про освіту» державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам
1. Держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам:
належні умови праці та медичне обслуговування;
оплату підвищення кваліфікації;
правовий, соціальний, професійний захист;
диференціацію посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до кваліфікаційних категорій, встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за педагогічні звання, надбавок за почесні звання, доплат за наукові ступені та вчені звання;
виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов'язків;
виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;
надання пільгових довгострокових кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла або надання службового житла у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України;
пенсію за вислугу років;
інші гарантії, визначені законом України.
На відміну від основної, додаткова заробітна плата, до якої, у тому числі, належать різні види стимулюючих виплат (премії, надбавки тощо) не є гарантованою, можливість її отримання, так само як і її розмір, залежить від оцінки результатів роботи особи керівником.
Враховуючи роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції оскільки ОСОБА_1 не може об'єктивно оцінити роботу своєї близької особи, при внесені пропозиції щодо грошової винагороди для її близької особи, між її приватним інтересом, що полягає у бажанні сприяти в отриманні стимулюючої виплати у вищому розмірі її близькою особою, та службовим повноваженням виникає суперечність, яка впливає на її об'єктивність при вчиненні зазначених дій, що є реальним конфліктом інтересів.
Абзацом 3 частини першої статті 1 Закону №1700-VІІ визначено, що близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
За таких умов, а саме наявність реального конфлікту інтересів, директор Закладу ОСОБА_1 був зобов'язаний повідомити не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізнався чи повинен був дізнатися про таку наявність свого безпосереднього керівника та не вчиняти дій та не приймати рішень до прийняття безпосереднім керівником або керівником органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, та повідомлення про прийняте рішення.
ОСОБА_1 мав можливість дізнатися про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення щодо виплати грошової винагороди працівникам у тому числі ОСОБА_2 , яка є його дружиною, та вчинення дій шляхом підписання наказу про виплату грошової винагороди останній.
Таким чином, протоколи про адміністративне правопорушення, № 318/2024 від 26.01.2024 та №317 від 26.01.2024 складено правомочною на те посадовою особою, у відповідності до положень частини 1 статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містять обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, що притягається до адміністративної відповідальності.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому, наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справ.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП - (Порушення вимог фінансового контролю).
Відповідно до статті 33 КУпАП, при призначенні покарання суд враховує характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.
До обставин, які відповідно до статті 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені адміністративні правопорушення, суд відносить визнання ним своєї вини.
Обставин, які відповідно до статті 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинені адміністративні правопорушення, суд не вбачає.
Згідно з частиною 2 статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, так у даному випадку стягнення необхідно накласти в межах санкції частини 2 статті 172-7 КУпАП.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 36 КУпАП, при визначенні виду адміністративного стягнення, що підлягає накладенню на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, визнання вини як обставину, що пом'якшує відповідальність, з метою виховання цієї особи в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 так і іншими особами, суддя вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції частини статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за частиною 2 статті 172-7 КУпАП, а саме у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3 400,00 (три тисячі чотириста) грн.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 9, 13, 23, 33, 40-1, 130, 283-285, 294 КУпАП, частиною 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора Бакшанського ліцею Савранської селищної ради Одеської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-7 КУпАП та частиною 2 статті 172-7 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті складає 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Стягнення проводити на рахунок №UА348999980313080106000015714, назва рахунку: Савранська селищна ТГ, КОД КДБ - 21081100, отримувач ГУК в одеській області /смт. Саврань/21081100/, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ - 37607526, призначення платежу адміністративний штраф.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора Бакшанського ліцею Савранської селищної ради Одеської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на розрахунковий рахунок № UА908999980313111256000026001, КЕКД 22030106, отримувач ГУК у м.Києві /м.Київ/, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37993783, призначення платежу судовий збір у справах про адміністративне правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя: О.Ю. Брюховецький