Справа №522/54/24
Провадження №2/522/32/24
29 лютого 2024 року м.Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Домусчі Л.В., дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Міглазова Юлія Олександрівна, про визнання договорів дарування недійсними,
До Приморського районного суду м.Одеси 02.01.2024 року надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Міглазова Юлія Олександрівна, про визнання договорів дарування недійсними.
Матеріали справи суддя отримала 03.01.2024 року.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 05.01.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» було залишено без руху та надано час для усунення недоліків.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 05.01.2024 року, ухвала суду від 05.01.2024 року була доставлена на електронну адресу ТОВ «Верра Фінанс» 05.01.2024 року.
Крім того, ухвала суду про залишення позову без руху від 05.01.2024 року направлялась на адресу ТОВ «Верра Фінанс», зазначену у позові, 17.01.2024 року, було отримано позивачем 06.02.2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Станом на 29.02.2024 року недоліки зазначені в ухвалі суду від 05.01.2024 року позивачем не усунуті та існують до теперішнього часу.
Отже, строк на усунення недоліків сплинув, проте недоліки позову до теперішнього часу усунуті не були.
ЦПК України не передбачає можливості суд повторно залишати позовну заяву без руху.
У зв'язку з чим, судом встановлено, що позивачем належним чином не усунуті недоліки поданої заяви.
Судом також враховується, що відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.2 ст.10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36).
На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п.132).
Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У зв'язку з тим, що позивачем недоліки поданої заяви у відповідності до ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 05.01.2024 року не усунуті, суддя вважає, що у відповідності до ст.185 ЦПК України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Міглазова Юлія Олександрівна, про визнання договорів дарування недійсними, слід повернути позивачу та роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.ст.43, 44, 128, 131, 185, 260 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Міглазова Юлія Олександрівна, про визнання договорів дарування недійсними - визнати не поданою та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Суддя Л.В. Домусчі